НАТ. ЦЕНТРАЛЬНА ВУЛИЦЯ ПРОВІНЦІЙНОГО МІСТА, ЛІТО, БЛИЖЧЕ ДО ВЕЧОРА.
По вулиці йде парочка. Хлопець - трохи вище середнього зросту, жилавий, з продовгуватою головою і залисинами у темному волоссі. В обличчі є щось східне. (СЕНЕКА). Дівчина - худорлява, нервова білявка з дрібними рисами обличчя і трохи божевільним поглядом. МАР’ЯНА.
Вони ідуть центральною вулицею міста. Тротуар уставлений лайт-боксами з рекламою, багаті вітрини магазинів, які роздивляється Мар'яна. Їй нудно від тріскотні Сенеки, але він цього не помічає, сором'язливо тримає її за талію і говорить далі.
СЕНЕКА (запально)
Я ж йому казав, що там помилка! Казав! А він не вірив, тільки коли носом у розрахунки тикнув, тоді признав! Розумієш!
Мар'яна навіть не спробує удати, що їй цікава балаканина Сенеки.
МАР’ЯНА (байдуже)
А чого тебе так звуть? Се-не-ка. Ти жид?
СЕНЕКА (ніяковіє)
Ні, не жид. В мене мати з Кавказу. А батько філософію любив, грецьку. Назвав мене Сенекою, а брата – Левкіппом. Це філософи грецькі, давно колись жили.
Мар’яна хоч і спитала, але дивиться у бік, не слухає. Сенека помічає нудний вираз її обличчя.
СЕНЕКА (схвильовано)
Може підемо десь вип'ємо?
МАР’ЯНА (байдуже)
Пішли.
Вона це каже без зацікавленності. Тупить у вітрини, тільки б не бачити його.
СЕНЕКА
А куди? Я не дуже розуміюся на закладах. Де тут є хороший?
МАР’ЯНА
Через дорогу.
Вона майже кривиться, а Сенека притискає руку до її талії і в захопленні киває головою.
СЕНЕКА
Який день сьогодні, який чудовий день!
Вони переходять дорогу по пішохідному переходу, це Сенека так повів, бо Мар'яна поривалася перейти аби де.
СЕНЕКА (менторським тоном)
Жити треба за правилами.
Він всміхається, дивиться на неї, потім відвертається і всміхається ще сильніше. Хапає ротом повітря, наче задихається від щастя. Ідуть по переходу, по дорозі мчить великий чорний «мерседес». Він летить хазяїном по пустій, через вихідний день, вулиці і нахабно сигналить Сенеці, щоб той звільнив шлях. Сенека відмахується рукою, він же йде по пішохідному переходу, він нікому нічого не винен. Сенека навіть не дивиться на машину, а коли та починає сигналити ще сильніше, то кілька разів хлопає себе по голові, наче хоче сказати, що вивчи спочатку правила дорожнього руху, а потім вже сідай за кермо, дурню. Сенека дивиться на Мар'яну, вона дивиться в бік, «мерс» проскакує поруч. Парочка вже йде тротуаром, попереду чутий вереск гальм. Мар'яна бачить, як «мерс» повертається і мчить до них, а ось Сенека бачить тільки її, шанобливо тримаючи руку на її осиній талії.
Ось поруч з вереском загальмував «мерседес». Сенека приділяє йому пів-секунди і знову дивиться на Мар'яну, бо у нього не було знайомих з такими машинами. Мар’яна трохи ожила і з цікавістю спостерігає, що буде далі. Ось двері «мерса» відчинилися і стало видно водія – кремезного хлопця з голеною головою. ГОНЯ. Він роздратовано дивиться на Сенеку.
ГОНЯ
Слышь, козел! Ты что там мне показывал?!
Сенека не чує, він тільки дивиться на Мар'яну і поводить головою, наче його паморочить від її краси.
ГОНЯ (роздратовано)
Слышь, дебил, я к тебе обращаюсь!
Водій вже майже реве і його важко ігнорувати. Сенека повертається до нього, потім тільки додумується, що це образливо, відкликатися на таку лайку. Але справа зроблена. Не відвертатися ж знову. Сенека робить півкроку вперед, наче захищаючи Мар'яну і каже якомога спокійним голосом.
СЕНЕКА
Це ви мені?
ГОНЯ
Тебе, сучара! Что ты там показывал мне, мудак?
Сенека бачить, що поруч з водієм у машині сидить ще один голомозий і здоровий хлопець. ЧАЛИЙ. Вони виглядають, як бандити з 90-х і краще з ними не зв'язуватися. Сенека дивиться на Мар’яну і вмить набирається сил. Випинає груди колесом, стискує кулаки, робить ще півкроку вперед, закриває собою подругу і сміливо дивиться на водія.
ГОНЯ
Чо ты молчишь, урод!
СЕНЕКА (ламким від нервів голосом)
По-перше, від урода чую. По-друге, перед тим як злізти з пальми і сідати за кермо, треба було б вивчити педеер!
ГОНЯ (здивовано)
Чо?
Водія як перемкнуло, він, мабуть, не очікував такої відповіді. Сенека відчуває, як починає вигравати ситуацію, його охоплює кураж і захват.
СЕНЕКА (менторським тоном)
Педеер, це Правила дорожнього руху. Знати таке потрібно.
Сенека говорить майже по складам, наче пояснює тупому.
СЕНЕКА
Ми ішли пішохідним переходом і ти повинен був пропустити нас, а не сигналити, як ідіот.
ГОНЯ (обурено)
Да чо ти тут шиздишь!
СЕНЕКА (менторським тоном)
І не лайся, а то викличу міліцію, вони тебе навчать хорошим манерам!
Це хитрий хід: Сенека сподівається, що згадка про міліцію заспокійливо подіє на водія, якій закриє двері і поїде собі геть. Це б було так красиво, Мар’яна, мабуть би зааплодувала. Але вийшло все навпаки.
ГОНЯ (кричить)
Урою козла!
Гоня кидається з машини до Сенеки. За водієм вибігає і його товариш Чалий. Обидва зростом під два метри і кулаками, як гандбольні м'ячі (принаймні Сенеці так здається). Сенека штовхає Мар'яну назад.
СЕНЕКА (хрипко)
Тікай!
Він робить крок до нападників, щоб хоч на мить зупинити їх. Гоня валить його першим же ударом в обличчя. Сенека падає на бруківку, вже непритомний, його кілька разів б’ють ногами, а потім тягнуть до багажнику, куди запихають. «Мерс» зривається з місця. Йому услід дивляться Мар'яна і ще кілька випадкових свідків нападу. Один з них починає кудись дзвонити, мабуть, у міліцію, але потім ховає телефон у кишеню. Випадкові свідки швидко розходяться.
Мар'яна стоїть при дорозі, палить цигарку і трохи ошелешено дивиться у той бік, куди поїхав «мерс». Несподівано поруч зупиняються «жигулі». Копійка, але з купою прибамбасів під умовною назвою «понти для приїжджих». З машини висовується хлопець.
ВОДІЙ «ЖИГУЛІ»
Красуня, поїхали кататися!
МАР’ЯНА (з презирством)
Та пішов ти.
ВОДІЙ «ЖИГУЛІ»
Що? Що ти там промукала!
Водій хоче вискочити з авто, він збуджений і роздратований. Та його хапають за руки товариши.
ТОВАРИШ №1
Сиди, не лізь!
ВОДІЙ «ЖИГУЛІ»
Та я цій сучці покажу!
ТОВАРИШ №2
Ця сучка путається з Чемоданом баксов!
ВОДІЙ «ЖИГУЛІ» (перелякано)
Що?
ТОВАРИШ №1
Що почув!
Водій миттєво заспокоюється і зацікавлено дивиться на Мар'яну, яка спокійно допалює цигарку.
ВОДІЙ «ЖИГУЛІ» (тихо)
Цей Чемодан всіх нормальных баб в місті перетрахав.
ТОВАРИШ №2
Ненормальних теж.
ВОДІЙ «ЖИГУЛІ»
Фак!
«Жигулі» зривається з місця, двигуном реве, машина їде геть. Мар'яна кидає недопалок на асфальт, чавить його червоним черевичком і йде кудись, загадково посміхаючись.
ІНТ. САЛОН «МЕРСА», ВЕЧІР
«Мерс» мчить по місту, Гоня б'є долонями по керму в такт енергійній музиці, що гримить всередині, а Чалий стукає себе кулаком у долоню.
ЧАЛИЙ
Как ми его уродовать будем? На части резать, придурка?
ГОНЯ
Посмотрим, я место одно знаю, в лесу.
ЧАЛИЙ
Может, к Маре повезем?
ГОНЯ
Нет, он такого не любит.
Їдуть далі, коли ГОНЯ припиняє бити по керму, про щось замислюється. Чалий цього не помічає, солодко всміхається, відкинувшись у сидінні, б'є кулаком у долоні.
ЧАЛИЙ
Блин, давно уже нікого не уродовали!
Зненацька Гоня б'є по гальмам, виск, «мерс» трохи розвертає, позаду сигналять машини, Чалий, який був не пристебнутий, ледь не вивалює собою лобове скло.
ЧАЛИЙ (кричить)
Какого хера, Гоня!
ГОНЯ (про щось замислився)
Я его видел!
ЧАЛИЙ
Что?
ГОНЯ
Я его видел, помню! По Москве!
ЧАЛИЙ (ображений)
Да ты, блять, меня чуть не угробил!
ГОНЯ (кричить)
Я его помню!
ЧАЛИЙ
Ты что бахнулся?
ГОНЯ
Помню!
Чалий спочатку здивовано дивиться на водія, а потім бачить, як до машини наближається даїшник.
ЧАЛИЙ
Ты же, блять, возле поста остановился! Ты что, совсем бахнулся!
ГОНЯ
Заткнись! И кровь вытри!
У Чалого скривавлене обличчя, він розсік брову об скло. Дивиться на себе у дзеркало заднього виду.
ЧАЛИЙ
Хреня! Ну ты и мудак!
ГОНЯ (зосередженно)
Заткнись! Мы его взяли!
ЧАЛИЙ (здивовано)
Кого?
ГОНЯ
Кого надо!
НАТ. ВИЇЗД З МІСТА. ВЕЧІР
Водій виходить з машини, даїшник вже поруч, хвилюється. Невеличкий, товстенький, з круглим, розчервонілим обличчям. Сам би він нізащо не зупинив цю машину, бо в неї блатні номери. Але ось таке витворяти перед самим постом! Так не можна.
ДАІШНИК
Сержант Федорчук, ваші документи.
Сенека, що лежить у багажнику і тільки-но опритомнів від струшування, коли «мерс» загальмував, чує ці слова. Сенека нічого не розуміє, де він і чому, нічого не бачить у темному багажнику, коли чує голос даїшника. І миттєво здогадується, що відбувається. Його запхали в багажник і везуть в ліс вбивати! Сенека лякається, аж починає тремтіти, бо не хоче вмирати, перед очима в нього Мар'яна. Не можна вмирати! То з усієї сили б'є ногами по стінці багажника. Це відбувається як раз в той мент, коли даїшник повертає документи Гоні. Почувши удар, ще один, ще, міліціонер підозріло дивиться на багажник.
ДАІШНИК
Що це там?
ГОНЯ (фальшиво посміхається)
Да поросенка везем.
Сенека ж б'ється у багажнику. А потім розуміє, що може ж кричати, в нього не закритий рот.
СЕНЕКА
Допоможіть! Допоможіть!
Даїшник інстинктивно тягне руку до пістолету. Він не хоче вплутуватися у справи людей з блатними номерами, але в нього рефлекс, що тут поробиш. Гоня бачить рух, вмілим ударом валить даїшника на асфальт, застрибує у «мерс» і тисне на газ. Авто зривається з місця, набирає швидкість, Гоня озирається, щоб подивитися на даїшників, а в цей момент попереду, на перехресті, розвертається «камаз» з причепом. «Мерс» мусив би пропустити, але Гоня не помітив знаку і загальмувати не встиг. То «мерс» на швидкості врізається в заднє колесо вантажівки. Гоня вилітає у лобове скло і встряє головою у кузов. Чалого, який вже ледь не висадив лобове скло, тепер рятує пасок безпеки. Чалий вилазить з «мерсу». Бачить, що до нього біжить даїшник, що вихопив пістолет. Чалий і сам вихоплює пістолет, стріляє. Даїшник падає на дорогу. Чалий озирається, бачить назустріч їде легковик – «рено-логан». Чалий кидається навперейми. Показує водію, щоб той зупинився, погрожує пістолетом. Водій «логану» починає гальмувати, наче зупиняється, а потім різко додає газу і збиває Чалого, який не встиг вистрелити. Від удару Чалий відлітає на сусідню смугу, як раз під колеса «москвича». Той давить Чалого колесами і зупиняється. З багажнику на даху «москвича» падають ящики з помідорами, які розсипаються по дорозі. Біля машини ДАІ вцілілий інспектор викликає допомогу і швидку. Потім біжить до товариша. Той мертвий – кульове поранення у груди.
Теж місце за годину. Туди приїхало велике міліцейське керівництво. Начальник УВС, високий, сивий чоловік у дорогому костюмі. ГЕНЕРАЛ. Він гупає ногами об асфальт і волає на підлеглих.
ГЕНЕРАЛ
Що це за херня? Що це за херня, я питаю!
Підлеглі винувато мовчать. Один з них, середнього зросту, з повністю лисою головою. ПОЛКОВНИК.
ГЕНЕРАЛ (розлючений)
Тільки комісію відправили і оце таке! У-у-у, вашу мать! Чиї це покидьки були у «мерсі»?
ПОЛКОВНИК
Вони з Москви бандючки, але останнім часом працювали на Мару.
ГЕНЕРАЛ
Що? Телефон мені!
Генералу подають мобільник вже з набраним номером. Генерал увесь тремтить від люті, притискає слухавку до свого чималого вуха і відходить у бік.
ГЕНЕРАЛ (кричить)
Алло! Ти що війни хочеш! Війни? Буде тобі війна! Буде!
Його співрозмовник, невисокий, худий, чорнявий. МАРА. Він сидить за розкішним дерев’яним столом і вивчає якісь папери. Дуже здивований генеральським криком, але не лякається.
ГЕНЕРАЛ (кричить)
Московські твої! Я тобі зроблю війну! Погратися, млять, схотів!
МАРА (спокійно)
Що трапилося?
ГЕНЕРАЛ
Стрілянина! У мене комісія тільки з Києва поїхала, а тут стрілянина! Ти думаєш, що робиш?
МАРА
Я за себе думаю, а за інших думати не можу.
ГЕНЕРАЛ
А ти спробуй! Ти розумієш, що це таке та стрілянина! Це скандал на всю країну!
МАРА
Ніякого скандалу.
ГЕНЕРАЛ (роздратовано і здивовано)
Що?
МАРА (спокійно і впевнено)
Ніякої стрілянини. Просто аварія, ДТП. Їхали нетверезі хлопці, врізалися в машину ДАЇ, є жертви. А стрілянини ніякої не було, стрілянини у нас в області не може бути.
ГЕНЕРАЛ (сопе у слухавку)
Мара, якщо дізнаюсь, що ти граєшся...
МАРА
Миколо Антоновичу, ми ж з вами серйозні люди, а граються діти.
ГЕНЕРАЛ
Ну, нехай.
Генерал вимикає мобільник.
ГЕНЕРАЛ (звертається до підлеглих)
Стрілянини не було. Просто аварія. Все зрозуміло?
ПОЛКОВНИК
Так. І у багажнику «мерса» людину знайшли.
ГЕНЕРАЛ (здивовано)
Як людину?
ПОЛКОВНИК
Руки зв'язані, голова у крові. Мабуть бандючки його за місто везли.
ГЕНЕРАЛ
Допитати його! І пропускайте машини, нехай їдуть, чого вони тут стовбичать!
Генерал махає руками, підлеглі починають бігати, розводять потік машин, прибирають тіла та розбиті автівки. Сенеку несуть на ношах до «швидкої». Він, наче в тумані, бачить білі халати, думає, що все буде добре и закриває очі.
ІНТ. ЛІКАРНЯНА ПАЛАТА. ВЕЧІР
Сенека лежить у звичайній лікарняній палаті. Голова замотана бинтами, одягнений у довгу білу сорочку. Поруч стоїть лікар і двоє чоловіків в цивільному. Один років за п'ятдесят, вище середнього зросту, кремезний, з великими кулаками, пальці в нього поросли сивим волоссям. КОШИЦЬКИЙ. Інший - худий, невисокий, рвучкий, з гострими кулаками. Жовті від нікотину зуби. ШЛАПАК.
КОШИЦЬКИЙ (звертається до лікаря)
Я заступник міського прокурора Кошицький. Це мій колега з Карного розшуку. Що там з пораненим?
ЛІКАР
Травми неважкі, загрози для життя немає, зараз мусить опритомніти.
КОШИЦЬКИЙ
Добре. Ідіть, ми з ним поговоримо.
Лікар йде, Кошицький плескає Сенеку по щоці.
КОШИЦЬКИЙ
Давай, прокидайся.
Сенека відкриває очі. Бачить Кошицького та Шлапака. Посміхається їм.
КОШИЦЬКИЙ (лагідно посміхається)
Як ти, синку?
СЕНЕКА
Добре, дякую.
КОШИЦЬКИЙ
Ну, тоді розкажи нам.
СЕНЕКА (здивовано)
Що?
КОШИЦЬКИЙ
Як ти в багажнику опинився.
СЕНЕКА
В багажнику?
Сенека замислюється, він щось згадує.
КОШИЦЬКИЙ
В багажнику, в багажнику.
Кошицький зі Шлапаком стоять над ліжком і прискіпливо дивляться Сенеці в очі. Той полегшено посміхається, коли згадує, як все було.
СЕНЕКА
Я дорогу переходив. На Троїцькій. По пішохідному переходу, а там їхав один, сигналив. Я йому показав, що він не правий. На переході треба пішохода пропускати. Хіба ні?!
КОШИЦЬКИЙ (трохи роздратовано)
Треба, треба, що далі?
СЕНЕКА
А далі вони під'їхали, питають, що це я їм показував.
КОШИЦЬКИЙ
Хто вони?
СЕНЕКА
Хлопці на «мерсі», які мені сигналили. Кричали на мене, лаялися, залякати хотіли. Я їм кажу, що вчити правила треба, потім вже за кермо сідати. Пригрозив міліцію викликати. Вони, як вискочать. Мабуть вдарили, бо я більше нічого не пам'ятаю.
КОШИЦЬКИЙ
Зовсім нічого?
СЕНЕКА
Ну, ще як сержант якісь документи почав просити. Я почув з багажника, давай ногами бити, машина поїхала кудись, потім удар, знову нічого не пам'ятаю. Ось тепер ви.
Кошицький і Шлапак обмінюються невдоволеними поглядами.
КОШИЦЬКИЙ
А тих хлопців, з машини, ти знаєш?
СЕНЕКА
Ні. Вони схожі на бандитів. Здорові такі.
Кошицький робить добре обличчя, сідає поруч з Сенекою, ліжко аж тремтить від його ваги.
КОШИЦЬКИЙ
Синку і оце ти просто переходив дорогу, а вони тебе схопили і в багажник?
СЕНЕКА (трохи киває)
Еге ж. Якісь відморозки, я навіть не думав, що ось так можна.
Сенека дивиться прямо в очі Кошицькому, який спочатку посміхається, а потім якось тьмяніє обличчям. Повертається до Шлапака, той майже знизує плечима.
КОШИЦЬКИЙ
Ну, ти полежи тут, зараз ми прийдемо.
СЕНЕКА
Добре.
Дяді виходять з палати.
ІНТ. КОРИДОР У ЛІКАРНІ. ВЕЧІР
Кошицький та Шлапак стоять за дверима.
КОШИЦЬКИЙ
Ти йому віриш?
ШЛАПАК (крутить головою)
Ні. Бреше він. Якби дійсно «мерс» поруч зупинився, а там два бандюки, так він би пельку затулив, а не почав би їх вчити. Навіть якби почав, його відмудохали і залишили. Навіщо з собою забирати?
КОШИЦЬКИЙ (киває)
Ну так, дивно.
ШЛАПАК
Пощастило пацану. Його вбивати везли. Диви, як викрутився. День полежить і додому піде.
КОШИЦЬКИЙ
Поки не піде. Охорону постав біля палати.
ШЛАПАК (здивовано)
Яку ще охорону?
КОШИЦЬКИЙ
Він же свідок по справі!
ШЛАПАК
Ніякої справи немає! Просто аварія з жертвами, він – постраждалий пасажир, ось і все.
КОШИЦЬКИЙ (пошепки)
Слухай, ти що не розумієш?
Кошицький з гори дивиться на Шлапака, той напружений, як кіт перед собакою.
ШЛАПАК
Що тут розуміти?
КОШИЦЬКИЙ
Що його до Мари везли!
ШЛАПАК
І що?
КОШИЦЬКИЙ
До Мари просто так не возять. Він йому потрібен був!
ШЛАПАК
Навіщо?
КОШИЦЬКИЙ
Не знаю. Але добре б було довідатися.
ШЛАПАК
Для чого?
КОШИЦЬКИЙ
Щоб Мару за яйця прихопити!
ШЛАПАК (кривиться)
Небезпечна справа.
КОШИЦЬКИЙ
А ти злякався?
ШЛАПАК
Ні.
КОШИЦЬКИЙ
Тоді потримає цього товариша кілька днів. Подивимося, що до чого. В мене відчуття, що викрутимо ми з цього гаврика чимало користі.
ШЛАПАК (сумнівається)
Ну, не знаю...
КОШИЦЬКИЙ (різко)
Я знаю! Ти мене довіряєш?
Кошицький хапає Шлапака за плече своєю здоровезною рукою.
КОШИЦЬКИЙ
Довіряєш?
ШЛАПАК
Довіряю, довіряю.
Кошийький задоволено киває і прибирає руку.
КОШИЦЬКИЙ
Що про цього хера відомо?
ШЛАПАК
Працює на пакувальному комбінаті технологом. В картотеці на нього нічого, наче звичайний лошок.
КОШИЦЬКИЙ
Фігня!
ШЛАПАК (посміхається)
А знаєш, як його звуть?
КОШИЦЬКИЙ
Як?
ШЛАПАК
Сенека!
КОШИЦЬКИЙ (здивовано)
Як?!
ШЛАПАК
Сенека!
КОШИЦЬКИЙ
Що це за херня?
ШЛАПАК
І сам не знаю, ім'я таке.
КОШИЦЬКИЙ
Він що, з чорножопих?
ШЛАПАК
Та ні, прізвище – Перевертайленко.
КОШИЦЬКИЙ
Але сам він чорнявий.
ШЛАПАК
У нього матір з Кавказу. До речі, двічі відсиділа.
КОШИЦЬКИЙ (здивовано)
Матір, відсиділа?
ШЛАПАК
Так, обидва рази - шахрайство.
КОШИЦЬКИЙ
Може це якийсь зв'язок з Марою?
ШЛАПАК
Ні, вона за радянських часів сиділа, коли Мара ще пішки під стіл ходив. І матір Сенеки померла ще в дев'яностих.
КОШИЦЬКИЙ (замислився)
Що ж це за Сенека такий?
ШЛАПАК
Може притиснути його?
Шлапак ріже повітря своїм маленьким кулаком, але Кошицький крутить головою.
КОШИЦЬКИЙ
Поки ні. Потримай його кілька днів. Може щось дізнаємося. І щоб охороняли добре.
ЩЛАПАК
Думаєш, за ним можуть прийти від Мари?
КОШИЦЬКИЙ
Чому б і ні? Якщо він їм так потрібний був, що вдень схопили та везли.
Дядьки повертаються до палати.
ІНТ. ЛІКАРНЯНА ПАЛАТА. ВЕЧІР
Сенека дивиться на Кошицького та Шлапака і всміхається.
СЕНЕКА
А ви не можете викликати мені таксі, щоб я додому поїхав?
КОШИЦЬКИЙ
Ні. Співробітник ДАІ загинув і два бандита. Важлива справа, а ти, здається, єдиний свідок.
СЕНЕКА
Так я ж нічого не бачив! Я ж в багажнику був!
КОШИЦЬКИЙ
Але ж бандити не знають, чи бачив ти, чи ні. Можливо вони злякаються, що ти щось знаєш і спробують дістати тебе. Ось нитка і потягнеться.
СЕНЕКА
Але я нічого не знаю!
КОШИЦЬКИЙ
І добре. Менше знаєш – краще спиш. Відпочивай, набирайся сил, боєць.
Дядьки вже збираються виходити, коли Сенека звертається до них.
СЕНЕКА
А можна мені олівець і папір.
КОШИЦЬКИЙ (здивовано)
Що?
СЕНЕКА
Олівець і папір. Кілька аркушів. Малювати буду, я малювати люблю.
КОШИЦЬКИЙ
Добре, принесемо.
Виходять з палати, обмінюються поглядами. Кошицький крутить головою.
КОШИЦЬКИЙ
Намагається дурником виглядати. Але не дурник. Зовсім не дурник!
Шлапак киває.
ІНТ. ЗАЛА ВЕЛИКОГО ЗАМІСЬКОГО БУДИНКУ. ВЕЧІР
В закутку зали , обгородженому дубовими плитами так, що з вулиці не видно, сидить Мара. Перед ним стоять два хлопця у спортивних костюмах. ТОХА та ГОРЕ. Звітують. Видно, що бояться Мару, то стоять, наче почесна варта біля мавзолею.
МАРА
Обидва загинули?
ТОХА
Так. І Гоня і Чалий. В морзі лежать, ми перевірили.
МАРА
Як вони встряли у цю херню?
ТОХА
Не знаємо. Чомусь шмаляти почали, коли їх на виїзді з міста даішники зупинили. Одного поклали.
МАРА (кривиться)
Ідіоти! Я ж казав їм сидіти тихо!
ГОРЕ
Вони везли когось.
МАРА (дуже зацікавлюється)
Що? Кого везли?
ГОРЕ
Якогось пацана. У багажнику. Коли менти приїхали, вони його витягли.
МАРА
Живого?
ГОРЕ
Живого.
МАРА
І де він?
ГОРЕ
Міліція кудись увезла.
МАРА
Це точно?
ГОРЕ
Так, чоловік моєї сестри їхав, він водієм автобуса працює, бачив, як на ношах несли хлопця в швидку.
МАРА
Куди повезли?
ГОРЕ
Бозна.
МАРА
Добре, йдіть.
Хлопці задкують і виходять з розкішної зали. Чоловік сидить і щось думає.
ФЛЕШБЕК. ІСТОРІЯ МАРИ
НАТ. НЕВЕЛИЧКИЙ ФУТБОЛЬНИЙ СТАДІОН. ЛІТО. ДЕНЬ
Молодий хлопець грає у футбол. Він невисокий, міцний, кучерявий. Це молодий Мара. Грає у нападі, де багато забиває. На облізлій трибуні кілька десятків вболівальників. Вони кричать «Марадона давай!» або «Мара давай!». Мара накручує одразу трьох захисників і забиває гол-красень. Глядачі кричать у захваті. Мара струшує руками над головою.
