Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2689
Творів: 51199
Рецензій: 95849

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 40147, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.236.83.14')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Бабай

© А.А, 24-01-2015
Сьогодні ніч щедра на подарунки. Зіткала для мене плащ з осіннього листя. Збирала довго. Терпляче. Навіть зараз відчуваю гіркий аромат кори дуба. Він окутує мої згадки коричневою стрічкою, зав’язує морські вузли навколо шиї та примушує ковтати дистильовані сльози, що мали пестити зів’ялий горицвіт у старій вазі. Зеленоока гадає – я живу у лісі. Нехай так і буде. Дитяча фантазія солодша для мене навіть за секс з Ягою.   Я закутую плечі у тонкий плащ й далі споглядаю на вікно дівчинки. Собаки ночі зжерають на очах прудконогих місячних ланей й невагома кров стікає рідким сріблом по склу й капає розлогим потоком на брудну стіну, подекуди вкриту мохом. Торкаюсь малахітовий килим. Холодно. Приємно. Життя. Та це не для мене. Позаду старий ясен заводить скрипучу мелодію, а кістяна сопілка сміється до мене пустими очницями, лоскочить слух. Я дарую йомі свій погляд. Не можу втриматись. Божевільний танок розриває мою душу й ноги від напруги. Плащ злітає у небо й розсипається міріадами згаслих світил, а осідає коричневим снігом. Вітер підхоплює мертве листя й жбурляє пригорщами у вікно. В останнє дивлюся на щербатий місяць, чиє обличчя спотворене глибокими рубцями. Спи, мій друже. Час настав. Північ облизала язиком мої альвеоли й розсіяла мене туманом. Зеленоока чекала на мене. Дівчинка як завжди сиділа на ліжку обхвативши коліна руками. Закуталась по самі вуха теплою ковдрою. Гріла маленьке тільце. Бездонні очі рентгеном просвічували мене, вимагали наступної розповіді. Ніколи не чув від неї слів. Тільки пітьма і німота. І біль. Всепоглинаючий біль, котрий не міг витримати. Він заливав мене отруйним океаном, спалював із середини й зацвітав полином у грудях. І тут мій стогін прорізав затишну кімнату. Відомий, жахливий стогін Бабая від якого кров застигає й кристалізується у венах. Вибач дитинко, сьогодні розповіді не буде. А вона просто підійшла й взяла моє обличчя у свої крихітні долоньки, дивилась на мене зеленими фіалками. Й мовчала. Бабай також плаче…. 

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анізія, 25-01-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 25-01-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.4373188018799 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …