Дуже важко утриматися від емоцій, коли навіть по загальноукраїнському радіо чуєш вислів "контактний телефон", не кажучи вже про телебачення. І не треба редакціям виправдовуватися тим, що таке у своїх рекламних текстах написав рекламодавець. Тому, мовляв, відповідно до законодавства, ми такі тексти не маємо права змінювати – чи то на радіо, чи на телебаченні, чи на інших рекламних носіях. А то, чого доброго, рекламодавеь образиться і не заплатить десятки тисяч гривень, а то й більше, за кілька секунд звучання тексту чи показу відоролика.
Це позиція ледарів, бездарів, недоучок, мояхатаскрайників, боязких підлеглих, які готові знехтувати всіма нормами логіки, аби тільки господар фірми ( тобто замовник) не розгнівався. А те, що він (вона) не у всьму може бути фахівець, то якось не обходить.
Вдумаймось у це недолуге словосполучення: "контактний телефон" – подзвоніть по "контактному телефону"... А якби той телефон не був контактиним, хіба можна було б по ньому додзвонитися?!. Звісно, що ні! Тому що він – неконтактний! Вам би і в голову не спало навіть називати його! Він же -- неконтактний?! Логічно? Логічно!!! Якщо так, то немає ніякої потреби до так званого контактоного телефону додавати зайве слово, що засвідчує його (телефона) контактність?!. У кожному телефоні, як технічному витворі зв’язку, є безліч контактів, навіть золотом зварених. Але навіщо про них згадувати?
А-а, хтось там іронично посміхнувся: мовляв, так то ж не ті контакти маються на увазі – не технічні, а контакти між людьми. Еге ж! А що, хіба телефонні розмови, спілкування, бесіди треба ще освячувати зайвим і непотрібним словесним сміттям контактний телефон?!. Напевно що ні!
Зверніть увагу, що вислів контактний телефон подвійно недолугий та маразматичний, позаяк згадуються у ньому не телефонні номери, сам апарат. Але щоразу ми набираємо номери. Номери! Користуємось апаратом, а набираємо номери абонентів, встановлюючи з ними контакт за допомогою кожного окремо набраного номера. Номера, а не телефона. Телефон (телефонний апарат) у нас може бути лише один. А номерів з його допомогою ми можемо набрати і прийняти безліч. Так що тут контачить?! Номер співбесідника-абонента чи телефонний апарат? Звісно, що номер! А якщо номер, то при чому тут вислів контактний телефон? Якщо телефон (тобто телефонний апарат) неконтактний, то ніякий номер на ньому ні набрати, ні прийняти не можливо буде.
Деякі фахівці з мови можуть вступити у полеміку. Одні назвуть вислів контактний телефон перифразом, інші новітнім фразеологізмом, синонімічним словосполучення тощо. Що тут скажеш? Горе від розуму!!! Навіщо вживати нелогічний і маразматичний вислів контактний телефон, якщо можна просто написати чи сказати зателефонуйте (подзвоніть) за номером, ось вам необхідні телефонні номери, ваших дзвінків чекають за номером (номерами), просимо зателефонувати, будь ласка, дзвоніть: 5553444 або 5522274. Це ж так просто і... людяно, душевно, без ніякого контактного сміття!
До речі, звідки взялася звичка на слух називати телефонні номери по одній цифрі? До цього вдаються тільки у специфічних випадках. здебільшого у військово-морських силах. Але в такому разі цифри промовляються повільно(!) і дуже чітко. На радіо ведучий, як не дивно, їх протараторює швиденько та й не завжди чітко. Спробуй-но запам’ятати по одинці кожну цифру! А якщо це ще телефонний номер стільникового зв’язку, тобто довгий, то -- справжня кара для слухача. Невже цього не розуміють у редакціях і рекламодавці?
Ще одне часте формальне ставлення до слухача можна відзначити, коли телефонні номери називають або пишуть по шаблону: дві-дві-дві цифри або одна-дві-дві-дві, не зважаючи, які конкретні цифри є у тому наборі. За схемою дві-дві-дві логічно наводити номери, що мають однакові чи дещо різні або зовсім різні цифри: 33-11-44, 33-59-22, 35-71-80. Але, якщо ми маємо, скажімо, такі номери як 5553444, 5522274, то його краще на слух сприймати, якщо поєднувати однакові цифри в групи: 555-3-444, 55-222-74, а не 5-5-5-3-4-4-4, 5-5-2-2-2-7-4. Останні приклади призведуть до того, що слухач майже у розпачі рахуватиме, скільки ведучий (диктор) назве п’ятірок, скільки трійок, четвірок, двійок, сімок і, зрештою, втратить бажання прислухатися та дзвонити.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design