– Ти будеш пиячити, а ворог візьме тебе голими руками!
– Тоді обговоримо політичну ситуацію.
– Фронт не місце для дискусій! Голосувати будеш як всі!
– Хоч би мобільні не відбирали. Хочеться людського спілкування.
– Це для твого ж блага! Балакучі довго не живуть!
– Дозвольте новини в інтернеті почитати.
– Може, тебе відпустити ще до газетного кіоску? В книжковий магазин закортіло, ботанік хріновий?!
– Я не ботанік, я художник.
– Нам художників не треба! Ти військовозобов'язаний! Воюй як всі, або малюватимеш на землі кров'ю з носа!
– Дайте хоч музику послухати. Богом клянуся, слухатиму одні марші УПА.
– Дупа тобі, а не музика! Будь чоловіком!
– Тоді я бунтуватиму.
– Арештувати зрадника! Зараз ми з'ясуємо, скільки тобі заплатила Москва! А ну, Сергію, прив'язуй його до стільця. Не треба церемонитись. Зараз наберу Іринку, запрошу дивитися допит. Чого всі регочете? Ні, не буду я її лапати, хоча вона така мила, коли дивиться допити! Зачудована, рота відкриває, оченята блищать! Так і хочеться взяти в обійми! Це до того, що прес-секретар нашої сотні образиться, якщо не побачить, як зрадник здав своїх хазяїв! Хлопці, не сумнівайтеся, я її вночі по-чоловічому переконаю написати класну статтю, що ніяких тортур ми не практикуємо! Одну тільки любов... Досить реготати! До України любов, до України! Перед допитом виступить наш політрук, тобто капелан. Всім роздадуть комікси, як різали ворогів наші предки. Наллють по сто грам перцівки для підняття бойового духу. Всі встали! Поклали руку на серце! До молебну за Україну готуйсь! А тепер – оркестр!
