

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	719
Творів:	10789
Рецензій:	16404

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Мініатюра

Сім’я.

© Остап, 06-03-2007
Привіт синку. Зразу, щоб ти не переживав, скажу: в нас з твоїм татом все добре. Я на роботу ще ходжу, але рада, що до пенсії залишилось небагато. Пенсію обіцяють не тільки підвищити, а й сплачувати. Всіх старих людей, які збираються дожити до цього часу, це неймовірно радує. Тьотю Машу, правда, не дуже: вона не вірить в пенсію і продовжує жити на те, що природа дасть. Я навіть підозрюю, що ті помідори з нашого городу вкрала саме вона. Помідорів мені не жаль, але, коли зникнуть ще й огірки, то в бій піде твій тато. До речі, батько на роботу вже не ходить. Каже, що там все вже випили, а потім все згоріло. Користі з нього й так нема, тому я не серджусь: хай сидить дома і стереже огірки. Тим більше, що Сірко уже три дні, як десь зник. Дядя Женя каже, що востаннє бачив собаку, коли до нього ззаду підкрадалась тьотя Маша. В руках у неї була сапа, а погляд був голодний і зневірений. Підозрюю, пенсію ще довго не видаватимуть, тому ходжу з ножицями у фартусі. Так, про всяк випадок. Твій батько теж далеко від хати не відходить. Лише в сусідній двір до дяді Жені. Ох синку, ти маєш добре пам’ятати завжди лагідні і п’яні очі дяді Жені. Тепер такі очі не тільки у нього, а й у твого тата. П’є він багато, і бачу я його лише пізно вночі уже нетверезим. Ну зовсім як в молодості, коли ми почали зустрічатись. Поки що нічого цінного з хати не виніс. Тільки телевізор і сімейні коштовності. Телевізор я і так не дивлюсь: боюсь сідати і залишати неприкритим тил, бо тьотя Маша часто заходить позичати м’ясорубку. Не знаю звідки в неї мясо, але коли я питаю, то вона лише загадково гарчить. Сімейні ж прикраси я вже не ношу. Нікуди. З дому виходжу рідко, а запрошують нас хіба що на похорони і тьотя Маша на чай. Знаєш, без тебе тут сумно. Нема кому кидатися какою Сірка в дядю Женю. Пам’ятаєш ти так робив, коли тобі було 10 років і дядя Женя лазив до нас красти яблука. А, коли тобі було 16, ти просто бив його палицею. А в 20 вже не мав злості і лише лаявся. Дядя Женя впертий: він і зараз лазить до нас красти яблука, але жаліється, що їх уже з’їла тьотя Маша. Взагалі-то я дивуюсь, як ще й досі на городі залишились огірки. Огірки твій тато береже більше, ніж свою відзнаку за успішність в 5-ому класі. Вони з дядьою Женьою навіть, коли сідають пити і грати в карти, то ставлять столик одразу біля огірків. Ох синку, синку. Якби ти був тут, то, я впевнена, вперіщив би тата добре і він би на роботу пішов, обматюкав би дядю Женю і він би забрався до себе через паркан, стругати дерев’яних коників, яких він тобі в дитинстві підступно продавав за яблука. І тьотю Машу ми б навернули на віру і пса би завели, а я би з яблук компот зварила. Словом, було би все добре. Ну так, як має бути в нормальній сім’ї. Я вчора до тебе ходила. Та ти й сам, напевно, бачив. В тебе дуже тихо і спокійно. Я навіть із собою ножиці не брала. Тобі сподобались троянди, які я тобі принесла? Пригадуєш, ти такі ніс своїй класній керівниці на останній дзвоник в 11-ому класі. Не переживай, цей букет не дорогий. Та й гроші ще є – батько меблі поки не виносив. А мені ж для тебе нічого не жаль. Та й батькові. Той взагалі, коли нап’ється, спішиться за тобою. В середу стрибав з нашого даху, але, на щастя, не забився – лише вуха заклало. Тепер він глухий і трохи сіпається, тож наливає і більше випиває дядя Женя. А тьотя Маша стала сміливіше себе поводити. Ну нехай. Вона не знає, що крім ножиць я тепер ношу ще й штопор у фартусі. Дійсно, синку, не гарно так вийшло, що ти швидше за нас пішов. Та знаю: вернутись ти вже не можеш. Чуєш, я, мабуть, підтримаю батька і поспішу за тобою. Скажу, хай виносить меблі. Сяду до них і буду пити. Навчусь в карти грати. Бо ж сім’я має бути разом. Хоч як би не складалось життя. Чекай нас, синку. Ми скоро. Твоя мама
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Лист від матері (раджу прочитати)
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Дев’ятко, 13-04-2007

Сумно
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© М.Гоголь, 07-03-2007

Картинка
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Добродій, 07-03-2007

Згенеровано за 0.00985503196716 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Сім’я.

Лист від матері (раджу прочитати)

Сумно

Картинка