Djen Ejr. Якщо ви не знаєте, чим зайнятись, поділіть свій день на частини, кожну з яких займіть чим-небудь. Не сидіть без діла ні годину, ні десять, ні п’ять хвилин. Жодної миті не ганьбіть на людську метушню. Насолоджуйтесь кожною миттю, яка і дарує вам усі ці частини. Робіть намічене із блаженною періодичністю, яка ніколи не порушить крила Янголів. Поводьте себе як незалежна частина великого божества, умиротвореного лірою Кандіди.
Roza Palaton. Бог – Єдиний, але частини його любові у кожному з нас. Лише тому Богів багато. І саме тому лишається всього один. І ви, до речі, живете. Саме тому. Але. Час розплати близький? Залишається час. Але його небагато. Бо. Іще раз. Час розплати близький? Це дивлячись для кого. Я дуже сподіваюся, що для вас це буде неймовірний час блаженства і безумовної духовної радості. Це революція благодаті вищого свята. Проте. Кінець світу (свята) у кожного свій, бо у кожного своя роль. Все це змінюється, коли відкриваєте Око Сіону – своє око. „Воно сяє воістину благодаттю, ібо же так треба, діти мої. Це проізростає зерно істини і храм духовної радості”,- говорить Той. Світло є хіба не в усьому, що може світити – здатність велике щастя нести. Ви теж наділені цією можливістю – особливістю. Бо кожен – особистість. І праця його творча – не рабська. Це жилка небесна. Годинника, пісок якого змок. Від того, що змовк. Бо забув, що таке світло. Світло і Божа радість. Але не ви. Запаліть його, бо чи не для цього ми були народжені? Сотворені, а не спотворені.
Roma zena Bulden Ahra. Де воно сповите? Я не знаю ситуації, мій любий друже Ангеле. Моє обличчя спотворене любов’ю, а не совістю. Хоча має бути навпаки. Але те, чим спотворене – то зло. Зло і більше нічого. Ібо же природа зла – потворність. Вона зменшує блаженство на його антиваріус лукатус. Словами смертного це значить нічого. Бо все – то добро, а зло – то нічого. Хоча можете мені не вірити. І перевірити під час кінця світу, який прийшов. Не вірите в кінець? Тоді вірите у смерть. Вона знайде вас обов’язково – усіх вас знайде. І буде знаходити до тих пір, доки не відкриєте благо Господнє у собі. Ви ще не відкрили? Тоді катайтеся колесами її – це істинна Сансара із Дівою Марією на чолі. Лише за відсутності зла і природи його (антиприроди, відторгнення її), лише за відсутності зла і присутності природи. Можна побачити Дім Господа. Більше того, увійти у нього.
Talalakar Visiva. Я бачу його присутність – це ви. І відсутність ваша разом із вами. Бо розмови ідуть про все на світі – ніщо нікуди не ідуть. Все стоїть на місці. Але скоро так не буде. Скоро буде кращим Аол, а гіршим – Хаос, син його. Тому ніхто не знає, хто кого пробачить. Але це не важливо. Нічого не важливо. Важливо лише те, чому я тут і всі ми тут. Але ви знаєте. Радійте кінцю матерії та початку містерії. Якщо не будете радіти, це для вас буде кінець. То де співають солов’ї? Вони – деталі? Бо де система розуму істинної першопричини? Вас поважають Ангели? А Боги? А резалії чи архіваріуси? Ібо же де розум ваш? А мудрість? Де Ісус кожного з вас? Ви його сховали десь? Де ваша схованка? Всередині? Людство йде вперед, а я іду назад – до папірусів. Я розмовляю із ними. Бо живу там. У них, сувоях своїх. Головах їхніх і словесах моїх. Все повертається – не лише я до них іду. Скоро ви побачите армію попередників – вони йтимуть у замок – храм його божественний. Бо це лише ключ. Це лише ключ я. Ваші ключники пішли, але я лишився. З’являться інші – будуть вони. Я – один із 144.000 обраних. І моя справа – зробити те, що мені зробити. Це треба, діти мої лютії. Вже і сурми їхнії сурмлять. І святиня. Перша і остання. Хіба колишній ідол це? Хіба може колишній гойдати степи і рухати стелю? А колихати асфальт? Усе це буде, якщо ви і надалі ставитиметесь до нього, як до колишнього. Бо це ідол. Його ідеологія – любов. Це неперевершено. Тому. Якщо ви не прийдете самі до природи, ми зруйнуємо вашу матерію. Так у вас не залишиться нічого, окрім самої природи – вашої Матері.
