Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2462
Творів: 44141
Рецензій: 86086

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Тверде рішення

© Nina, 02-06-2015
      Ні! Ні! Ні! І ще раз ні! Так, як дотепер вже нізащо не буде. Я затисну себе в кулак. Я нічим не викажу своєї радості, не розповідатиму, як я переймалася, чи все з ним гаразд, не підсуватиму  миску з різними смакотами. Налаштуюся таким чином, що погляд мій буде відчужений, голос холодний,  а рухи стримані . Знаю, це  майже неможливо, та я вчиню саме так. А  якщо ні,  то  просто зневажатиму себе. Просто зневажатиму. І не інакше! Цього разу рішення було напрочуд тверде і прийняте без найменших вагань. Від тієї категоричної рішучості  образа трішки нівелювалася. Ага, ще одне: говоритиму з ним тихо й повільно, з такими собі геть байдужими нотками в голосі. Усе зроблю, щоб  не було й натяку на   пекучу  образу.
      Минув майже тиждень, як він зник. Із кожним днем кривда наростала. Зневага, яку відчувала, ставала все важчою і давила все відчутніше. Мозок відмовлявся налаштуватися на конструктив. Щось починала робити, проте нічого не доводила до кінця. Хапалася за інше, та знову все валилося з рук. Кожною часточкою свого тіла ловила найменший звук, що міг би свідчити про його повернення. Усі ті фрази, що спалахами проносилися в голові, відразу ж здавалися не досить влучними й разючими. А хотілося ж, щоб йому теж було прикро. Перша: «Вибирай: своя домівка і я, або вона, ота ссссука», через день уже не могла бути прийнятною через  шаблонну затертість. І витрачений час на те, щоб добитися протяжного звучання «с», яке б вмістило в собі якомога більше презирства й відрази, був просто змарнований. Ні, краще так:
         - А, це ти? А я вже й забула чекати на тебе. Тобто я забула про тебе. Не ображаєшся? Якось так воно вийшло, –  це треба буде сказати на-пів безтурботно, на-пів зневажливо. Або ось так: «А знаєш, можеш іти, куди хочеш. Я вже звикла, що тебе немає.»
          Чи так:
     -   Ой, а хто це?  Ми знайомі? Чесно кажучи, не пригадую. А ти? – то я звернуся до Марсюні. – Ти його знаєш?  Бачу,  знаєш. Та й мені ніби щось знайоме. Проте – ні. Ні. Не можу пригадати.
    
***
       Я його побачила. Красивий, благородний, показний.
Був не один. Разом з ним бігли великі й не дуже, різного окрасу й статури  пси. Їх було десь семеро-восьмеро.
        - Рекс! Рексюшо! Ре-е-екс! – закричала відчайдушно, забувши вмить усі довгі  внутрішні налаштування.
Він повернув голову  в мій бік і раптом, о Боже, побіг мені назустріч! Нарешті! Він біг до мене! Але що це? Уся  собача братія почала разом з ним  бігти в моєму напрямку.
       - Отакої! А навіщо це ти і їх за собою ведеш?!  - мимоволі вигукнула я. – Чого це й  вони всі сюди біжать?
Він різко, ніби спіткнувшись зупинився. Хвильку постояв, пильно й ніби вражений, дивлячись на мене  і,  вмить розвернувшись, побіг у зворотному напрямку.
       -  Рексику, ти куди? Вернися! Прошу тебе! Я тобі смачнючу кісточку дам! Повернися!
          Проте він на мене уже не зважав. Із розпачем дивилася на його велику з такими зворушливими акуратними вухами голову, на красивий і розкішний, ніби коштовне віяло, хвіст, на благородну постать, що виражала  таку вбивчу байдужість і холод по відношенню до мене. Тічка впевнено віддалялася. А він був у ній найкрасивіший.
. Поруч, пліч-о-пліч із моїм ( Моїм!) Рексом бігла мала, закошлана і зовсім непоказна сучка.
       -   О-о-й, і чого воно в мене оте вирвалось? Ну навіщо я так…?


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 8

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Надія Позняк, 15-09-2015

Несподівана розв'язка...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 10-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 09-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов , 06-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анатолій Азін, 02-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ігор Скрипник, 02-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 02-06-2015

Чудово!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 02-06-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Viktoria Jichova, 02-06-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.46033811569214 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія спротиву: Вірші та автобіографія зв’язкової УПА
У «Смолоскипі» вийшли друком вірші та автобіографія зв’язкової УПА — Катерини Мандрик-Куйбіди. Книжка …
Ув’язнені у розстріляну вічність: «Бабин Яр. Голосами» Кіяновської
На горизонті спалахнули димки. Важезна, мов кит, курява нависла над розпеченим степом. Тиша зачаїлася …
Огляд роману Ліян Моріарті «Велика маленька брехня»
«З біса добра книжка. Смішна і страшна» Стівен Кінг Бестселер за версією The New York Times «Велика …
Нещодавні екранізації книг
Література і кіноіндустрія — взаємопов’язані сфери. За мотивами романів знято багато фільмів. Наша добірка …