Їхні бажання
Частина II
Привіт! Трохи несподівано, я знаю. Захотілось побачити тебе і поділитись змінами власного життя, а ще поглядами на чуже. Гаразд, перейду до справи… як, не впізнаєш старого коханця? Можемо пограти в асоціації, цікаво буде. Окей, годі жартів. Розумію ти любиш конкретику. Нарешті впізнала. Досить швидко, це приємно. Що мені потрібно? Та не багато, всього лиш пообідати з тобою. Дата і час залишається тобі, за мною місце, згода!? От і чудово.
До зустрічі зі старими, краще сказати зрілими та трішки призабутими коханцями, залишилось близько двадцяти хвилин. Вигляд мав значення, адже жінки це люблять. Особливо коли ця жінка не твоя. Тому темно-синій костюм трійка беззаперечний фаворит. З роками будь-яка варіація класики відіграє головні нотки у вашому букеті вже дозрілого життя. Тому впененість, що на ній буде чорна сукня, не підлягала сумнівам.
Вауу…чудово виглядаєш. Ця сукня – просто відпад! Прошу, вмощуйся зручніше. Я теж добре виглядаю – та перестань, але приємно це чути від тебе. Тобі подобається заклад, концепція, атмосфера. Сподіваюсь японська кухня і далі смакує. Маю намір переконати тебе відзначити цей ресторанчик на мапі місць, куди неодмінно варто повернутись. Тут класний шеф-повар, доречі мій хороший знайомий. Це тебе тішить, - вловив цей сарказм. Ну, нахвалювати можу довго і знаю, що вмієш це краще від мене. Читав про ваше розлучення. Не скажу, що було прикро, проте здивувало. Не хочеш говорити про це, тим паче зі мною. Гаразд, тільки додам, що ти у виграші. Опіка над дитиною твоя, повна свобода дій, ще й 85% акцій агенства твої. Великий куш! Тепер будеш взірцем для багатьох жінок, які самі виховують дітей і ведуть серйозний, а головне – успішний бізнес.
А пам’ятаєш, як я колись говорив про японську кухню, і суші зокрема. Відмовлявся їсти їх з тобою. Так, завжди посміхаюсь згадуючи. Що, в тебе не багато часу. Ну його часто не вистачає. Поспішаєш на ділову зустріч чи… Потрібно сина зі школи забрати, це вже серйозно. Вибач. Окей, тоді до справи. – Нам, будь-ласка, два рамен супа і щось легке на початок. Може бути якіторі, так. Не дуже легке кажеш, забудь. Ці шашлички тут просто фантастичні. Смажені просто посеред ресторану на японському грилі робата. Ідеальний сочистий курчак, смакота повір. Що питимеш, може напій з алое? – Тоді запишіть, один алоез і одне пиво, саппоро підійде. Дякую!
Часи змінились, тепер закон не дозволяє курити у ресторанах і це супер. Мав у планах здивувати тебе ще й тим, що кинув курити. Було таке, стверджував – ніколи не покину цієї звички. Таки покинув, близько двох років взагалі не курив, а тепер так… час-від-часу буває. Чим ще тебе здивую? Хмм, навіть не знаю з чого почати. Я вже й забув, про твою чарівну посмішку. Не починати, але що? Прекрасно розумію про що йдеться. Тобто про шанси затягнути тебе у ліжко. Думаю, вони значно зросли після розлучення. Ні, не можу повірити у це. Знову на ті ж самі граблі. І хто цього разу? Чекай можеш не відповідати, це моє діло. Навіщо тобі ці заручини, ти їх колекціонуєш. Гаразд, життя твоє, проте я надіявся, що двері для мене хоч інколи мали б бути відкриті. Через вікно не пролізу, одразу попереджаю. Повертаючись до плану здивувати тебе. Теж мав тривалі стосунки. Хто вона? Хіба це важливо. Головний редактор журналу, в якому раніше друкувався. Тепер тобі зрозуміло чому так часто. Дуже смішний жарт. Чому розійшлись, ти ж знаєш, коли мова йдеться про щось серйозне то це не мій варіант. Плюс вона дістала постійними проханнями поголити бороду. Таке - от. Чим замаюсь тепер? Та є один цікавий проект, який взагалі не пов'язаний з літературою. Який саме проект, хочу аби дізналась про це не від мене.
Ну й останнє, як вже зрозуміла – обожнюю суші. Чому ж ми тоді не на суші-сеті, а їмо рамен. Тобі не до смаку? Хорошого суші-мастера, не так і легко знайти. Для цього потрібна подорож, на яку ти не маєш часу. А по-друге, рамен тут найсмачніший у місті. Шеф сам кожного ранку ходить на ринок і контролює увесь процес. Японська кухня та традиції дійсно вразили і тепер, це головне моє захоплення.
Памятаю про час і твого сина, який напевно зараз на уроці англійської, думє про те, щоб мама зателефонувала і сказала, що не зможе приїхати. Тоді він міг би піти з друзями поганяти у футбол. Йому всього лиш дев’ять. І ти гадаєш у цьому віці не можна залишитись без опіки матусі на кілька годин. Так, твоя правда, що я можу знати про батьківство. Я позбавив себе цього клопоту. Звісно егоїст, і ти про це знаєш від самого нашого знайомства. Проте, погодся, у сексі мене насамперед цікавила твоя насолода. Прошу скажи це. Знову ця посмішка… Можемо ще заскочити швидко випити кави. Тут за рогом є чудове місце. Власник, старенький італієць з Сицилії. Варить ну дуже смачну каву. Не змушуй вмовляти тебе навколішки. Гаразд, чекаю на виході. Прогулянка нам займе не більше двох хвилин.
- Чао, Антоніо! Як життя? От і чудово. Сьогодні я не сам. Хто ця розкішна жінка, та це ж Моніка Белуччі. Ти не читав у раннішній газеті. Моє перше кохання, яке відпустив і досі, буває жалкую. Мені як завжди, а для гості капучіно.
Він залишився ще трішки порозмовляти з Антоніо. Розповісти йому цілу історію свого кохання, з присмаком італійської кави на губах та приємними спогадами у голові.
- Так, слухаю. А це ти, щось забула чи таки надумала відірватись наповну перед заручинами.
- Можливо й хотілось так, проте обидвоє знаємо, що цього не буде. Забула тобі сказати, – теж знаю того шеф-повара і вже не раз отримувала насолоду від його кухні. Не хотіла псувати тобі момент.
- Це вже цікаво, я …
- Ні, не кажи нічого. Можливо ще побачимось, адже тепер знаю де ти є.
- Тоді до зустрічі.
