Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 39065, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.226.242.26')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Міні-оповідання

Філістери

© Ангеліна Калініна, 25-07-2014
- Вбий мене! Вбий! Встроми ніж у горло! Зніми скальп! Вирви серце, з’їж його! Вирви також усі зуби і розтрощи кістки! Вбий мене, будь ласка!
- Замовкни.
- Зроби суп з моїх органів і згодуй їй!
- Вона і так не голодна.
- Звісно, вона сита тобою. Так, як я ніколи не була сита. Ніхто так не був наповнений тобою.
Думки-думки.
Голос хрип. Вона здувалася, як дешева кулька за 25 копійок на базарі.
Вона згадала осінь.
Його першу посмішку.
Перше «привіт».
Його глибокий, по-справжньому мужній голос, у якому хочеться тонути годинами і не виринати ніколи.
Вона згадала, як він співав. Це було жахливо.
Вона співала теж.
Згадала, як легко було вмовити зробити будь-що.
Згадала вечірні прогулянки і чорну куртку.
Маленьким шматком гуми, вона згорнулася у ще менший. А потім розірвала себе зсередини.
А як не очікувала його приходу, як защемило там, де душа. Аж боліло. Солодко, соромно і страшно водночас. Все своє гумове пошматоване життя буде пам’ятати.
Її прошило наскрізь чимось гострим і довгим, що в’ється і не має чітких обрисів.
Вона співала тремтячим голосом із стонами та зітханнями свою улюблену пісню, відчуваючи, що ось-ось усі нутрощі опиняться ззовні, а порожнє тіло – безглузда оболонка -- закипить мелодією, утвореною безліччю звуків, подібних до криків про допомогу.
Вона жаліла себе і ненавиділа прекрасну уяву, подаровану природою. Там, в голові, мрії, барвисті і брехливі, стрибали невгамовно увесь листопад і майже весь грудень. Іноді вони наближались до реальності, роблячи життя цікавим і примушуючи наївний дівочий організм думати про казку, що постала в реальності. Тепер усі мрії, як безжалісні ножі, що роблять розум туманним та позбавленим глузду і раціональності.
Тепер усі мрії та надії – привиди грайливого минулого, відображеного на теренах календаря, телефонної книги і словника російської мови.
Вона спустошена.
Завтра прийде туди, де раніше було найтепліше у цілому світі.
Там відіграє за вивченим напам'ять сценарієм і піде додому. Одна.
В четвер буде посміхатися і пишатися собою. Вона ідеальна. Просто зараз схожа на ганчір’я, а скоро буде богинею.
- Я передумала. Іди туди, де зможеш вижити сам, філістере.
- Чо?
- З Новим Роком.
Давайте народжувати безглуздя.
За нього не карають.
Воно прекрасне.
Воно може розщепити усе тіло на найкрихітніші частинки. Дивовижно.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Не треба народжувати безглуздя.

© Юрій Кирик, 27-07-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73310708999634 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …