Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2691
Творів: 51257
Рецензій: 95868

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 38501, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.238.121.7')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза апокрифічне

Там

© Саландяк Я Анонім, 08-05-2014
    Там завжди похмуре небо…
… за високою камінною стіною сюди-туди снують істоти… Вони чимось схожі на людей - на двох ногах у пошарпаному одязі… Ходять вперед-назад невеличкими групками по десять – п'ятнадцять особин перегаркуючись між собою, а часом гризуться, нападаючи усі на одного, аж той, покусаний, ображено задирає голову до захмарених небес та волає людською мовою: то несправедливо є!!! Аж після цього волання решта відступає голосно регочучи: ага! Га-га-га-га!
    Ті істоти, там, групуються згідно розмірів їхнього тіла - маленькі з маленькими, більші з більшими, ще більші…
    Час від часу із-за муру з’являється рука і кидає в групу істот, що найменші за розміром, шматок м’яса. Розпочинається несамовита бійня за той шмат… і коли найсильніший, з м’ясом в зубах, переможно підвиваючи та захлинаючись слиною починає зручно вмощуватись… тоді з іншої групи істот, що більші за розміром тіла, підбігає хтось і… вихоплює м'ясо, а той “переможець” ображено задирає голову до захмарених небес та волає: це не справедливо є!!! Довкола ж звучить несамовитий рев: ага! Га-га-га-га!
    Тим часом більші розмірами істоти починають битися за м'ясо між собою… усе закінчується, як і попереднього разу – приходить хтось із зграї крупніших за розміром істот і відбирає те м'ясо… аж воно опиняється в зубах найсильнішої істоти, цього огородженого високим кам’яним муром простору… Але тоді, із за камінної стіни, знову з’являється рука і забирає засмальцьований щматок пошарпаного м'яса від “переможця переможців”, та кидає його між істот найменших за розмірами…
    Там завжди похмуре небо… Там завжди звучить жалюгідне волання: це несправедливо! Там завжди лунає несамовитий рев: ага! Га-га-га-га!
    Очевидно, що це дійство триває вічно…

    Тут небо голубе та безкрає…
і походжають
люди,
що сяють…
13.12.2013

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Анізія, 09-05-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 09-05-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.92598700523376 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …