Інколи щось ламалось.
Бували такі дні, коли сексу зовсім не хотілось. Але треба було. Як ліки для нього.
І вона відчувала, що не може дозволити собі позбавити його сьогоднішньої норми.
Бувало так, що вона сама кидалась на нього з відвертою розпеченою спрагою.
Бувало так, що бажання спалахувало вже під час.
А інколи щось ламалось. Вона просто не вмикалась.
Не допомагали, а ні його ніжність на її стегнах і глибше, а ні його вуста на її шиї, а ні тверда рука, що стискала її горло.
І тоді вона розслаблялась і слухала.
Його дихання та відчуття своїх рук, що гуляли по його спині, та нижче. Спочатку, ніжно граючи пальцями на його круглих сідницях, а потім стискуючи їх, що є сили.
А ще вона дивилась на його ключиці, спостерігала за їх рухом, що заворожував.
Вона була тиха і уважна. Майже не чула себе, але добре чула його.
І саме тоді в ній зароджувалась насолода. Не фізична, інакша, не від цього світу.
Він кохався з нею, а вона слухала. І раділа з
його шовкового волосся,
вигинів його тіла,
застелених пеленою очей,
запахів, звуків, голосу.
Його турбувало, що вона не чула себе, та ухиляючись, вона прагнула щоб ліки були засвоєні остаточно і її душа не заспокоювалась, поки його сперма не наповнювала тонку резину презерватива.
І в такі миті їй здавалось, що свідомо заповнювати себе ним, робить її більш щасливою, а ніж шалена єдність, опісля якої вона без пам'яті розхристана на ліжку.
