Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44518
Рецензій: 87058

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Побутове

Райцентрова короткометражка №1

© Єгор Коваленко, 17-11-2014
Він стоїть – високий, чорнявий, в спортивних штанях, шкіряній куртці та стоптаних черевиках. Тримає в руці кухонну сокирку – з одного боку молоток для відбівних, а з іншого, власне, сокирка. Він стоїть і роззирається навпроти базарної брами. Холодний вітер віє йому в обличчя, від чого очі трохи сльозяться.

Хвилин п’ятнадцять тому він сидів у барі за обшарпаним столом – ось кульковою ручкою вишкрябано чийсь домашній телефон; тут, скоріше всього, з розмаху встромили ножа; на тому кінці схоже штрикали заточкою між пальців розкладеної на столі долоні – популярна в певних колах гра.

Він так сидів довго. Перед ним стояла пляшка портвейну та склянка, сокирка лежала на столі по праву руку. Роздивлявся з-під лоба барну стійку, баришню на розливі, бухарів. Один – пика такого кольору, аж ясно, що в пацана вже немає печінки, а є ліверний фарш – рипнувся підсісти до нього, але вловив лютий погляд, помітив сокирку і несподівано змінив траекторію, ніби зачепився за щось невидиме. Декілька разів дзвонив мобільний, старий, затертий, кожного разу він витягав його з внутрішньої кишені куртки, дивився, хто телефонує і ховав назад. Хотілося напитися, але до портвейну так і не взявся.

Тепер він стоїть біля ринкової брами, курить. Помічає когось біля хлібзаводу і поволі йде туди. По дорозі докурює. Стискає ручку сокирки, аж біліють пальці. В ряді торговців стоїть низенький чоловік з велосипедом «Україна», до багажника джгутом прив’язаний білий ящик з дрібною рибою. Хлопець з сокиркою рішуче прямує до нього, хапається за ящик і перекидає його разом з «Україною». Риба розсипається асфальтом і мляво на ньому тріпається. Ґвалт, жіночі обурені крики. Хлопець стоїть і дивиться просто в очі чоловікові, а той, хоч трохи й розгублений – цією вихідкою та сокиркою в руках парубка – мовчки витримує його погляд. Якась дівчина підходить до них: «Ти що робиш? Що він тобі зробив?» Він стискає сокирку міцніше, обертається до неї, тоді відходить трохи вбік, кладе потенційну зброю під паркан, вертається і відповідає їй: «Ти не зрозумієш, це війна...» Ще деякий час мовчки свердлить поглядом чоловіка,  потім забирає сокирку і йде геть.

Жінки й дівчата збирають назад у ящик брудну рибу і збуджено перемовляються. Чоловік дивиться йому вслід і бурмоче: «Правильно, синку... Правильно...»

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Михайло Нечитайло, 19-11-2014

[ Без назви ]

© Катерина Омельченко, 18-11-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.71221017837524 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …