Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44371
Рецензій: 86709

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Радіо

© Маріанна, 27-01-2015
Він так любив ці нічні години, коли галасливу радіостудію полишали денні колеги і простір наповнювався очікуванням.
Ще в студентські роки уява малювала напівморок ізольованої кабіни, миготіння лампочок апаратури і навушники, які з’єднували із невидимим.
Там, за темрявою вулиці, у клітинках освітлених вікон, слухачі, які увійшли у простір таємничого голосу із приймача.
Залишилися тільки ніч і звуки.
Ця подвійна гра манила і захоплювала, обіцяла і зваблювала.
Так приємно лоскотала нерви.
От уже місяць, як мрія новоспеченого журналіста втілилася у диво власної нічної програми. Нечувана удача!
Кожного вівторка він залишається сам на сам з аудиторією і може виливати в ефір те, про що не скажеш при денному світлі та перед уважним оком співрозмовника.
Це було відчуття безмежної свободи і воно п’янило та бентежило.
Хто там, по той бік приймача?
Для кого його слова?
Відповідь зруйнувала б чарівну завісу таємничості, що і приносила таке задоволення.
Того дня все починалося як завжди.
Студія.
Колеги, що поспішають додому.
Підготовка до ефіру. Підводка. Вступне слово. Погляд на монітор.
Що це?
На відкритому вордівському документі під пульсуючим курсором раптом самостійно з’являються слова:
«Багато хто цього вечора, напевно відчувають стрес, смуток, навіть, депресію. Але вони з цим упораються. Сподіваюся.
Сьогодні я хочу звернутися до того, хто цієї хвилини вирішив зробити непоправну помилку. Він зрозуміє про що я.
Тобі здається, що у світі немає сенсу, що скрізь панує абсурд і зло. Моє звернення вказує, що це не так.
Я не даватиму обіцянок і не буду казати слів, які ти чув, мабуть, не раз. Скажу лише, що ти не зробив ще усе, що міг.
Чи з упевненістю доведеш зло і безнадійність світу?
Поспішати нікуди. Адже можна зачекати хоча б до ранку.
Адже ти ще багато не знаєш. І це не просто слова.»
Що це було? Маячня? Здалося?
Але якась нездоланна сила спонукає озвучити текст в ефір. Страх і здивування минають і програма триває.
Ведучий не здогадувався, що його чув той, з потрощеним життям, що вже стояв на підвіконні дев’ятого поверху своєї квартири. Ніхто не бачив його. Тільки приймач, який забув вимкнути.
Це й зупинило його.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 31-01-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 28-01-2015

Добрий шкіц Мар'янко.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 28-01-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.52582597732544 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …