Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2615
Творів: 47682
Рецензій: 92544

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Літературна публіцистика

То як там "народ говорить"?..

© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ, 05-05-2015
     Останнім часом серед багатьох авторів побутує думка, що художні твори треба писати такими словами, словосполученнями і конструкціями речень «як народ говорить», тобто суржиком, білінгвізмом, сленгом, арго, жаргоном, професіоналізмами, надмірним вживанням діалектизмів і просто спотвореними словами.  Маються на увазі авторські місця та відступи, а не монологи, солілоги, діалоги чи полілоги героїв. (Ще раз: маються на увазі авторські місця та відступи, а не монологи, солілоги, діалоги чи полілоги героїв!!!).
     Як тут реагувати? Без валер’янки ніяк! Тому що спершу тебе просто заціплює, ввергає в ступор, що переходить у шок. Відтак виникає запитання: а навіщо ж тоді існують початкові, середні й вищі навчальні заклади? Невже у них даремно оволодівають тими чи тими знаннями та навичками,  вивчають найрізноманітніші предмети, зокрема мову й літературу (українську, англійську, російську, польську, німецьку та інші), якщо потім писати «як народ говорить», маючи на меті оті суржики-білінгвізми-сленги? Але ж представники народу (крім літераторів, учителів, викладачів, перекладачів, певною мірою журналістів) не фахівці у мовно-літературній царині.  
     Якби ж то писати близькій народу мовою закликав сам народ, то щось якось і можна було зрозуміти. А то ж на повному серйозі таке  бовкають «пісьменники», «хвахівці» людських душ. Чому вони це роблять є кілька пояснень. По-перше, такі закликають  «писати як народ говорить», тому що через різні причини свого часу не змогли, а зараз вже не хочуть, оволодівати мовно-літературними знаннями. Натомість амбіції бурлять як на спиртових дріжджах. Такі горе-автори ніяк не можуть втямити, що вжитий сленг, який застосовується в одній місцевості, може бути зовсім незрозумілим навіть у сісідній, що написаний двома мовами твір неабияк збиває спантелику навіть якщо його читає дво-тримовна людина, що більшість читачів не такі тупі, щоб «проковтнути» такий собі текстовий вінегрет. Звісно, знайдуться й, з дозволу сказати, читачі, які у захваті тикатимуть у надруковане сленгове чи суржикове слово. Якщо у слово-друге то там то сям (в авторських місцях), то ще пережити можна. А якщо майже всі авторські відступи тільки з них і складаються, то горе нашій літературі. По-друге, авторів, які відстоюють думку писати «як народ говорить», маючи на увазі безладну мовну суміш, треба вважати провокаторами, які свідомо чи підсвідомо підкошують рівень української літератури (як українськомовної, так і російськомовної).
      Проблема ускладнюється ще й тим, що за логікою таких амбіційних і «писучих» «хвахівців душ», писати «як народ говорить», значить ще й відтворювати гнусавість, шепелявість, картавість та інші вади мовлення деяких людей. Вони у тому не винні, навіть часто комплексують через те. Але деяким авторам це – виправдання: «як народ говорить». Це що, назад до минулих сторіч?..
       На цьому можна було б і закінчити роздуми на згадану тему. Але інтуїція підказує, що знайдуться опоненти, які опротестують багато чого зі сказаного. Мовляв, а от ми знаємо, що студенти філфаків та деяких інших гуманітарних факультетів виїжджають у фольклорні експедиції для вивчення мови народу, шукають носіїв невідомих чи маловідомих тепер слів, записують приказки, прислів’я, акапельні співи тощо. Правильно: і виїжджають, і записують... А потім вивчають, зберігають, заносять до тих чи тих словників – для нащадків, для сумлінних студентів. Деякі з них можуть згодом стати грамотними авторами художніх творів. От якби у таких експедиціях хоч раз побували «якнародговорячі», можливо, тоді вони збагнули б усю хибність своєї позиції.
     Насамкінець, для прикладу, розглянемо  поезію Олени Кримнець "Розлучниця":


Мене не ганьте, мамо,
Я без Нього - пустка...
Я чорна, як рілля,
Гнітюча самота.
Без Нього дні, ой мамо,
Зáпнуті у хустку -
У вдовинý - байдужно,
Будні чи свята.


Він мій окраєць сонця.
Він - мій пульс, матусю!
Не треба озирань
На ниций поговір.
Зберіть по крихті серце,
Дайте притулюся.
Й піду сама до Нього
Людям напозір.


Нехай сичать гадюки:
"Син є і є жінка.
А ця усе псує,
Повійниця розпусна!"
Але ж без Нього в мене
Віконниці на вікнах,
Але ж без Нього, мамо,
Я - лиш темна пустка.


     Такі слова і словосполучення як ганьте, самота, байдужно, озирінь, ниций поговір, на позір, повійниця -- яскравий приклад того, як доречно і вдало використані діалектизми та обласні (крайові) слова. Хіба ж у такому разі зважиться душа гудити подібний текст (поезію!), а тим паче автора. Честь і хвала автору! Чому? Тому що з тими діалектизмами та місцевими говірками не переборщено, що вони -- на місці, навіть не зважаючи на те, що це не монолог або частина діалогу, а є, так би мовити, авторським текстом, хоча й від імені ліричного героя, все одно сприймаються природними, такими, без яких ця поезія й не стала би поезією, принаймні дуже переконливою та художньо довершеною.


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.67893815040588 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …