Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 39379, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.43.200')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Есеї

Він + Вона

© Олександра Стеблюк, 15-09-2014
                                                                             ***
Він
  Я побачив її, коли природа народжувала своє дитя, коли квіти квітнули, а пташки співали свої весільні пісні. То була лише мить, але її вистачило, щоб зрозуміти, що  відбулося дещо вирішальне в моєму серці... Я  запам’ятав її.
Я мав багато працювати, щоб їсти, платити за житло, подорожувати, фотографувати. І увесь цей час вона супроводжувала мене у моїх думках, мріях та снах. Її образ застиг у мене в очах і так хотілося  перемістити його у мою камеру. Щоб зберегти і щоразу споглядати, і згадувати ту весняну мить. Я хотів знайти її, але не знав як... Ні імені, ні адреси, ні спільних знайомих, нікого...окрім того квітневого погляду. Але я не полишав надію на зустріч. Вірив, що неодмінно вона буде, лишень треба зачекати.

***
Вона
   Я відчула на собі погляд одного з перехожих... То були світлі, добрі та лагідні очі хлопця, який запам’ятався  мені. Я теж на нього подивилася.  От так сподобався з першого погляду... Чи то весняна ейфорія так подіяла на мене, чи можливо я закохалась?! Але ж я його навіть не знаю, не говорила з ним. Можливо закохалася у погляд, у дзеркало його душі. Значить він хороша людина...  Відчула, що мої очі знову хочуть дивитися на нього, а серце прагне зустрічі, але ми не знайомі...

***
Він
   Це знову ВОНА! ТАК ВОНА! Але ж вона зовсім не знає мене! Ще два дні конференції – і це радує. Я бачив її зблизька. ЇЇ очі, її волосся стали такими дорогими мені в одну мить. ЇЇ парфуми, то аромат весняного цвіту вишні. Він буде нагадувати мені про весняну мить знайомства. Я побачив її з дитинкою на руках. То напевно, її синок. Таке маленьке миле, курчаве дитя. Так схоже на свою маму!

***
Вона
   Я сиділа на конференції зі Святиком і відчула на собі погляд того самого хлопця, якого бачила пару місяців назад у квітні. Це був знак! Не може бути двох випадкових зустрічей підряд. Тепер я буду шукати зустрічі все знову і знову. Він був з камерою і бейджиком. Мабуть фотограф. І я вже давно мрію про фотосесію! Дізналася його ім’я – тепер обов’язково знайду його в соцмережі.

***
Він
   Я знайшов її Загадкову   в соцмережі. Відкрита, доступна, світла людина. Має синочка (як я і думав), незаміжня, має творчу професію і любить українську музику, дуже фотогінічна. Добавлю її до друзів і запропоную фотосесію.

***
Вона
   Хтось проситься «у друзі»... Невже це він?! Його звати Ігорем, має гарні світлини та музику. Пропонує мені провести фотосесію на природі разом з синочком. Я погоджуюся. Зазвичай я так не роблю, але відчуваю, що це буде дуже важлива людина у моєму житті після Святика .

***
Він + Вона
   Ми закохані і щасливі... Що ще людині потрібно для щастя?! Ми доповнюємо одне одного, ми схожі один на одного. У нас росте маленький синок, а в животику зростає маленька донечка. Ми живемо в будинку біля розкішного квітневого саду і кожен раз згадуємо наші  квітневі погляди та трепетання сердець.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© ВЛАДИСЛАВА, 17-09-2014

[ Без назви ]

© Михайло Нечитайло, 16-09-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040106058120728 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати