1. Козаки розвели багаття, набрали повний казан води, для доброї юшки не вистачає тільки риби. Козак Сулима прудко закидає вудку. Поплавок одразу починає підтанцьовувати. Поплавок танцює, Сулима задоволено потирає долоні, облизується у передчутті доброго улову, підсікає. Улов пручається, але Сулима тому тільки радий. Ще трохи зусиль і улов в руках Сулими. Але що це? Черевик! Сулима здивований, але нічого не поробиш треба знову закидати вудку.
2. Поплавок знову починає танцювати, виробляє піруети, розбурхує уяву Сулими. Сулима тягне та витягнути не може. Доводиться прийти на поміч побратиму Крутивусу. Нарешті улов на суші. Але риби знов нема, тільки колесо від воза. Козаки навіть нюхають його, раптом це якась чудернацька риба, адже ніколи такого улову в них не було. Ні, це звичайнісіньке колесо!
3. Третя спроба. Поплавок танцює. Вода в казані кипить. Поплавок танцює. Козаки облизуються. Поплавок танцює. Час витягати. Тягне Сулима – не витягне. Тягне Сулима з Крутивусом – не витягнуть. Тягнуть Сулима, Крутивус, Вернигора – нарешті! Висмикнули козаки з води діжку, діжка перелетіла через них та впала на місце казана. Залишились козаки без багаття, казану і риби.
4. Міркують козаки як собі бути? Раптом чують свист. Обернулись. А то з річки виліз рак, свистить та клешнею в напрям проти течії вказує. Треба йти.
5. Йдуть козаки по берегу ріки. Дивляться пил аж стовпом стоїть і на них так і мчить. А гуркоту скільки! Ледве встигли козаки підскочити і за гілку дубу вчепитися. Дивляться козаки, а то гультяї на каретах перегони влаштували. Мчать, хомути зчепилися, коні з сил вибиваються, ноги заплутались, ще трохи й буде троща! Висмикнули козаки коней з хомутів, ті тільки раді, зубами за гілку дуба вчепилися і висять. Пролетіли карети, в дуб врізались, гуркіт на всю околицю стоїть. Спустились козаки з кіньми. З карети вилізли погоничі. Ходять ноги заплітаються, впали. Дивляться козаки, чи живі, чи душу віддали? А погоничі живи, тільки тхне від них. Аж ось і діжка з карети викотилась. Вилетіла з неї п’яна муха і так само впала. Все зрозуміло. Показали коні козакам куди прямувати та й умчали геть від таких погоничів.
6. Йдуть козаки берегом. Дивляться на березі шляхта відпочиває, діжку за діжкою спорожняють. А порожні пляшки та діжки в річку викидають. Інші прив’язали до вудки сітку з електричними вуграми, опустять в воду, вугрі током вдарять, риба спливе на поверхню, шляхта велику збирає, дрібну викидає. А до шляхти тої не підступитись, їх варта у залізних латах охороняє. Стали козаки радитись: як такому сусідству раду дати?
7. Вирішили козаки вартових хитрістю взяти. Виліпили солом’яну сороки зі смоли, вклали в дзьоба монету – буде кому вартових відволікти. Сорока застрекотіла, скочить між гілок, монета виблискує, варта як гроші побачила то ні про що інше і думати не може. Тихенько-тихенько, крок за кроком підступає варта до кущів. Все ближче й ближче вартові до сороки, чи то пак монети. Ось вже зникла варта за кущами. Кинулись вартові на солом’яну ворону зі смоли та й прилипли. І кожен був такий жадібний, що так вчепився в сороку, що не скоро та смола їх відпустить. Аж тут вартових і козаки обступили.
8. Здригнулися кущі, вийшли з них козаки в латах і шоломах, не пізнати їх. В залізних руках мітли з кропивою тримають. Шмигнули одного шляхтича, другого. Незвиклі шляхтичі до такого ставлення до себе. Почали жбурляти в козаків пляшки, глечики, діжки та що козакам зробиться вони в латах. Шмигнули ще пару раз для науки, дали в руки мітли та наказали підметати. Стала шляхта колом, один мітлою мете, другий одразу сліди першого замітає, третій – другого і так далі. Хай би й так, аби лихого не чинили.
9. Залишивсь самий головний шляхтич, самий капосний, самий хижий – той що до вудки електричних вугрів прив’язав. Такого просто так не візьмеш. Шляхтич вудкою крутить, не підійти. Небезпечний тип. Ще й на козаків суне. Та козаки не розгубились і не з такими воювали. Він до Вернигори, той воза перед стобою поставлять. Той до Крутивуса, той вже з діжок стіну виклав. Той до Сулими, а там вже частокіл з мітел стоїть. Куди шляхтичу відступати. До води? Так з електричними вуграми в воду не підеш. Довелось шляхтичу білий прапор підіймати і теж мітлу брати.
10. Шляхта ходить по колу, замітає один за одним навколо попереджувального знаку «Бережіть природу!»
