Такого ще не бувало: слова і літери у реченні гармидер здійняли! Написав Іванко сестричці есемеску: «Я несу гусеня». Хотів був натиснути на функцію «Відправити», але враз побачив, як на дисплеї остання, маленька, літера я перескочила наперед і штовхає велику, початкову, Я. Третя з краю літера е штовхає третю е попереду. Почали сперечатися й обидві літери у.
Іванко подумав, що то вийшов з ладу його стільниковий телефон. Але телефон образився на такі його думки. (Телефон у Йванка — екстрасенс — думки читати вміє).
— То чому ж вони стрибають, бігають і штовхаються між собою, місця не знайдуть? — питає хлопчик телефона.
— Тому що таке речення ти написав уперше на моєму дисплеї. І назва такому реченню — паліндром. Це коли його можна читати зліва направо і зправа наліво, а зміст не втрачається і всі літери хоч так, хоч сяк стоять наче на місці. Але, оскільки речення на моєму дисплеї — новачок, то літери та слова у ньому й збились з пантелику, гадаючи, що хтось когось дражнить або просто не там стали.
— Що ж мені робити? Треба б, щоб моє повідомлення прочитала сестричка, вона так гусеняток любить...
— А ти скажи: «Шановне речення Я несу гусеня, ти — неповторне!!!» І це буде для нього найбільшим компліментом. Воно заспокоється, запишається, можливо трохи ніс задере від гордощів, але долетить до стільникового телефону твоєї сесторички якнайшвидше.
Хлопчик повторив слушний комплімент і помітив, як чарівне речення виструнчилось і есемескою полетіло на телефон його сестрички.
