Дуже важко утриматися від емоцій, коли навіть по загальноукраїнському радіо чуєш вислів "контактний телефон", не кажучи вже про телебачення. І не треба редакціям виправдовуватися тим, що таке у своїх рекламних текстах написав рекламодавець. Тому, мовляв, відповідно до законодавства, ми такі тексти не маємо права змінювати – чи то на радіо, чи на телебаченні, чи на інших рекламних носіях. А то, чого доброго, рекламодавеь образиться і не заплатить десятки тисяч гривень, а то й більше, за кілька секунд звучання тексту чи показу відоролика.
Це позиція ледарів, бездарів, недоучок, мояхатаскрайників, боязких підлеглих, які готові знехтувати всіма нормами логіки, аби тільки господар фірми ( тобто замовник) не розгнівався. А те, що він (вона) не у всьму може бути фахівець, то якось не обходить.
Вдумаймось у це недолуге словосполучення: "контактний телефон" – подзвоніть по "контактному телефону"... А якби той телефон не був контактиним, хіба можна було б по ньому додзвонитися?!. Звісно, що ні! Тому що він – неконтактний! Вам би і в голову не спало навіть називати його! Він же -- неконтактний?! Логічно? Логічно!!! Якщо так, то немає ніякої потреби до так званого контактоного телефону додавати зайве слово, що засвідчує його (телефона) контактність?!. У кожному телефоні, як технічному витворі зв’язку, є безліч контактів, навіть золотом зварених. Але навіщо про них згадувати?
А-а, хтось там іронично посміхнувся: мовляв, так то ж не ті контакти маються на увазі – не технічні, а контакти між людьми. Еге ж! А що, хіба телефонні розмови, спілкування, бесіди треба ще освячувати зайвим і непотрібним словесним сміттям контактний телефон?!. Напевно що ні!
Зверніть увагу, що вислів контактний телефон подвійно недолугий та маразматичний, позаяк згадуються у ньому не телефонні номери, сам апарат. Але щоразу ми набираємо номери. Номери! Користуємось апаратом, а набираємо номери абонентів, встановлюючи з ними контакт за допомогою кожного окремо набраного номера. Номера, а не телефона. Телефон (телефонний апарат) у нас може бути лише один. А номерів з його допомогою ми можемо набрати і прийняти безліч. Так що тут контачить?! Номер співбесідника-абонента чи телефонний апарат? Звісно, що номер! А якщо номер, то при чому тут вислів контактний телефон? Якщо телефон (тобто телефонний апарат) неконтактний, то ніякий номер на ньому ні набрати, ні прийняти не можливо буде.
Деякі фахівці з мови можуть вступити у полеміку. Одні назвуть вислів контактний телефон перифразом, інші новітнім фразеологізмом, синонімічним словосполучення тощо. Що тут скажеш? Горе від розуму!!! Навіщо вживати нелогічний і маразматичний вислів контактний телефон, якщо можна просто написати чи сказати зателефонуйте (подзвоніть) за номером, ось вам необхідні телефонні номери, ваших дзвінків чекають за номером (номерами), просимо зателефонувати, будь ласка, дзвоніть: 5553444 або 5522274. Це ж так просто і... людяно, душевно, без ніякого контактного сміття!
До речі, звідки взялася звичка на слух називати телефонні номери по одній цифрі? До цього вдаються тільки у специфічних випадках. здебільшого у військово-морських силах. Але в такому разі цифри промовляються повільно(!) і дуже чітко. На радіо ведучий, як не дивно, їх протараторює швиденько та й не завжди чітко. Спробуй-но запам’ятати по одинці кожну цифру! А якщо це ще телефонний номер стільникового зв’язку, тобто довгий, то -- справжня кара для слухача. Невже цього не розуміють у редакціях і рекламодавці?
Ще одне часте формальне ставлення до слухача можна відзначити, коли телефонні номери називають або пишуть по шаблону: дві-дві-дві цифри або одна-дві-дві-дві, не зважаючи, які конкретні цифри є у тому наборі. За схемою дві-дві-дві логічно наводити номери, що мають однакові чи дещо різні або зовсім різні цифри: 33-11-44, 33-59-22, 35-71-80. Але, якщо ми маємо, скажімо, такі номери як 5553444, 5522274, то його краще на слух сприймати, якщо поєднувати однакові цифри в групи: 555-3-444, 55-222-74, а не 5-5-5-3-4-4-4, 5-5-2-2-2-7-4. Останні приклади призведуть до того, що слухач майже у розпачі рахуватиме, скільки ведучий (диктор) назве п’ятірок, скільки трійок, четвірок, двійок, сімок і, зрештою, втратить бажання прислухатися та дзвонити.
