Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40916, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.223.37.137')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Еротика

Тіло весни

© А.А, 02-06-2015

Ти вела мене за руку, немов раба, котрий благає ковток води із рук Ісуса. Мовчала. Ковтала мої пальці своєю долонею й тягла вперед крізь чорний коридор, наповнений ароматами шафрану і чебрецю. Гарячка твого тіла, осипала мене цвітом яблунь.
Кімната не затишна. Очі ріже всепоглинаюча сепія в різкому танці холодного вітру, що долинає з відкритого вікна. Німі крики міста псують настрій.
Однак тебе я бачу весною.
Ти закликаєш підійти.
Повільно, не поспішаючи підходжу до тебе. За мить до тебе зупиняюсь. П’янію від силуету твого тіла. Не вірю, що ти поруч. Лякаюсь свого дихання, серцебиття. Вони стривожать  марево і ти розтанеш сизим туманом, розтечешся молоком крізь тріщини моїх рубців на зап’ястях.  
Секунда. За нею інша мчить галопом. Нічого не відбувається, і я підходжу. Стою позаду тебе, практично торкаюсь. Нахиляюсь, цілую оголене плече, а руки сплітаються вінком навколо  лона. Піднімаюсь вище мармуровою шкірою. Вона обпалює мене жаром холоду. Відчуваю твоє серце, коли губи вимучені спрагою припадають до шиї. Руки піднімаються у так твого дихання. Я голублю твоє тіло. Не поспішаю.
Звільняю від пут одягу. Хвилі шовку лоскочать ноги.
Зуби стискаються навколо мочки вуха. Притискаєш мої руки до грудей. Шукаєш мої вуста. Я дражню тебе. Кладу немов дитину на ліжко. Ловлю твій вологий погляд. Бачу тільки тебе.
Ми живемо і вмираємо один для одного. А світ, нехай зачекає. Викурить тіні минулого й прийдешнього.
Зависаю над тобою. Дарую легкий поцілунок в пухкі вуста.
Ти прагнеш більшого. Ще не час.
Рука прослизає під твою спину. Піднімаю до себе і ти вигинаєшся стрілою. Віддаєш мені своє бажання. Воно розпалює атоми мозку бузковим вином, розтікається по тілу приємним болем і терпкістю. Кінчики пальців біжать від твоєї шиї крізь груди, опадають дедалі нижче. Цілую ложбинку і кладу назад у теплі обійми ліжка.
Ти зриваєш поцілунок, немов стиглі вишні. Не відпускаєш, горнишся до мене голубкою, облітаєш мене барвінком. Зливаєшся зі мною в потоці свідомості і насолоди. Ти віддаєшся мені, немов в останнє. Даю тобі те, чого прагнеш, а взамін, випалюю твою душу, злизую останні краплі твого «Я».
Одність.
Тепло розтікається і руйнує береги здорового глузду.
Я божеволію від тебе, моя Весно.  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 02-06-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.6947159767151 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …