-- По-яковськи заголовок тієї книжки?!.
Так спересердя мовили молоді батьки своїй уже вельми дорослій донці, коли та забажала придбати на розкладці збірку художніх творів. Чутно було, як вони запевняли її не пошкудувати навіть грубих грошей на купівлю будь-яких видань, що дівчину цікавлять, але нехай ті видання будуть зрозумілими з перших їхніх акордів, тобто заголовків.
На цю -- одну з особливостей пошуку художніх творів – не можна було не звернути увагу. Можливо через те, що останнім часом на прилаках з’явилося, справді, дуже багато книг з назвами іношоземною мовою, частіше англійською.
-- І чого вони випендрюються! – долучився до стихійного діалогу ще один покупець. – Ось покрутив книгу новел сучасних авторів. Наче й непогана. Але якщо її покладу чи поставлю на полицю поруч з творами Шевченка, Франка, Українки, Гончара, Збанацького, Драча та інших наших письменників і поетів ось цю, то, гадаю, не затишно буде їй і їм через те, що сприйматиметься немов білою вороною...
-- А чому? – не уторопала ходу думок жіночка, яка щойно підійшла.
-- «Чому»... «чому»... Чому автори чи укладачі шльопають іношоземні слова у назви книжок для нас?!. Що, ми – іншоземці, чи що? – поролунав вже зовсім інший голос.
Здавалося, за мить розпочнеться читацький страйк. Продавчиня ятки зблідла, непомітно почала перекладати книги так, щоб оті – з розкритикованими назвами – не так впадали в очі.
-- Та більшість з тих авторів й мови іншоземної досконало не знають, але пхають до заголовку назву по-яковськи, зовсім не замислюючись, чи зможе її розібрати читач, для якого вони отой геніальний шедевр створювали?!
-- Звісно, що ні! Існує багато прикладів, що свідчать про відразу читача до таких книжок – книжок, що озаглавлені незрозумілою для них мовою.
-- Багатьом читачам узагалі спершу ж треба розкумекати, по-каковськи те написано: по-англійськи? по-французьки? італійською мовою? іспанською? німецькою? Тому що всі вони грунтуються на латиниці. Але окремі літери, буквосполучення, навіть у згаданих мовах дифтонги тощо читаються по-різному, не кажучи вже про правильність їх промовляння уголос.
-- То як читати?
-- Що значить «як читати»? Не читайте! Ось як!
-- Прислухайся до розумних людей, Натале! Навіщо мучитимеш себе і свого нареченого, якому хочеш подарувати книгу, отакими ребусами, якщо поруч на прилавку лежать книги з абсолютно зрозумілими назвами, -- зауважила подружка дівчини.
Стихійний натовп несподівано утихомирився і майже всі його представники заходилися уважніше знайомитися з викладеними книжками. На диво звеселілої продавчині, розмели майже всі, крім книг з назвами іншоземними мовами. Навіть одну художню книгу вхопили одразу два покупці.
-- Я першим взяв...
-- Секундяку, шановний, я – першим!..
А хтось там казав, що книги не на часі, надто ті, що писані зрозумілою мовою!
І хто ж то про таке гундів?!
-- Виникає логічне запитання навпаки: а іншомовні автори найрозповсюдженіших мов -- англійської, французької, іспанської, німецької... -- чи вдаються на найменування своїх творів українською?! – хтось зі співрозмовників висловив наче підсумкову думку. -- Тут, до речі, поруч з українською можна поставити будь-яку іншу мову – всі вони охоплюють значно менший територіальний ореол, ніж згадані.