НАТ. ПУСТИР БІЛЯ БАЗАРУ. ЛІТО. ВЕЧІР
Стоять дві фури з кавунами та динями. Мара говорить з водіями. Ті крутять головами. Мара махає рукою. З кущів неподалік вискакують хлопці, дірявлять колеса, ріжуть на смуги брезент. Водії схопилися за монтувалки, але біля Мари вже два десятка хлопців з ножами, молотками та шматками арматури. Водії тільки дивляться і лаються. Мара наказує кидати кавуни з фур прямо на асфальт. Водії платять.
НАТ. ПОРОЖНЕ ФУТБОЛЬНЕ ПОЛЕ. ВЕЧІР.
На поле з кущів виходить з десяток міцних хлопців. Вони когось несуть. Це побитий і зв’язаний Мара. Його кидаються на стоптаний пісок біля воріт, достають важкі залізні ломи. Ними перебивають Марі ноги. Той хрипить через кляп у роті.
ВАТАЖОК НАПАДНИКІВ
Не лізь, куди не треба, футболіст прибацаний! Зрозумів?
Його лишають на полі, виючого у кляп. Мара намагається повзти на руках, непритомніє. Вже вранці його знаходить чоловік, що вигулював свою собаку. Мару відвозить «швидка».
ІНТ. ЛІКАРНЯНА ПАЛАТА. ДЕНЬ
Мара лежить у ліжку, блідий і схудлий. Над ним стоїть лікар.
ЛІКАР
Ходити будеш, а грати вже ні. Не стогни. Тобі і так пощастило, що вижив.
Мара лежить з кам’яним обличчям, наче і не чує нічого.
НАТ. ГАНОК ЛІКАРНІ. РАНОК
Мара виходить з лікарні, спирається на милиці. Його зустрічають тільки кілька друзів. І ті перелякано озираються.
ОДИН З ДРУЗІВ
Пацани думають, що ти зламався.
МАРА (кричить)
Мені зламали ноги, але я не зламався!
НАТ. ВУЛИЦЯ БІЛЯ БАРУ. НІЧ
З бару виходять двоє п’яних хлопців. Серед них ватажок нападників, які скалічили Мару. Про щось балакають, регочуть, відходять, коли на них з кущів кидають люди у чорному, з масками на обличчях. Збивають з ніг дерев’яними кийками. Товариша ватажка просто калічать і залишають, а ватажка кудись забираються.
НАТ. ФУТБОЛЬНЕ ПОЛЕ. РАНОК
Відрізана голова ватажка нападників стоїть на одинадцятиметровій позначці перед тими самими воротами, де ламали ноги Марі.
ІНТ. КАМЕРА У РАЙВІДДІЛКУ МІЛІЦІЇ
Мара в наручниках сидить за столом, перед ним кілька слідчих, серед них і молодий Шлапак.
ШЛАПАК (кричить)
Зізнавайся, падло!
МАРА
Я його не вбивав, ви знаєте, що в мене є алібі.
ШЛАПАК
Ти думаєш, ми повіримо якійсь проститутці, що ти був у неї? Та хер там! Хто тобі допомагав!
МАРА
Я не вбивав.
Шлапак б’є Мару в обличчя. Той падає зі стільця, витирає кров з губ. Посміхається.
НАТ. ВИХІД З МІЛІЦЕЙСЬКОГО ВІДДІЛКУ. ДЕНЬ
Мара виходить з відділку. На обличчі жовтуваті плями від синців, які зійшли. Мара помітно накульгує. Міліціонери вороже дивляться йому в спину. Неподалік Мару чекають хлопці на чорній машині. Мара сідає і їде.
НАТ. ГАЛЯВИНА У ЛІСІ. ДЕНЬ
З двох боків до галявини їдуть кортежі чорних машин. По три. З них виходять бандити. Один загін очолює Мара. Інший – кремезний кавказець з переламаними вухами. АРСЕН.
АРСЕН
Ты футболист, так иди и играй в свой футбол! А рынком всегда занимались борцы! Он наш! Мы там хозяева. Что не ясно?
Мара кривиться, крутить головою, а потім несподівано падає на землю. У чорного позашляховика відкриваються задні двері за яким кулемет, що починає стріляти. Першою ж чергою вбиває Арсена. Далі січе інших. Потім бійці Мари кидаються добивати поранених. Приїздить дві вантажівки. У меншу складають трупи, у більшу машини Арсена. Тіла - у болото, машини – на металолом.
НАТ. ВОРОТА ДО РИНКУ. ДЕНЬ
Мара приїхав з хлопцями. Вибігає чоловік у піджаку, ДИРЕКТОР РИНКУ. Вклоняється.
ДИРЕКТОР РИНКУ
Радий вас бачити! Проходьте!
Іде попереду, щось пояснює, Мара дивиться навколо, дивиться, як господар.
Потім Мара відкриває новозбудовану церкву, Мара отримує нагороду від мера, Мара на новенькому футбольному майданчику зі штучним покриттям.
Мара з кількома десятками міцних хлопців приходить на громадське обговорення великого торгового центру. Доповідач, коли бачить їх, тікає з трибуни.
МАРА
Я житель нашого міста і я не розумію, для чого нам знищувати паркову зону і будувати якийсь торговий центр, коли є добре працюючий ринок?
Резолюція слухань – будівництво не потрібне.
Мара сидить у своєму кабінеті, перед ним якийсь чоловік у дорогому костюмі зі значком депутата Верховної Рали на лацкані. НАРДЕП.
НАРДЕП (схвильовано)
Я хотів би подякувати вам за допомогу в обранні. Її важко переоцінити. Я хочу, щоб ви знали, що я дуже ціню вашу підтримку і радий буду якось віддячити за неї.
МАРА
Думаю така нагода буде.
Мара сидить у віп-ложі міського стадіону і дивиться футбол. Йому належить футбольний клуб «Партизан», гравці якого після кожного голу біжать кланятися до трибуни, дякують своєму президенту. Мара стримано аплодує. Поруч з ним сидять губернатор та мер. Далі міліцейській Генерал, прокурор області, начальник СБУ та інший бомонд.
КІНЕЦЬ ФЛЕШБЕКУ
ІНТ. ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА МАРИ. ПІЗНІЙ ВЕЧІР
Мара сидить у своєму кабінеті і кудись телефонує. Кілька секунд слухає гудки. У цей час дебелий лисий чоловік років п’ятдесяти з товстим золотим ланцюгом на шиї, кохається у великому чорному «крайслері» з молодою дівчиною. Це БОСИЙ, він же Чемодан баксів. Відкинувся на задньому сидінні, дівчина зверху, стогне, грає якась босанова. Босий хрипить у передчуття оргазму, коли дзвінок. Босий миттєво хапає телефон, бо на слух впізнає, що дзвонить Мара. Наказує дівці зупинитися, сам хапає ротом повітря, щоб заспокоїти подих.
БОСИЙ
Слухаю.
МАРА
До мене, швидко.
БОСИЙ
За годину буду.
МАРА (роздратовано)
Зараз!
