— оператор не зміг мені допомогти, тому я вирішив звернутися до вас… над моїм будинком знову літає… може ви маєте якісь версії?
— хрущі?
— ні, об'єкти явно техногенного походження… ви чуєте музику?
— так…
— я слухаю радіо!
— може ви зробите трохи тихіше?
— ні. мені подобається музика…
— як вам завгодно…
— а ви не підкажете, чому літає?
— уявлення не маю…
— розумієте, я телефонував до оператора… кажу, над будинком літає… вони там сміялися і називали мене дурнем… але ж тут літає… знаєте, спеціалісти ніяк не можуть визначити, в який бік мої вікна… ви зараз в києві?
— так.
— ви в києві, я — в дніпропетровській області, тут літає. я вас вітаю! шахтар взяв кубок… але ви, мабуть, за динамо вболівали?
— ну таке…
— ну да… то як, ми з вами врятуємо планету?
— ясно, шо так. наша планета — нам рятувати.
— саме так… я вам не казав? я передбачив цунамі в індонезії в дві тисячі четвертому, але цереу проігнорувало…
— (тут я мало не ляпнув на тему всепланетної міжурядової змови)
— цереу проігнорувало… хоча наса теж спрогнозувало… ви мене розумієте?
— так…
— ви маєте щось зробити… у вас же там комп'ютери, потужності врешті-решт… ви ж не можете цього так просто лишити… давайте рятувати планету. хоча б україну давайте врятуємо. хоча я рускій, мені має бути всеодно… давайте разом щось робити?
— давайте.
— в разі чого я телефонуватиму. добре?
— будь-ласка.
— хай вас береже бог.
— вас також.
— робіть щось…
