Русалонька сиділа на камені, меланхолійно похиливши свою маленьку синьо-зелену голову і поглядаючи на темні хвилі, що накочувалися на кам’янистий берег. Світилися бронзою лише стегна і наполіровані туристами соски, оскільки серед туристів, і лише серед них, у більшості випадків, існують певні легенди, мовляв треба потерти носа, сльозинку чи той же сосок шматку каменю чи бронзи, загадати бажання і буде тобі щастя, гроші чи ще щось, що ти там забажаєш.
Пробитися до скульптури було неможливо, це було пов’язано із напливом азіатських туристів. Клацали об’єктиви, чувся сміх і вигуки різними мовами. Сонце ще не дуже високо підбилося, сліпили очі відблиски на воді. Купалися у променях крила білосніжних вітряків десь далеко у морі. Люди блукали серед гігантських вазонів з червоними квітами, мружилися від сонця, позуючи для фото. З русалонькою знімки виходили не надто гарні через те саме сонце. Верещали чайки ліворуч над пристанню.
– Што же, все сабіраємся і паєхалі дальше. Нам єщьонадамногапасматрєть, а врєміні, я так панімаю, у вас мало, вам єщьо на паром, правільна?
Поступово окремі людські краплинки злилися в кволенький потічок і потекли, оминаючи такі ж людські острівці, до одного із різнокольорових автобусів, які вишикувалися вздовж набережної.
– Січяс ми паєдєм к каралєвскайрізідєнциїАмалієнбьорг.
Автобус рушив, оминаючи інші, на південь.
– А пакаабратітєвніманіє на лєвуюсторану. Ви увідітєочєньінтєрєсниє скульптури, а катових я вам раскажупапожже. І ви сможетєпосмотрєть на ніхпабліже. Етаработаскульптара…
– О, шотазнакомає…
Один із туристів відволікся на праву сторону, можливо він просто переплутав ліво з право. З цього боку висилася сіра будівля з квадратним логотипом попід дахом. На блакитному тлі сяяла біла багатокутна чи то зірка, чи то сніжинка.
– Да, – примружилася екскурсовод, – еташтаб-квартіра, навєарнає, всєм вам ізвєснайагромнойтаргово-транспартнай кампанії «Мьоллєр-Мерскгроуп».
– МАЄРСК, – менторським тоном промовив турист з проблемами в орієнтації.
– Ну, пустьбудіт так, – погодилася екскурсовод. – А с лєвайстарани, каквідітє, праходіт конкурс фігур із піска.
Туристи захоплено зітхнули і притислися до скла вікон, захоплюючись піщаними замками, китами та іншими прекрасними людськими творіннями.