Мара вимикає телефон, роздратований Босий зіштовхує з себе дівчину.
БОСИЙ
Вали звідси нахер!
ДІВЧИНА (ображено)
Що таке?
БОСИЙ
Нахер, я сказав!
Виштовхує її голу з машини, викидає її одяг і газує, залишивши у якомусь парку, де серед кущів стоїть пам'ятник Леніну. Дівчина лається услід, підбирає речі і починає одягатися.
НАТ. ЗАМІСЬКИЙ МАЄТОК МАРИ. НІЧ
Біля воріт маєтку різко гальмує «крайслер» Босого. Перед воротами відеокамера. Ворота відчиняються, Босий трохи їде, знову зупиняється, перед ще одними воротами. Ворота позаду зачиняються, передні не відчиняються. Виходить двоє охоронців. Вітаються з Босим і оглядають машину, щоб там більше нікого не було. Заглядають і до багажнику. Потім тільки відкриваються наступні ворота.
Босий заїздить у двір, зупиняється там, виходить з машини, поправляє на собі футболку ФК «Партизана», яку встиг одягти по дорозі. Футболка у чорно-зелену смугу, посередині емблема клубу: схрещені протитанкова граната і ППШ, а над ними профіль Сидора Ковпака, відомого партизана часів Другої Світової). Босий поспішає в будинок.
ІНТ. ЗАМІСЬКИЙ БУДИНОК МАРИ. НІЧ
Перед Босим відчиняються двері. Двоє охоронців і рамка металошукача. Босий викладає телефон, пістолет, ключі, знімає золотий ланцюг. Проходить рамку, забирає ланцюг і іде далі.
ІНТ. КАБІНЕТ МАРИ. НІЧ
Босий заходить до кабінету, прямує у куток, де сидить Мара.
БОСИЙ
Викликав?
Мара з невеликим роздратуванням дивиться на товстуна, у якого обличчя в помаді.
МАРА
Знову борсався з блядями?
БОСИЙ (посміхається)
Ти мене зняв з самого цікавого! Така тьолка! Сімнадцять років, а смокче, як чорна діра!
МАРА (кривиться, бо не розуміє)
Хто?
БОСИЙ
Чорна діра. В космосі вони є, такі об'єкти, що засмоктують матерію.
МАРА (дивиться недовірливо)
Космічні мінетчиці чи що?
БОСИЙ
Ну, щось таке. Я зараз.
Босий йде і повертається вже вмитим, без слідів помади. Сідає у крісло поруч з Марою, але сідає обережно, у будь-який момент готовий підвестися.
БОСИЙ
Що трапилося?
МАРА
Гоня і Чалий мертві.
БОСИЙ (аж підстрибує)
Що? … Хто їх?
МАРА
Менти.
БОСИЙ (ошелешено)
Менти? Якого хера?
МАРА
Їх зупинили на виїзді з міста. А вони чомусь почали нервувати, зчинили стрілянину.
БОСИЙ
Якого хера? В них були чисті документи, чиста тачка! Що там трапилося?
МАРА
Не знаю. Але ось що цікаво. У багажнику вони везла якогось хера.
БОСИЙ
Що за хер?
МАРА
Не знаю. Але вони везли його мені. І, мабуть, саме через нього, почали нервувати, коли їх зупинили даішники.
БОСИЙ
Вони повинні були когось привезти?
МАРА
Взагалі то ні. Але я їм наказав перевірити готелі.
БОСИЙ
Через ті плітки про кілера?
МАРА
Так.
БОСИЙ
Ти думаєш, що тебе дійсно замовили?
МАРА
Так. Той хлопчик, якого ми поховали у Харкові, він розповів, що поважні люди з Києва замовили мене.
БОСИЙ (ображено)
Чому ти нічого не сказав мені?
МАРА
Я думав, що той хлопчик просто хотів вижити, ось і молов бозна що. Та потім Гоня і Чалий сказали, що їх знайомі в Москві чули про кілера.
БОСИЙ
Що чули?
МАРА
Що якісь люди шукають надійного бійця для роботи в Україні.
БОСИЙ
Чого ж ти мені не сказав!
МАРА
Тому, що вирішив не піднімати зайвого шуму. Сказав Гоні і Чалому подивитись по готелях. Вони багато років у Москві, багатьох там знали.
БОСИЙ
То ти думаєш, що той хлопець з багажнику і є кілер?
МАРА
Не знаю. Але дивно, що вони запхали його туди і везли до мене. Вони б не везли якогось лоха. І не почали б просто так нервувати з ментами. Вони були досвідчені бійці.
БОСИЙ
Зараз той товариш у ментів?
МАРА
Мабуть що так. І мені цікаво було б поговорити з ним.
БОСИЙ
Він навряд чи знає замовників.
МАРА
Але щось він та знає. По тому, яку інформацію йому довели і скільки обіцяли, можна бути зробити висновок, хто то був. Чи якісь місцеві шістки, яких я притиснув…
БОСИЙ
Чи нафтові дяді з Києва?
МАРА (киває)
Чи нафтові дяді з Києва.
БОСИЙ
Мара, я казав, що не треба було лізти до нафти!
МАРА
Мені казали, що не треба було робити багато чого. І якби я кожного разу слухався, то був би зараз ніким.
Мара говорить тихо, Босий уважно слухає його і киває головою.
БОСИЙ
Ти правий. Вибач.
МАРА
Знайди того хера. Дізнайся, хто він. І привези його сюди. Я дуже хочу з ним побалакати.
БОСИЙ
Головне, щоб його не вбили раніше.
МАРА
Він повинен жити, поки я з ним не побалакаю.
БОСИЙ
Добре. Тоді я поїхав.
ІНТ. ЧОРНИЙ «КРАЙСЛЕР» БОСОГО. НІЧ
Босий мчить до міста і телефонує.
БОСИЙ
Привіт, мені потрібна інформація. Сьогодні був салют, десь за містом. Були жертви, а декого кудись відвезли. Куди і хто цей дехто? Оплата подвійна.
Наступний дзвінок.
БОСИЙ
Привіт. Я чув була стрілянина. А які подробиці відомі? Добре, зустрінемося у барі.
Ще один.
БОСИЙ
Привіт. Там сьогодні був випадок. Аварія зі стріляниною. Швидка відвезла одного хлопця. Мені потрібно знати куди. Добре, через півгодини я передзвоню.
Босий їде далі, дивиться на телефон, крутиться на сидіння. Потім б'є руками по керму.
БОСИЙ
Найгірше, коли недотрах! Як дурень почуваєшся!
Хапає мобільний.
БОСИЙ
Алло, привіт, Люда. Це дядя Боря. Оце якось засумував. Не хочеш на машині покататися? Тоді за п'ять хвилин я буду біля під’їзду.
За десять хвилин якась дівчина робить йому мінет прямо в машині, грає босанова, а Босий крекче від пристрасті.
ФЛЕШБЕК. ІСТОРІЇ БОСОГО
БОРЯ – ЧЕМОДАН БАКСІВ
НАТ. ЗЛІТНА СМУГА АЕРОПОРТУ У КАНДАГАРІ. 1981 РІК. ДЕНЬ
Босий, ще молоденький, худенький і при шевелюрі, обнімається з кількома товаришами. Всі у формі офіцерів радянської армії.
БОСИЙ
Ну мужики, полетів у відпустку. Гуляти буду!
Босий бере дві валізи і несе їх по бетону кандагарського аеропорту. Попереду літак, який доправить його в Союз. Босий широко посміхається і трохи підкидує в руках валізи. Зненацька поруч гальмують два «уази». З них вибігають люди у цивільному. Хапають Босого, забирають його валізи. Офіцери, які його проводжали, здивовано дивляться.
ОДИН З ОФІЦЕРІВ
Чорт, це КДБ!
ІНТ. КАМЕРА ДЛЯ ДОПИТІВ. ДЕНЬ
Босий сидить в камері. Перед ним на столах його валізи. Поруч люди у формі, люди у цивільному, кілька свідків. Відкривають першу валізу. Там особисті речі, одежа, якісь східні сувеніри (японські електронні годинники, калькулятори та інше). Відкривають другу – там спочатку кілька пакунків з джинсами, усі везуть джинси в Союз. А потім пачки баксів. Американських доларів. Сотенні купюри. Чоловік у цивільному, який тут головний, регоче. КДБЕШНИК.
КДБЕШНИК
Ну що, Боря, доплигався. Розумієш, що за це ж вишка!
Він радіє, а Босий сидить цілком спокійний.
БОСИЙ (з посмішкою)
Та яка там вишка! Це ж просто фантики, дітям погратися віз.
КДБЕШНИК
Це не фантики, це іноземна валюта, обіг якої в СРСР заборонений!
БОСИЙ
Вам будь-яка експертиза скаже, що долари не справжні. Я ж кажу, фантики. Та ви самі подивіться, ви ж знаєте, як справжні долари виглядають.
Кдбешник підозріло дивиться на Босого, потім хапає купюри, мацає їх. Посмішка зникає з його обличчя. Він роздивляється і бачить, що долари дійсно фальшиві. Стоїть розгублений, а потім веселішає.
КДБЕШНИК
Тоді сядеш за підробку грошей! Підробку і розповсюдження, за це теж дають немало!
БОСИЙ (крутить головою)
Товариш слідчий, яка підробка, яке розповсюдження? Ви ж знаєте, що на території СРСР обіг доларів заборонений. А коли так, то і вважати доларами грошами неможливо. Я ж кажу – це фантики. Я дітлахам віз гратися.
Кдбешник з ненавистю дивиться на Босого, який скромно посміхається.
КДБЕШНИК (лютиться)
Що, думаєш викрутився? Думаєш найрозумніший у світі? Та я тобі покажу! Я тобі зроблю!
Кдбешник вискакує з камери, Босий навіть не обертається. Посміхається.
БОРЯ - КІНО
ІНТ. КАБІНЕТ РАДЯНСЬКОГО КЕРІВНИКА. 1982 РІК. ДЕНЬ
У кабінеті сидить чоловік років за п’ятдесят, у піджаку і строгій краватці. ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ. Підозріло дивиться на Босого, який засмаглий, коротко стрижений, у цивільному одязі.
БОСИЙ
Схема проста. Я знаю, що в фільми поділяються на касові і провальні.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ (скептично)
Це всі знають.
БОСИЙ
І ви б краще ставили касові. Але керівництво вимагає організовувати і прокат провальних фільмів.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ (не так скептично)
Вимагає.
БОСИЙ
А якщо замість провальних ставити касові.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ
Не можна.
БОСИЙ
Можна! На папері все буде як зараз. А насправді ми будемо йти назустріч побажанням працюючих і крутити ті фільми, які подобаються людям.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ
Це порушення.
БОСИЙ
Яке порушення? План виконується? Виконується! Люди задоволені? Задоволені! Які ж тут порушення? Жодних! До того ж є досить непогана різниця. У вас дев’ять кінотеатрів по місту. Чотири на окраїнах, куди чужі не ходять. Можна буде почати експеримент там. Подивитися на результати.
Директор прискіпливо дивиться на Босого.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ
Звідки ти такий узявся?
БОСИЙ
Зі збройних сил.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ
І чого ж там не залишився?
БОСИЙ
Бо дуже люблю кіно, а в армії більше цирк.
ДИРЕКТОР КІНОТРЕСТУ (посміхається)
Ну добре.
Босий виходить з будівлі кіно треста і сідає у старий «москвич».
Босий виходить з будівлі кіно треста і сідає у «жигулі-копійку».
Босий виходить з будівлі кіно треста і сідає у «жигулі» п’ятої моделі.
Босий виходить з будівлі кіно треста і сідає у білу «волгу».
ІНТ. РЕСТОРАН РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ. ВЕЧІР
Довгий банкетний стіл, за яким повно гостей. На чолі столу сидить Директор кінотресту, а поруч з ним Босий.
БОСИЙ
Ми всі дуже щасливі, що Іван Семенович захистив свою дисертацію і став кандидатом мистецтвознавства. Кіно, як відомо, найважливіше з мистецтв, то…
Несподівано до зали вривається міліція. Вони хапають Босого і Директора кіно тресту і забирають прямо з-за столу.
ІНТ. КАМЕРА ДОПИТІВ У МІСЬКВІДДІЛІ
Кілька слідчих стоять над Босим, який лежить на підлозі весь скривавлений. Серед слідчих і молодий Кошицький.
КОШИЦЬКИЙ
Все, Борю, спікся ти. Касири розкололися, кіномеханіки розкололися, товариш директор теж зголосився свідчити, якщо ми йому дамо піти спокійно на пенсію. Будеш сидіти, Борю.
БОСИЙ (хрипко)
Пішов ти.
Кошицький лупцює його ногами, Босий стогне.
КОШИЦЬКИЙ
От же мудак впертий!
ІНТ.КАМЕРА в СІЗО. ВЕЧІР
Босий ледь стоїть біля параші, намагається сходити до вітру. У нього сеча червоного кольору, він хитається.
БОСИЙ
Бляді ментовські.
ІНТ. ЗАЛА РАЙОННОГО СУДУ. РАНОК
В залі суду за ґратами сидить Босий. В залі біля кілька десятків людей, серед них помітно одразу чотири красуні. Голова суду зачитує вирок.
ГОЛОВА СУДУ
Громадянин Босий Борис Єфремович засуджується до позбавлення волі терміном на десять років з конфіскацією майна.
Всі красуні починають плакати і з жалем дивляться на Босого. Той стоїть за ґратами, стиснувши губи. До нього підходить адвокат з розгубленим обличчям.
АДВОКАТ
Мусило бути три роки максимум. Але почалася всесоюзна компанія по боротьбі з фінансовими порушеннями у сфері культури. Їм був потрібен гучний вирок. А тут ти як раз!
