(Фрагмент) Щоразу, проходячи повз дитячий садок, завжди зупиняюсь на кілька хвилин і спостерігаю за малюками, які, немов ті горобенята, що вперше вилетіли з гнізда, радісно щебечуть на майданчиках, копирсаючись у піску. У такі хвилини пам’ять відносить мене в минуле, в студентські роки. Тоді нас, ще «зелених» і недосвідчених студентів, відправили на практику. Я опинилася в одному з таких же садочків, де протягом місяця, завдячуючи статусу практикантки, не лише поглиблювала педагогічні знання й удосконалювала навички, але й тягла «плуга» за зледачілих виховательок, які з нашим приходом влаштовували собі свято довжиною в тридцять днів, старанно уникаючи виконання професійних обов’язків...
