Французький письменник Жан Блон, автор книжки «Великі кочів’я» розмірковував: «Люди значно більше, аніж вони гадають залежать від Космосу, злиті з ним. Нам здається, що ми тільки присутні як байдужі глядачі при нескінченному русі тварин, які кочують по нашій планеті, але це омана. Якимсь чином і ми змінюємося, змінюємося, навіть коли лишаємося на місці..».
Василь Сочка у своїй творчості – живописі, фото – мистецтві, а найбільш, у своїх пластичних скульптурах по дереву, втілює непросту місію «зв’язкового», поміж Космосом і Землею. Хто знайомий з його роботами зрозуміє мене, а можливо й погодиться.
У буддистів є короткі оповідання (коани), що містять алогізми і парадокси, вони доступні інтуїтивному розумінню. Доречним буде питання: «Що спільного між термінами алогізми і парадокси, та у вищій мірі гармонійною творчістю Василя Сочки?». Мета коану – надати психологічного імпульсу для досягнення просвітлення. Дуже схоже завдання постійно ставить перед собою обдарований митець.
Уривок з монологу скульптора перший…
«Продовжую втілювати форми вищої геометрії у процесі створення скульптур. Нахил у мене до цієї справи проявився ще у шкільні роки. Опановував і продовжую це робити із захопленням, - трансформацію форм з простих площин, до гармонійних форм і ліній. Дуже цікаві «жіночі» поверхні, вони нагадують улоговину».
Сакральна і фрактальна геометрії, це дві фундаментальні засади, посеред інших, на яких вибудовується поява унікальних скульптурних композицій. Сакральна геометрія( від лат. «sakralis»- священний), це – частина міфологічного і релігійного світогляду, як результат містичного досвіду. Вона застосовується у музиці, архітектурі, живописі. То божественна пропорційність. В геометричній інтерпретації Космосу, то форми впорядкованості Всесвіту(антипод – хаос). В простому сприйнятті фрактал (від лат. «fraktus” – подрібнений), означає фігуру, малі частини якої у довільному збільшенні є подібними до неї самої. Новотвір «фрактал» увів в обіг науковець Бенуа Мандельброт у 1975 році.
Уривок з монологу другий…
«Фрактальна геометрія має спільність з мозаїчною композицією. Під час творення відштовхуюся від таких фігур – куб, піраміда, октаедр, вони задають напрям побудови руху лінії. Принципи сакральної геометрії можна виявити скрізь. Ці принципи проявляються в музиці, бо є гармонійні мелодії, а інколи почуєш щось подібне на дисонанс, чи какофонію. Така музика ріже слух, може навіть погано вплинути на здоров’я людини».
Секрет молодості духа у характері індивіда. Організм це інструмент, а людина сама має можливість його налаштовувати. Усе здоров’я – від здорової психіки. Олена Блаватська на світанку 20 століття назвала людину (мабуть творчу…): «… Одним з таємничих майстрів всесильної теософії». Життя можна розглядати як спротив смерті, а смерть являється, в свою чергу, гарантією еволюції і зміни поколінь. Необхідне, і те і інше. В певному розумінні кожен сам визначає для себе тривалість життя. А ось і думка холоднокровного філософа: «Ми всі мчимо у майбутнє, але формує його не наша воля, а кроки змін». Життя може бути – повноцінним, наповненим ( у духовному вимірі), а буває, перетворюється у існування, тління. Патріарх античної медицини Гіппократ мудро наставляв: «Сама людина повинна допомогти собі, бо природні сили всередині нас».
Зараз, на початку 21 століття особа східна, або західна, не готова у повній мірі прийняти нові знання і нові часи. На Сході традиційно дотримуються думки – що приходить смерть і перевтілення. Тим, хто сповідує східний спосіб життя і мислення, цього достатньо, ось парадокс… У представника Заходу, як правило, перед очима – долар, психологія його споживацька. Нові знання не обов’язково таємні, езотеричні, радше – сокровенні. Їх потрібно уміти взяти. Вони вже лежать у визначеному місці, тільки зумій, візьми…
Сам Господь велів цей Світ пізнавати. Та суб’єктивний спосіб пізнання, коли світ досліджується по відношенню до самого світу, вичерпаний. Без Бога пізнати цей Світ неможливо…
Згідно з уявленнями Олени Блаватської: « На планеті було сім кореневих рас, кожна з них проходила сім стадій розвитку…». Монолог. Уривок третій( роздуми).
«Всесвіт має сім первинних енергій, веселка складається з семи кольорів, сім нотних знаків, сім днів тижня, сім основних чакр… Містика цифри 7. Окремі люди мають зв'язок з Вищими Світами. Точиться безперервна боротьба світлих сил і паразитарних. Не вельми освічена персона може потрапити у пастку темних сил. Світ створений гармонійно, Господь дає можливість розвиватися кожному індивіду. На сильне дерево омела не чіпляється, тільки на ослаблене. Трапляються особистості, які приходять не у свій час. Наприклад, Нікола Тесла. Рентгенівські промені відкрив Пулюй, а першість віддано Рентгену, ось що значить вчасно «узаконити» відкриття. Існує рівновага в природі, в людському суспільстві її немає. Дуже важливо знайти відповідну форму діалогу між митцем і спеціалістом, який буде ретранслятором мистецької концепції. Треба щоб людина від своєї роботи отримувала радість, приносити радість може будь – яка професія».
Цілісну думку подарував нам Ганді: «Людина не може діяти правильно в одній області, в той час як вона робить неправильні кроки в іншій. Життя – це одне нероздільне ціле». То хто ж ми такі? Безпорадні жертви обставин, не підвладних нашому контролю, чи діяльні творці, які володіють здібностями, котрі ми щойно почали осягати? Вірними будуть обидві відповіді. Хоча, яку роль виконує кожен, залежить від зробленого життєвого вибору, він базується на основі переконань. Сила переконань могутня, вона ледве не в прямому розумінні – перетворює в одну, або іншу сторону енергетичну матрицю реальності, що нас оточує.
В сучасному світі у великій пошані точні науки, логіка і звичайнісінька вигода… Почуття і емоції відходять на другий план. Та ми не просто людські істоти, ні, набагато більше. Влучно висловився Д. Мельхіседек: «В серці існує священний простір, звідки світ може бути відтворений заново в процесі усвідомленого спів – творення…». Творчі постаті що займаються духовними практиками, завдяки ним, живуть у гармонії зі Всесвітом. Поетичні рядки Омара Хайяма багатозначні:
«Все, що бачимо ми, - видимість тільки одна,
Далеко від поверхні моря до дна.
Зараховуй до неістотного все явне у світі,
Бо таємна сутність речей не помітна».
«Тривалий шлях слід пройти митцеві, щоб досягнути серйозного рівня. Від державних інституцій допомоги немає, хоча, мали б виявляти таланти і сприяти їм. Важко дихати творчим натурам, вони, особливо чутлива категорія людності. Адже саме ці люди сприяють поступу науки і культури. Якщо у них немає елементарних умов для праці і творчості, тоді прийде занепад, хоч і поступовий, непомітний. У кожному творі намагаюся максимально втілити усе, на що спроможний.
Кожен край цікавий по – своєму. У нашому Закарпатті, де живуть представники кількох народів; а кожен народ носій своєї культури, звичаїв, це дуже сприяє процесу взаємозбагачення і взаємного проникнення культур. Художник, скульптор має чути тихий голос серця. Потрібне відчуття і розуміння законів сакральної і фрактальної геометрій. Втілюю оці основи у конкретні форми, так як – композитор у музику, а поет, у вірші з допомогою римованого слова, я ж творю – Зримий Синтез Різних Мистецтв».
Слово на завершення…
Сенсовими підставами його творчості являються і – любомудрствіє «Квітки життя», і дві фігури – октаедр, та ікосаедр*. Пластичні коани скульптора Василя Сочки,( коани - аналог притч у християн), сповнені – чистоти серця, польоту фантазії Майстра, високої змістовності, гармонії і краси. Поет епохи Просвітництва Гревіль про красу висловися так: «Критерій істинної краси в тому, що чим більше її пізнаєш, тим вона сліпучіша…».
Василь Сочка пластичний скульптор "над – планетарного" рівня.
*Обидві фігури – правильні багатогранники. Октаедр має 8 граней(трикутних), 12 ребер і 6 вершин. Ікосаедр – 20 граней(трикутних), 30 ребер і 12 вершин.
