Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2615
Творів: 47692
Рецензій: 92549

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Новела

ЦИБУЛЯ НА ПІР'ЯЧКО

© Микола Васильович СНАГОВСЬКИЙ, 07-10-2014
      
      ― Я завтра вмру, мамо…
      ― Що ти, синочку! Ти житимеш. Я вірю в це. І тато вірить.
      ― «Пір’я» на цибулі більше не росте. А ти казала, що я житиму, якщо тільки воно ростиме…
      ― Милий мій, дорогесенький, воно так дружно тягнеться догори,  що тепер не дуже й помітно його ріст, але, повір, воно підіймається. І твоє здоров’ячко підійматиметься та зміцнюватиметься…
      ― Ні, мамо, я вмру. Я кепсько себе почуваю.
      ― Від чого, синочку? Як саме?
      ― У лікарні сусіди по палаті  розповідали, що коли дуже хвора людина, раптом, відчуває полегшення, ― то перед смертю. Я завтра вмру, мамо…
      ― То вони переповідали думки стареньких людей, молодих це не стосується. А погано себе відчув через те, що думаєш про погане. Віднині з тобою  буде тільки хороше. Ти ― вдома. А вдома, кажуть, і рідні стіни допомагають…
      ― Мамо, ви тільки не кладіть мене у чорну домовину. Не люблю чорного.
      ― Дивись, дорогесенький синочку: я приставляю лінійку до кількох найвищих зелених пагонів цибулі і ― дивись-дивись! ― кожних з них упродовж останньої доби зріс на три ― п’ять міліметрів. Це значить, що вони віщують тобі  одужання, остаточне  одужання.
      ― Мамо… Мамо, а ще у лікарні я чув, що відпускають додому безнадійних і тих, у кого грошей немає на лікування. У нас  теж вже немає грошей… Мене відпустили.
      ― Ми з татом уже майже знайшли гроші…
      ― Де знайшли?.. Адже і квартиру продали, і гараж та машину ― теж. Виручені за них кошти витрачені ж…
      ― Нічого, синочку, аби ти був здоровий та ми були дружніми, прожити можна і у цій невеличкій квартирі.
      ― Мамусю, а що ви робитимете з моїми іграшками? Гратиметесь?
      ― Гратимешся тільки ти ними, а ми… А ми… Ми…
      ― Мамо… З твоїх очей течуть сльози. Я давно їх не бачив. Тобі мене шкода?
      ― Та то так, синочку… Я змірювала висоту пір’ячка на цибулі ― ось і  сльози, від цибулі ― хай її грець… Тобто хай росте, тільки ж заходять у вічі ― її невидимі тумани.
      ― Набір машинок віддасте моєму другу Ванькові…
      ― Синочку, ну, що ти таке кажеш? Ними гратимешся ти.
      ― … А тенісні ракетки з воланчиками ― Олі. Вона знаменитою тенісисткою хоче стати. Хай тренується. А то у неї бідна родина. Коли їй таке куплять?!.
      ― Ось якраз і добре вийде: сам допомагатимеш тренуватися Олі…
      ― А книги подаруєте бібліотеці. Вона мені завжди подобалась. Скажіть, що я частіше її відвідував би, якби не тривалі перебування у лікарні.
      ― Бібліотекарі знають, синочку. Передавали тобі привіти ― я про них тобі завжди     повідомляла.
      ― Я не забув, мамо!.. Мамцю, а можна я візьму з собою ліхтарик?..
      ― Куди, синочку?
      ― Ну, до труни…
      ― Що ми з татом для тебе жаліли. Але тобі не треба буде нічого з собою брати, бо… Тому що пір’ячко на цибулі росте.
      ― А що ти вночі робила  біля нього? Міняла цибулини з більшими пагонами? Я не спав…
      ― Ой, синочку!.. Ой, ріднесенький, я тільки нашіптувала їм: «Дорогесенькі зелені пагінчики! Наш синочок ототожнює своє одужання з вашим ростом. Я благаю вас:  не в’янте, тягніться вгору, до світла, як мій синочок -- до життя, до свого одужання. А я завше поливатиму вас, підживлюватиму і розмовлятиму з вами, дорогесенькі мої… Я помітила, що це вам подобається. Шановні пагінчики, хай усе погане, що було пов’язане з одужанням синочка забудеться, забудеться…»
      ― Мамусю, погане ти маєш на увазі, коли ми продавали оту свою чотирикімнатну квартиру, нам дали заставу фальшивими грошима і тата потім звинуватили у їх виготовленні?
      ― Не думай, синочку про це. Обійшлося  зрештою, благополучно.
      ― Але ти скільки наплакалася. А тата навіть затримували органи…
      ― …Ой, забула! Синочку ― та що ж це я одразу не звернула твою увагу! ― дивись: я ж просила рости не лише цибульці, а й домашнім квітам у горщику. І знаєш, що вони мені повідомили, тобто своїм дружнім ростом дали знати, -- вони почали наввипередки рости з пагінцями цибулі. І ось що вийшло: обігнали!
      ― Мамцю, а знаєш що?
      ― Що, синочку?
      ― А ще я у лікарні чув, що до одужання йде, коли людині хочеться їсти, рухатися, а ще… не нудить. Мені так здається, що завтра дуже захочу їсти. А буде що, мамо?
      ― Ой, Боже ж мій! Є зараз і, звісно, буде ― все, що забажаєш, мій ― наш! ― найдорожчий синочку.
      Уночі мати боялися часто підходити до «пір’я» цибулі та квітів у горщику, щоб не збивати з пантелику сина, якщо не спить. Вони молилися у куточку ― тихо-тихо, і сліз уже не було, немов висохли від переживань. Просили у всевишнього одне: життя синочку. Щось він притих… Чи спить?! А може, на Тому Світі вже? Ой, та що ж це за думки?! Геть подалі, окаянні!!!
       Знесилена, під ранок заснула. Це ж треба – під ранок! А якщо синочок гукав? А якщо гукав? Вона собі цього ніколи не простить! Ніколи!
       Прокинулася. Луп-луп очима. І до ліжечка синочка.  А воно… пусте!
Перша радість: пусте ― живий!
      ― Мамусю, я уранці відкрив  очі, і так захотілося їсти! Так захотілося! Але потім, бачу, до себе оце «пір’ячко» цибулі неначе кличе, а за ним і квіти. То я спершу підійшов сюди, а потім хотів до тебе... Мамо, а що ми снідатимемо?..



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов , 14-10-2014

Надія, надіятися...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Володимир, 12-10-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 10-10-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Хайдар Козак, 08-10-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.67036700248718 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …