Коли тіло не вироблене тяжкою працею, а шлунок з вечора набитий всяким непотребом аж до гикавок, думати про спокійний і солодкий сон марно й сподіватися, і тут вже хоч рахуй-не-рахуй овець, на ум лізуть лише нав’язливі сексуальні фантазії. Ти починаєш гарячково перебирати в голові знайомих гарненьких молодиць, щоб вибрати одну, ту, з якою можливо пов’язати своє непутяще життя. Перед очима починають стрибати образи; випадкові любовні пригоди, схиблені друзі і коли ти, під ранок, нарешті вирішуєш освідчитися тій миловидній білявці, продавщиці квітів, що так з надією кожного разу посміхається тобі коли ти, як навіжений, поспішаєш на автобусну зупинку, ти, змучений всілякими нічними нісенітницями, провалюєшся в нетривкий сон. Ранком, струснувши з себе примару нічного рішення, ти розумієш ціну своєї свободи і тебе кидає в холодній піт. Ні, кричиш ти образу нав’язливої білявки, злякано оминаючи квіткарку десятою дорогою і весь день з острахом чекаєш наступної безсонної ночі.
