Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44636
Рецензій: 87353

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Авторська проза

Клятий екзистенціалізм

© Ласло Зурла, 13-01-2015
Я забіг в закуток. В мене була невідворотна потреба.

В темному місці два здоровила намагалися затягти собі за пазуху сонце. Сонце не піддавалося, пручалося з усіх сил. Врешті-решт, здоровилам це надоїло, і світило, наостанок невдоволено кліпнувши, втекло за череп*яні дахи аж до ранку. Тоді чолов*яги випили щось незрозуміле з пляшки і стали філософськи озиратися довкола. Побачивши мене, спитали:

- Ти любиш, прокинувшись від змоченого відчаєм буття, бігти за людиною, що розподіляє в місті склотару?

- Даруйте, панове! - відповів я. - Мене приваблює  Камю, хоча я йому й не довіряю. Я  інколи вирішую сам, що добре, а що погано. Але сюди потрапило моє тіло тільки з нудьги - хотілося, щоб і тут пахло життям.

- Камю... це ти про того єврея, що грає на площі фуги? Він до сих пір не відплатив нам чаркою за сердешність до нього. Одного разу ми йому подарувавали цілу коробку цигарок. Бідолага мусив чимось гріти свої пальці. В той день замерзло до смерті десять собак. Наша теж.

- Ні. Я цього не знаю. З людей я знаю тільки героїв книжок, які прочитав тоді, коли мені було найгірше.

- Що ти все про книжки та незрозуміле? Хіба не знаєш, чим знахабніле людство тішить себе завжди? Як у тебе з почуттям гідності?

- Сьогодні у мене з цим почуттям не дуже. - засмутився я. - До поповнення рахунку ще цілий тиждень. Це, якщо країна не скотиться за цей час раптом туди, де залишаться тільки щури та небажання працювати.

- Тоді бувай. Ми не можемо страждати ще й в тобі. У нас майже не залишилося сил на пусті балачки.

Я вийшов на людну вулицю. На ній сонце ще трохи трималося. Відмивало собі вуста в мокрих темних хмарах. Я став серед натовпу і став молитися за всіх заблудших, але це не допомагало.

А потім знову запанувала ніч. З місяця на землю капали і капали срібні сльози. Я ліг на лавицю відключити до ранку жагуче бажання, яке вдень кліщами тримало мене в зафарбованому світі. Нірвана, крихітко....


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 15-01-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анатолій Азін, 14-01-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Катерина Омельченко, 14-01-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Попович Роман, 13-01-2015

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов , 13-01-2015

Сенсей

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Андрій Вовна, 13-01-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2451758384705 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Маеліс де Керанґаль «Ладнати живих»: коли смерть набуває сенсу
Частини мертвих можна використати, щоб ладнати живих. Так раціоналізується смерть. За таким принципом …
Петро Яценко «Нечуй. Немов. Небач». Український паровий панк
Кінороман «Нечуй. Немов. Небач» заснований на реальних подіях і біографії українського письменника Івана …
«Північний вітер». Роман в електронних листах
Чи може бути цікавою книга, що складається із самих діалогів? Так. І ще й якою! Роман «Північний вітер» …
Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …