Колись, не так шоб дуже давно, но і не совсєм за углом, жив собі на світі кот по імені Бегемот. І був він не так шоб чорний, а який то не понятий общєством. Кот мічтав про той світлий день, коли в нього появляться бабки і він зможе купити собі елітну квартіру в центрі города, з парковкою і вахтьором у под’єзді. А ше лучче цілий приватний особняк.
Тогда кот найняв би штат охорони і клінінга, бухав би дороге нерозбавлене молоко і розважався би мишачим стриптизом у виконанні Мікі-Мауса.
Но всьо ето були только мічти, а тимчасом кот працював у одному офісі старшим помічником молодшого менеджера ілі шото тіпа того. Платили йому небагато, хватало тільки на найнеобхідніше, ну і плюс комунальні.
Але наш Бегемот не втрачав надєжди, і, як оказалось, космос не остався равнодушен к його мольбам.
Одного прекрасного дня кот проснувся с утра пораньше, зробив зарядку, почистив зуби і раптом його осіяло.
Можливо, осіяло його в той момент, коли він справляв малу нужду в кутку комнати, бо унітаз якраз сильно засорився від кусків туалетного паперу і окурків, що їх туди вісьма необачно накидав кот.
Кот поняв, що йому пора в політіку.
– Ну а шо, - сказав він собі, - всяких долбойобів і так там хвата, а я досі даже не попробував. По-моєму, у мене є всі шанси.
Сказано – зроблено. Кот зібрав усі належні бумажки, заручився піддержкою одного дєнєжного дяді і пішов у політіку. Чим саме кот аргементірував піддержку дяді, історія умалчіваєт, но вісьма возможно, шо в дяді були странні і нездорові прістрастія на почві нещасливого дєцтва і задавнених сексуальних комплексів.
І сталося так, шо на той момент кот оказався найдостойнішим кандидатом.
Потому шо був бідним і чесним, і вмів робити такі великі невинні очі, як ото Кіт у чоботях, у вторій часті Шрека, да.
Після того, як Кот опинився у політиці, життя його почало стрємітєльно налагоджуватися. У нього появилась не только собствєнна квартира і машина, но і їщо куча всяких матеріальних благ. Кот даже не знав, куди все це неждане добро дівати, тому срочно довелося відкривати рахунки на офшорах і засновувати мале підприємство по ізготовлєнію удобних двосторонніх пилочек для ногтєй.
Потому шо війна війною, а манікюр всігда должен буть в порядкє. Особеннє у такого важного і стильного мена, як Кот.
З годами підприємство набирало обертів, кот превратився в упітанного і солідного котяру, даже набрав десяток лишніх кілограмів і йому від цього було некомфортно. Такшо довелося записуватися на прийом до псіхоаналітіка, а также зайнятися вілосіпєдним спортом.
Псіхоаналітік був із розряда тих, шо всігда готові вислухать ваші проблеми за ваші ж бабки, но ні фіга реально не шарять, як ті проблеми порішати.
Але кот, хотя і був у депресії, но теж не ликом штопаний, бистро поняв тєму і відказався від услуг данного спеціаліста шляхом закатування послєднєго у міцний і качєственний бетон собственного проізвідєнія. Бо на той момент кот зайнявся также проізводством бетону і ремонтом дорожного покритія в регіоні. І робив це настолько качєствєнно, шо дороги, які поремонтірував кот, і досі остаюцця лучними в странє, да. Всі заїжджі туристи це відразу ж відмічають, і хвалять Кота, згадуючи його незлим тихим.
Як би там не було, трагічеська судьба псіхоаналітіка не укрилась від всюдисущої преси, і проти Кота розпочалася кампанія. Не з тих компаній, шо ото за віскарьом у сауні з дєвочками, але тоже інтересна і продуктивна.
І її результат був настільки сущєственним, що вільна громадськість захотіла кота люстріровать, і то срочно. Але оскільки кота вже одного разу люстріровали, ще в юношестві, то зробити це було практіческі сложно.
Та все одно кот став персоною нон-грата у своїй страні, і йому довелося строчно збирати манатки, і драпати у сусідню нафто-газову монополію. Та як кот був крайнє возбуждьон і расстроєн, то по дорозі попав у тяжке дорожно-транспортне з летальним ісходом.
Фактічеськи, кота просто розмазало по асфальту, – правда, чужому і некачєствєнному. Що певною мірою пом’якшує цю злобну іронію судьби.
Про кончину кота скоро всі узнали, і довго радувались.
Но, як оказалось, зря.
Потому шо у кота було в запасі ше вісім жизнєй, і він бистренько реінкарнірував у фігуру міжнародной політічеськой арени на порядок крупшіну.
І аж тут почалась тотальна збича усіх його мєчт і реалізація амбіцій.
Но ето уже совсєм другая історія, боліє оптімістічна і жизнєутвєрждающа.
