Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2490
Творів: 44935
Рецензій: 87919

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза переклад

Фадін

© Рудько Ігор, 03-01-2015
Оминувши Мадонну делл'Орто, я ще з декілька хвилин проблукав уздовж численних та пишних фасадів центру, і якось начебто мимохіть завернув до рампи, що вела прямісінько у лікарню; а вже за лічені миті опинився там, де Фадін анітрохи не очікував когось зустріти – на терасі для невиліковно хворих, розжареній післяобідним сонцем. Він одразу впізнав мене і чомусь зовсім не здивувався. В нього давно вже не було волосся й бороди, обличчя виглядало до болю худорлявим, хоча погляд залишався красивим, як колись, але став значно глибшим та відстороненим. Я прийшов без попередження, у доволі неочікуваний для хворого час – навіть Карліни, його ангела-музиканта з ним тоді не було.
Море внизу здавалося порожнім, а узбережжя рясно виблискувало дахами шикарних віл та прибудов.
Остання зупинка твоєї подорожі: деякі з випадкових товаришів (робітники, продавці, перукарі) давно передували тебе, зоставивши після себе тільки порожнечу ліжок. Ти взяв у лікарню декілька стосів книг, що вже рік тому намагався завбачливо спакувати в рюкзак... Старі й немодні фоліанти, за винятком невеличкої збірки віршів, яку я в тебе позичив, і що невдовзі стане моєю, як здогадались обоє, не вимовивши жодного слова.
З нашої бесіди пам'ятається дуже мало. Однак я впевнений – ми недовго балакали про високе та неосяжне. Ті, хто відбули життя праведно і по-людськи, не мають в тому найменшої потреби... Exit, Fadin. Я ж думатиму, що ти не зникнеш навічно, а просто відлинеш кудись далеко-далеко, можливо навіть в інший світ, подібний нашому, такому ж безкінечному, що здається інколи, може вмістити у собі Господа-Бога. (Якщо я написав богохульство, то воно, мабуть, не з моїх найгірших).
Бути завжди попереду і знати – ось що дійсно важливо, хоча розуміння "чому" дуже часто нам незбагненне. Я засвоїв урок порядності того дня (найважливіша з людських чеснот) і можу тепер не кваплячись очікувати на книгу твоїх реліквій.


Eugenio Montale

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Катерина Омельченко, 03-01-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87225198745728 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нездоланні». Залежності, які тримають нас на гачку
Чи думали ви про те, скільки часу щодня займає перевірка електронної пошти, соц. мережі чи нова серія …
«Чому нації занепадають». Теорія і історія світової нерівності
Є книжки, які, попри певну спрощеність чи, можливо, саме завдяки їй, здатні вплинути на світогляд широких …
«Люди чи прибуток». Відповідь однозначна
Піддатися спокусі легкого збагачення чи подумати про людей — ми опиняємося перед таким вибором чи не щодня. …
Для чого бізнесменам «Мистецтво війни»?
Може видатися дивним, що трактат, якому більше, ніж дві тисячі років, допоможе нам навчитися бізнесу. …