Svargilij. Ми творимо панівну релігію домінантів. Це буде свято. Свято і його мистецтво – Сваргілій. Я, Гор ін хат О’Гор, Бог внутрішнього Сонця і надземної Землі, дав усім вам член і вагіну, щоб ви розпоряджалися ними у цілях народження дітей, а не використання процесу як дебільної тваринячої насолоди у присмаку смерті. Народження дитини – ось де істинна є насолода. Я буду вбивати всіх тих, що є розпусники – це запорука смерті. Слухайте сюди, диаволи,- я буду кінчати вас. Я покажу вам, хто істинний вождь і хазяїн. Вже показав одному – він сам себе зламав, бо сам для себе диавол. Усі диаволи, що завдали вам контуру і клопоту мирського і небесного через нездатність мислити і вигадки дурних насолод, відправлені мною у прірву: у мою темницю, на одній із планет, у задницю галактик – аналог Землі сьогодні. Туди ж за моїми вказівками будуть відправлені решта диаволів. Тоді як ми здихаємось цих нечистот і шлаків, Земля перетвориться на школу містерій. Джихад? О Боги, Архімед і Галілей, Соломон і Некропол, хіба вам не каже Аллах? Я – не ваш син. Я – син Землі і Неба. І сестра його, і донька. І Ангел, і демон. Я обираю правий шлях Ісуса і Христоподібних святих, але ви можете залишити свій мертвий слід. У тих є слід лише живий, хто носить Бога. Скільки у вас добра? Ви думаєте, що цього досить для того, щоб винести конвергенцію світла? А для того, щоб її сприйняти? Ні, цього не досить. Треба набагато більше добра – любов. Де ваша гармонічна конвергенція, що розхитує баланс? І вас. Ви думаєте, що маєте надлишок любові? Ні, я так не думаю. І розмовляю сам у двох екземплярах: тоді як одна ахіллесова п’ята моя у небі, мій фалос ізростає з-під землі. Надлишок любові? Ні, я так не думаю. У вас її дефіцит. Бо якби у вас був надлишок, ви б не жили так, як живете. Тим паче, надлишку любові просто не існує. Розумієте? Багато не буває? Любов – це не секс. І, бажаючи плотських втіх, ви бажаєте диавола. Ваше головне завдання тепер – підтримувати ваше тіло і його тонкі енергії у стані гармонії і балансу. Це будується шляхом сповіщення і розуміння божественної істини і революції, а не людської сперми і розуму. Тепло йде зсередини – істинне тепло його блаженного – свого. Його здатні випромінювати лише Боги. Диаволи нічого не випромінюють. Вони – біохімічно нейтральне безабсолютне ніщо з нічого.
Jeisus Sananda. Всемилостивий і всепрощаючий Господь. Але такий він лише тоді, коли ви сієте Зерно Істини. Зерно істини його і моє. Бо ми – частина Одного. Так, я люблю вас. І знаю, що ми будемо жити вічно. І навіть ті, хто мене абсолютно ненавидить – намагається. Вони теж намагаються прийти до Бога. Просто у них інший шлях – легкий. Він веде не в той бік. Наш шлях – важкий. Через нього лежать випробування. Саме тому він праведний. Праведний і блаженний. Мене чують усі – навіть диаволи. Їм ніхто не заважає розвернутися. Тому розверніться! Поверніться до Господа! Поверніться, ви, і всі ви будете прощені!!!
Sch Bronte. Ангели небесні, ви тільки усміхаєтесь, коли низменні душі тріумфують, а слабкі оплакують загибель, що їм грозить. Поезія завмерла? Геній вигнаний? Ні, посередність, ні. Не дозволяй зависті вселяти в тебе цю думку. Вони не лише живі, але й наділені владою і спокутною силою; і без їх божественної взаємодії, що розповсюджується всюди, ви би знаходились у пеклі – в аду власної злиденності. А так ми у Раю – разом із Геніями – Творцями і Землі, і Неба. Вам казав уже Бог про анафему? Ще не встиг Ісус і його армія Христоподібна? Тоді я скажу: „Покладіть її краще на себе – це буде скло”. Божество. Я зроблений із Бога – Неба. Ви – теж. Ми разом із вами – Єдине Ціле. Божественне Начало Агні. Якщо я бачу – нічого не бачу, то в чому проблема? Я бачу тільки астральне положення, субвертикальне, метафізичне і скрижальне. Мені зовсім не підвладна матеріальна оболонка – раніше була підвладна. Матерія – це диявол. Я – не він. І він – не я. Я хотів би вам сказати, що я – Господь Бог, але це не зовсім так. І це вже не просто алхімія – це більше ніж просто. Набагато більше.
Mosforati Lupois der Angel. Люди можуть не вірити в Бога (у себе) і вважати себе людьми (без Бога), але слухати про нього вони зобов’язані так само, як і дихати. І не важливо, кисень це чи водень. Ми розмовляємо про нього кожного року і дня, кожної години, частини, секунди і миті. Кожного судного дня. Ми говоримо крізь пальці: крізь простір і час – ми говоримо про Бога. Якщо настане мовчання, це буде означати, що настав кінець світу – вже настав. А ті, хто чує ліру Кандіди, буде оплодотворений і благовіщаний найвищим блаженством Землі у Небі і Неба у Землі. Все проізростає одне через одне, як паростки виноградної лози. Бо вже не той виноград. І лоза не та. Але залишилось те єдине, що не змінювалось протягом віків, ніколи нас не полишало і завжди простягало руку допомоги – сутність Бога. Ми будемо разом із Сонцем. Бо не лампа ми, яка потребує того, щоб її запалили. Ми самі – світло. Нам не треба вимикачів, щоб увімкнути велике добро. Ми разом із Сонцем. Очима інших Сонце їх проковтне – насправді вони будуть разом. А ті, що думають, самі будуть усіляко обглодані власною ілюзією смертності. Смертності й матеріальної смиренності – диавольского божевілля, скрути і невігластва. Матерія – це машина, яку запускає в роботу людина. Небо – це організм, який насичує Богів електоратом світлих і премудрих енергетик. Я – не людина. А ви? Це не важливо. Нічого не важливо. Хіба? Незважаючи на те, людина ви чи ні, Бог ви чи людина, всі ми будемо разом – всі ми будемо. Єдина різниця – раніше чи пізніше. Я пропоную раніше. Це я кажу і демонам, і Янголам – всі посвячені мають бути обрані Божеством. Але яким? Бог кращий, ніж диавол – це зрозуміло саме собою. Це сказав я і більше повторювати не збираюся. І говорю тим, хто не слухає: „Забирайтеся звідси! Забирайтесь і оплакуйте поранених! Слабких і поранених. Це дорога сильних. Якщо ви не слухаєте, ви передрікаєте себе на загибель. Це означає, що ви слабкі? Хіба ви не знаєте, в ряди якого війська ви ступили? Це ряди сильних.” Я підніму вас на ноги – ви самі станете власною свідомістю – це крила. Я підніму вас на крила – вже піднімаю. Остаточне ваше рішення піднімає вас абсолютно. У своїх очах і Божих: у вас – Божі очі. І крила. Вони вже наступні. Наступні після Нього. Більше не буде патронів. Більше не буде патронів і полігонів. І крові теж не буде – ніякої крові. Принаймні для нас. Тих, хто слухає мене і поряд стоїть – летить. Я сплю. Це моя роль. І вона зовсім не моя. Смішна? Ніяково? Можливо? Нічого неможливо. Все є і нічого немає. Все рухається водночас і не рухається взагалі. Все абсолютне і не зовсім. Усе прекрасне і сповнене принад. І навіть божевілля є прекрасним. Люди, ви – ідеальні програми, які існують у неідеальному світі – це найгармонійніша конвергенція із уже існуючих усіх. І у вас, як ні в кого іншого, є можливість ідеальний світ створити, сповнений любові і балансу. Все залежить від вас: ніколи не недооцінюйте силу властивостей кожного з васу. Біополярні поля включно. Налаштуйте їх на Всевишнього або того, кого ви вважаєте таким. Якщо це буде диавол, час розплати вже близький. Якщо це буде Бог – Царствіє Боже на Землі вже відкрито. Я вітаю вас із Днем, бо це істинно великий День – сьогодні ви посвячені. А завтра? Що буде завтра? Головне те, що воно буде. Лише тому, що ви – благородні воїни армії Господа Бога. Я раджу вам прокинутись. Прокинутись і стати на ноги. Бог – Єдин. Вірте в єдиного Бога і живіть або не вірте і вмирайте. Ось де ваше натхнення. Вибір? Завжди він є. Але чи хочете ви бачити легкий тернистий шлях? Чи перламутровий із терну? Із пластиліну не завжди. Лише коли є скверна.
Zhofren Kandida. Книгу читайте і Богами ставайте, а то залишитесь людиною навіки. Хіба це щастя бути простими смертними? Я веду вас моїми стопами безсмертними. На вежу. Туди, звідки хрест росте. Хрест і стяг, за які боротися варто – вони є варта уваги. Ми йдемо. На вежу. Туди, звідки росте острів істинного щастя. Щастя і вічного блаженства – безсмертя. Де ваше натхнення?
Abulta filn Djaaaz. Ми передрікали Царствіє Боже на Землі – це зараз. Ібо же прийшов Господь і його армія сюди. Для того, щоби не було сліз – лише сміх блаженного. Ті, хто вважає себе ворогами, скоро буде знищений. Точніше, будуть перетворені на те, з чого вони були спотворені. Тоді вони глянуть у дзеркало і жахнуться. Таким чином, пекло зміниться на Рай. Але це ще треба пережити. Я зроблений із того матеріалу, із якого природа створює християнських і язичницьких подвижників – зі Сфери кори і голови Медузи. Символи, які мені приходять – хрести надії у вічне перетворення. Це буде джаз. Але не для всіх. Лише для тих, хто мені вірить – собі. Бо це не моя, а ваша Книга. Я лише співавтор її, ваш гідний слуга і приверженець школи світла. Ми стали разом із вами на зачаття нової ери та релігії нової – ось на що ми з вами стали. Тепер слід нам усім перерізати пуповину – так ми зробимо символічний жест стосовно переходу із третього виміру до четвертої плазми гіперпростору. Я присвячую своє життя Богу – своєму Творцю. А ви – як хочете. На те і вибір маєте.
Mosfol´ati Sapfirus. Тепер іде конкурс на те, хто вийде з програми живим. І те, хто вийде з програми мертвим. Я – хвиля. І життя моє таке – вода. Я – добра хвиля. Якщо робиш добро – ніхто не оцінить? Ми робимо добро не для того, щоб його оцінили, бо саме добро – воістину цінність. І це прекрасно. Ще? Це все матриця,- загрузочний цех. Не для всіх він білий – тільки для нас. Бо ми – світлі воїни неба. Ми самі – білі. Возрадуйтесь, люди,- це воістину прекрасно. Повторюю вам: „Ми – Боги. Блаженні.”
Kejt am Sapfir. Мені зовсім не подобаються ваші меркантильні жарточки. Я із себе нічого не будую. А що за лажу збудували з себе ви, ублюди? Дуріть людей, моріть людей і помирайте під час глобального кінця світу, який вже настав. Або ідіть за мною. Ті, хто хоче жити вічно – нічого не хоче. Ми є радості діти: нам світить сонце і нам сходить жито. Паштет? Замаринувати людину можна, але навіщо, коли можна її врятувати? Все, що не змінюється, змінюється на краще? Тоді кінець світу – теж на краще. Бо це новий і прекрасний початок. І всі, хто робить і творить саме добро, стрінуть Його. Ті, що не творять нашого спільного щастя і не тамують свята власної душі, горітимуть у пеклі. Після цього у них знову буде вибір (шанс) прийти у Господа нашого Превеликого – Землю і Небо його – свого. Через 26.000 років. Я не хочу у пеклі чекати цю дату, а ви? Хіба не хочете горіти? І яким вогнем ви хочете? Не бажайте хочу свого – це істинний вогонь – Агні. Що ви знаєте? Ви нічого не знаєте. Саме тому не помічаєте нічого, окрім себе. Ви понижені в портфоліо.
Mohoho Matrone Vega. Абсолютно за все зло послідує кара Божа – своя небесна. Краса власного неба і зірок, землі і матрони може бути змінена на плоди істинної премудрості. Або лихослів’я вашого. Ви самі собі кара і благо, життя і смерть, карма і прощення, щастя і горе. Самі собі Бог? Наступний. Вам на прийом до лікаря. Він лікує душі. Ні, це не він лікує – самі ви. Просто показує шлях вам прозорий. Скло. На кшталт оркану. Але тлінне ваше життя і ви стоїте перед ним – стаєте великим Творцем. І Бога без гадки у вирії загадки ви маєте за те, чого немає. Просто бути не може. Немає. Насправді нічого немає. Лише вічність – Єдиний. Майте свій цикл і місце – так я не захочу вас убити. Тепер встаньте. Встаньте і йдіть звідси. Або слухайте. Слухай сюди, людина: „Ти – фаворит. І стоїш на шаховій дошці гармати. У цьому є сенс, ребус і загадка – це різні речі. На кшталт пір’я ворона. Де посвячені? Якщо саме ти розкладеш фігури у потрібному напрямку, не стаючи на голови,- ти вирвешся з програми. Вирвешся і станеш Богом. Ти – фігура. Але яка?”