Адвокат розводить руками і зітхає. Босий стоїть з кам’яним обличчям.
ІНТ. КІМНАТА ВІДПОЧИНКУ У КОЛОНІЇ. ВЕЧІР
Всі дивляться телевізор, в якому розповідають про перебудову і прискорення. Босий сидить у кутку і щось пише. Зеки дивляться на нього і посміхаються.
ЗЕК
Знову прохання про помилування пишеш?
БОСИЙ
Знову.
ЗЕК
Та не випустять тебе. Дуже вже ти шкодливий для радянської держави.
Босий тільки крутить головою.
БОСИЙ
Випустять. Зараз он приватне підприємництво дозволили, а я саме ним і займався!
НАТ. ВОРОТА ТЮРМИ. ДЕНЬ
Босий виходить з-за воріт. Він у затертому спортивному костюмі та порваних черевиках. Дивиться навкруги, але його ніхто не зустрічає.
БОСИЙ (кривиться і запалює цигарку)
Таке, значить, кіно. Ну добре.
БОРЯ – МЕРЕСЬЄВ
НАТ. АВТОМОБІЛЬНИЙ БАЗАР ЗА МІСТО. ОСІНЬ. ДЕНЬ
Продаються авто радянського виробництва, на фоні якого виділяється червоне «бмв» за кермом якого сидить Босий. Навколо нього цілий натовп народу.
БОСИЙ
Тільки вчора з Європи! Справжня німецька техніка, а не якісь там вазівські шкарабанки. Звір – машина!
Босий тисне на педаль газу, двигун потужно реве.
За деякий час на «бмв» їдуть двоє якихось тлустих чоловіків у шкірянках. Босий стоїть і рахує пачку грошей. Він задоволений. До нього підходить мужик.
МУЖИК
Слухай, Боря, а білий «бмв» пригнати можеш?
БОСИЙ
Якщо під замовлення, то необхідний аванс.
МУЖИК
Скільки?
Мужик дістає пачку грошей. Босий посміхається.
За місяць на тому ж базарі стоїть з десяток іноземних авто, здебільшого «бмв» та «мерсів». Босий вже сидить у вагончику поруч, куди до нього заходять покупці. Босий кладе пачку грошей у ящик. Босий кладе ще пачку грошей. Ще і ще. Ящик повний, Босий кладе пачку грошей у інший ящик.
Перед Босим сидять двоє чоловік. Невисокі, з тонкими рисами обличчя. ЧЕЧЕНИ.
ЧЕЧЕН №1 (з акцентом)
Не правильно делаешь.
БОСИЙ
Не тебе меня учить.
ЧЕЧЕН №2
Зря так говоришь.
БОСИЙ
Не зря, не зря.
ЧЕЧЕН №1
Деньги більше себя любишь.
БОСОЙ
Больше тебя.
ЧЕЧЕН №2
Ну, как хочешь.
БОСОЙ
Так хочу.
Вони підводяться, крутять головами і йдуть.
НАТ. ДОРОГА ВІД РИНКУ. ВЕЧІР
Босий їде у червоному «бмв». За кермом водій, Босий п’я з фляги коньяк. Несподівано на дорогу вилітає «уаз». Водій гальмує, ледь уникає зіткнення. Вискакує і з матами кидається до «уазу». Звідти постріл, водій падає, з «уазу» вискакують люди у масках, кидаються до Босого. Той вискакує з машини, намагається втекти, але його збиваються з ніг, потім відносять до «уазу».
НАТ. ГАЛЯВИНА У ЛІСІ. НІЧ
«Уаз», весь забрьоханий багном, стоїть на галявині з увімкнутими фарами. Біля «уазу» стоять нападники і лежить скривавлений Босий.
НАПАДНИК №1(голосом чеченця)
Мы тебя предупреждали. Мы тебе говорили.
НАПАДНИК №2 (голосом іншого чеченця)
Сам виноват.
Нападник №1 стріляє в ліву ногу Босому, а Нападник №2 у праву. Босий кричить. Нападники сідають в «уаз» і їдуть. Босий стогне, потім починає повзти, бо на ноги стати не може. Повзе по сліду авто через ліс. Повзе нешвидко, але вперто.
НАТ. ПУТІВЕЦЬ У ПОЛІ. ДЕНЬ
Брудний та знесилений Босий виліз на путівець і повзе далі. Борсається у багні, але повзе. Потім непритомніє. За деякий час дорогою їде вантажівка з цистерною молока. Водій зупиняється, виходить. Потім тягне непритомного Босого до кабіни.
ІНТ. ЛІКАРНЯНА ПАЛАТА. РАНОК
Босий лежить у ліжку. Дивиться, як у нього стоїть під простирадлом. Заходить медсестра, жінка років тридцяти. Тримає в руках шприц.
МЕДСЕСТРА
Процедури.
БОСИЙ
Сестро, мені інша процедура потрібна.
Киває на свій член. Потім лізе до тумбочки, дістає звідти гроші.
БОСИЙ
Допоможи, сестро, вмираю, так трахатися хочеться!
Медсестра дивиться на гроші, потім на простирадло. Посміхається.
Згодом у палаті сидить Мара. Помічає використаний презерватив на підлозі. Кривиться.
МАРА
Що це ти тут за бордель розвів?
БОСИЙ
Та хана, ото після того як вижив, так натрахатися не можу. По десять разів на день і все мало. Кажуть, од смерті страшне як трахатися хочеться.
МАРА
Ти давай, одужуй, а не блядуй.
БОСИЙ
Та а що я, одужую. Як там звірі?
МАРА
Померли звірі.
НАТ. ПОРОЖНЯ ДОРОГА. РАНОК
На дорозі з’являється білий «мерс». Його, наче чекав інспектор ДАІ, той самий, якого вбив Чалий, тільки ще молодий. Інспектор виліз з кущів і зупинив «мерс». Узяв документи.
ІНСПЕКТОР
Зараз перевіримо.
З документами іде до свого авто і киває. Потім падає на землю. З кущів стрілянина по «мерсу». Звідти встигає вистрибнути один з чеченців, але його вбивають вже на дорозі. Вискакують озброєні автоматами менти, роблять контрольні постріли. Даішник підбирає в одного з чеченців пістолет, стріляє у своє авто, потім вкладає у руку загиблого.
НАТ. ДОРОГА ЗА МІСТОМ. ДЕНЬ
Мара та Босий розмовляють з міліцейським Генералом, який тоді ще підполковник. Босий передає валізу.
БОСИЙ
Там і гроші і ключі від авто і документи.
ГЕНЕРАЛ (регоче)
Перераховувати не буду.
МАРА
Дякуємо, Миколо Антоновичу.
ГЕНЕРАЛ
Та нам самім чеченці тут не потрібні. Ну що, Мересьєв, як ноги?
БОСИЙ (посміхається)
Танцювати можу!
Починає вибивати чечітку. Все регочуть.
КІНЕЦЬ ФЛЕШБЕКУ