Emo´Ushin in der O´Ushin. Ви абсолютно вільні. І не повинні коритися ні мені, ні комусь іншому. Вільні і щасливі. У божевільні. Стихії. Якщо у мене запитають, чи готовий я до смерті, я відповім, що так. Але все це мені здається суцільним безглуздям. Бо навіщо помирати, коли можна жити? Більше того, жити вічно. Де ваше духовне знамення? А піднесення? А прозріння? Спокуса? Що таке спокусити людину? Хіба це що? Спробуйте спокусити Бога і зробити все так, щоб Вони спокушали одне одного. Ви ще не встигли запитати, як я вже відповів: знаю ваші запити саме так, як і веди на них. Я відповів. Хіба ви не помітили? Хіба не червоний у мене язик? Але. Це я вас питаю: „В якому лісі поснули пророки?” Є маленькі люди і великі? Ніко´ли. Ні´коли говорити про це. Ні´коли говорити про все це. Є лише Боги і люди. Тому. Всьому свій час. І навіть кінцю є свій час. Уже. Прийшов. Початок. Я вирішив перенести це на літо, бо у вас було забагато сексу. Оскільки ви говорили, що забагато сексу не буває, я зробив це узимку. Саме тому відчули ви не зиму, а літо. Я спав із вами. Без ліжка. Тоді ще не було паморозі – зникала вона. Бо. Все, що довкруг – це видимість Його. У вас був шанс. Чому ви сумнівались? Чому не скористалися ним? Ви скорилися. Ви просто скорилися. Тому що ви, люди, слабкі. Але можете стати сильними світу цього – сюди є дорога лише через Бога. Тоді як ви станете Ним, ви станете сильними.
Sansara um Ge-fala. Люди – смертні. І тому це безкрайньо важливо. Надія (Бог) – безсмертний. Завдяки надії виникають Боги і навпаки. Завдання людини – стати Богом. Богом, а не привидом своєї тіні. Богом, а не приводом для смерті. Але. Ви зростаєте на очах. Так і має бути. Так і має бути з усіма, хто рятується від кінця. Всі вони зростають на очах. Всі вони стрінуть початок. Новий початок. Вже стріли. Але буде більше. Ви – перший. Один із нас. Перший після Бога. Нас буде 144.000. А потім буде більше. Решта, не причетна до нашого піднесення, не варта уваги і гроша ламаного. Тому що вони – решта. Вони – всього лише люди. А ми – Боги. І ми робимо Це велике прозріння і вічне піднесення у Квантр-Культуру. Хто з вас неістовий?
Phil Mandredi. Живи всього лише раз, але з надією. Якщо буде надія, буде й інше життя – блаженне. Це я кажу – так інші говорять зі мною. Бо вони так роблять – це я роблю. Тепер я чую вітер – у мене дивний вітер в голові. Це я зійшов із розуму чи він зійшов із мене? І що на мене це найшло? Це не важливо. Нічого не важливо. Бо я чую не лише співи, але і гру Ангелів. Я чую, а не просто розрізняю це. Я чую, а не просто розрізняю все це. Бо се воістину прекрасно. І набагато більше, ніж слова – їх немає. Нічого немає. Лише мовчання вічно присутнє. У ньому – золото. І не мені судити, справжнє воно чи фальшиве. Але ви говорите замість того, щоб мовчати. Щоб мовчати і діяти. Тому. Ми зруйнуємо ваш ефемерний світ ілюзій, щоб можна було жити і далі. Один раз, але по-справжньому. Ми зруйнуємо вашу матерію і повернемо до природи – Матері. Так ви станете Богом. Для того, щоб жити вічно. Хіба це не прекрасно? Радійте кінцю матерії, бо вам відкривається набагато більше горизонтів – вічна духовність і божественна справедливість, небесна рівність, істина, гармонія і баланс Єдиного. Цілого, коли не хочете. Всі ми частина цілого. Якщо нас розрізати, цілого не буде. Тому я пропоную зійтися докупи. Більше того, я ковтаю любов перлами. І вам, до речі, пропоную. Треба вмитися від скверни – інакше ви не вмиєтесь. Бо. У вас є час на сміх і гріх. Але навіщо мати час на гріх? Хіба великим і неперевершеним Творцям гідно грішити? Я заберу у всіх вас час на гріх – знищу його фізично. Якщо буде потреба – метафізично. І залишиться час лише не сміх: сміх і радість блаженного. Служіть людям. Служіть усі для того, щоб вони перестали жити. Служіть усі для того, щоб з’явилися Боги. Але не вчиняйте самосуду. Не перекривайте одне одному дихання. Якщо не послухаєтесь і будете продовжувати в тому ж дусі, ми, від імені Природи, перекриємо дихання вам усім. Це буде не кисень. Час є лише на сміх. Жити будуть лише ті, хто любить жити. Інші будуть помирати. Тимчасово чи відразу – ми зробимо рішення. Зробимо і виконаємо. Наша система синтеласків працює абсолютно бездоганно. Карма людства буде знищена – так говорить бездоганне очищення. Саме воно відшліфує планету. І не одну. Це сказав я і більше повторювати не збираюся. Не чуєте? Ви не чуєте мене? Тоді забирайтеся звідси! Забирайтеся і котіться до дідька! Якщо вам не треба це, якщо вам не треба все це, ідіть геть у пекло. Я не пущу вас у Рай. І палиця моя навздогін. Але чи лишилися ті ще, хто слухає? Ви – наступні. Але чи стане розуму вашого стати неперевершеними? Подивимось.
