Рудоволоса панянка приїхала до нашого міста. Вирішила подарувати усім жителям теплі обійми бабиного літа й останнім палким прощальним поцілунком провести нас на зустріч довгій зимовій подорожі. Увібравшись у затишні барви сонечка, вона сама випромінює тепло. Звісно що подарунки принесла кожному жителю міста. Й вирішила розмалювати його жовто-гарячими акварелями. Взагалі, цього року вона дуже щедра. Дарує свої особливі парфуми та помаранчево-теракотові шалики; казки для дітлахів та закоханих пар; меланхолійні мелодії для літніх. Щоправда є і подарунки для неслухняних, вередливих осіб – це щоб виправити, навчити. Осінні дощі, калюжі, сірі хмари на небі, похмурі дні – вони створені, щоб зупинитися і на мить відчути чари усього прекрасного й приділити час найголовнішим у своєму житті. Та це - не про мене...
Не знаю, але мені чомусь здається, що восени я відкриваю для себе найпотаємніші закутки своєї душі. Це найкомфортніша пора року, в якій можу почуватися справжньою – без гриму, без награних непотрібних ролей у власному житті. Вона – моя споріднена душа, моя подруга. У моєму розпорядженні – довгі осінні вечори, вони створені для романтичних комедій та вечерь при свічках. Створені для теплих читань улюблених книжок під ковдрами, для запашних какао з плюшками, для відвертих розмов між друзями, для занотовування власної історії життя у щоденнику.
Коли ж сезон дощів на деякий час припиняється й хмари поступаються місцем сонечку та бабиному літу, то дуже важливо не проґавити щоденні прогулянки у парку з термосом чогось гарячого та з якимись смаколиками. Було б добре відправлятись на прогулянку з діточками й збирати пожовкле опале листя. Це так зближає! А ще було б непогано влаштувати світлиносесію, щоб ця осінь запам’яталась надовго. Xannonce
