Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2442
Творів: 43750
Рецензій: 85269

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання/Містика

Королева балу

© ВЛАДИСЛАВА, 21-03-2014
Кожен її рух – помах крил метелика, який готується злетіти. В його обіймах вона знову почувається невагомою пір’їнкою, котру підхопив вітер і кружляє у шаленому ритмі вальсу. З потужних приймачів, що займають половину сцени, завішаної різнокольоровими повітряними кульками і вирізаними з блискучого паперу зірками, лунає: «Когда уйдем со школьного двора под звуки несмолкающего вальса…»
Вони не могли пропустити цю пісню. Їхній останній танок… Хоч він і повторюється знову і знову протягом багатьох років. І чому цю пісню ніяк не забувають?
- Сучасні дівчата зовсім не вміють вдягатися, - шепоче на вухо Олексію Марта. В її часи випускниці уміли себе подати, їхній одяг зберігав таємницю, лишав простір для роботи уяви. А що зараз? – Такий несмак!
- Чому ж, - Олексій зупинив погляд на високій білявці у коротенькій рожевій суконьці, яка ледь прикривала те, що краще не виставляти на показ. – Мені подобається.
Він зробив різкий поворот і застогнав від болю. Гострий, наче шило, підбор Марти з усієї сили врізався йому в ногу.
- Слідкуй за своїми рухами, - незворушно відповіла вона і ледь чутно додала: - І не забувай, що ти тут зі мною.
- Уже вкотре, - зітхнув він.
В центрі зали з’явилася доволі колоритна пара. Дівчина у пишній блакитній сукні з корсетом і діадемою на голові і хлопець десь під два метри зросту з хвилястим волоссям до плечей. Танцюючи вальс, вони повільно витісняли Марту і Олексія до стіни.
- Яке нахабство, – прошепотіла Марта і потягла Олексія вперед. Кружляючи в танку, вони з розгону наскочили на ексцентричну парочку і, пройшовши крізь них, опинилися біля самісінької сцени.
Дівчина в блакитній сукні нічого не відчула, лише здоровань невдоволено покрутив пишною шевелюрою.
- Чутливий, - засміялася Марта, обіймаючи Олексія за шию. – Шкода, що нас не бачать. Повчилися б  танцювати.
Вальс скінчився. Заграла інша, швидка музика. Олексій з Мартою відійшли до вікна. Ні, такі танці не для них. Хоча вони вже не один рік спостерігають за цими хаотичними і дивними рухами, повторити таке не вдається. Олексій починає сміятися з Марти, а вона і сама заходиться від сміху, кидаючи в нього своїм віялом.
- Як ти думаєш, скільки це ще триватиме? Невже вічно? – запитує Марта.
- Не знаю. Мабуть, доки ти не скажеш…
- Що я маю сказати? – перериває вона його.
- А хіба я знаю? Це ж твоє дежавю.
- Чому це моє?
- Бо жінки завжди у всьому вині, - сміється він.
Марта відходить, штовхає ногою букет із повітряних кульок. Її ніжка у прозорому, схожому на кришталевий, черевичку просто зникає серед білих надувних хмаринок.
- Я думаю, що причина в тобі. Може вони хочуть, щоб ти навчився керувати? Це ж через тебе ми стали такими.
- Чому це через мене? - огризнувся він. – Це ти наказала мені негайно зупинитися.
- А ти не зміг нормально пригальмувати!
Музика заглушила останні слова Олексія. Марта і так знала, що це щось образливе. Невдоволено зморщила носик, насупилась.
- Тоді, до аварії, ти збиралася мені щось сказати. Що саме? – уже спокійніше запитав Олексій.
Марта знизала плечима. Він здався їй нестерпним ще з першої зустрічі. Новенький в їхньому класі, розумний і симпатичний, ласий шматок для будь-якої дівчини. В їхніх нібито стосунках ніколи не було ясності. Його незрозумілі ігри, її ображена гордість… До випускного вечора вони так і не визначились, хто для кого хто.
Що вона має йому сказати? «Ти мене так дратуєш, бо я, певно, тебе кохаю». Слова вертілися на язику, вона вже відчувала їхній смак, але так і не відпустила на волю.
Чому вона має йому щось казати? Він же пішов на випускний не з нею, а з Галькою. А їхній вальс… Можливо, він запросив її  на танок лише із престижу. Тільки тому, що вона стала королевою балу.
Тоді, у машині, погодившись з ним проїхатись,  Марта збиралася піти ва-банк і зізнатися Олексію у своїх почуттях. Буквально за мить до того, як машину затрясло і вона побачила залитий сліпучим білим світлом тунель. А наступної миті вони з ним знову були на випускному балу. Зовсім іншому балу…
За межами цієї зали їх не існує. Вони просто зникають, і з’являються вже через рік. Для них це одна мить. Не довше, ніж кліпнути оком чи поплескати в долоні.
Марта повернулася до Олексія, котрий супроводжував поглядом кількох гарненьких випускниць.
- Я вже не пам’ятаю, що збиралася тобі сказати.
Вона підняла руки вгору і, розхитуючись в такт надто дикій для її барабанних перетинок музиці, стала рухатись до виходу.
- Бачиш! У мене з кожним роком виходить все краще.
- Ти куди? – крикнув він.
- Готуватися до наступного балу.




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

Рецензії на цей твір

Ні, такі танці не для ... мене

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Михайло, 04-05-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 25-03-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анізія, 24-03-2014

Вдала замальовка.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ХЮ, 23-03-2014

І так

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саша Хоменко, 23-03-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© krzysztof sepowski, 23-03-2014

А мені не хочеться думати

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 23-03-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Попович Роман, 23-03-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Viktoria Jichova, 21-03-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0036239624023 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Сторінками детективного трилера Поліни Кулакової «Корсо»
Книги у жанрі горор чи трилер ще не є достатньо популярними в українській літературі. Цей жанр, хоч …
Улюблені книги письменників: Маркес, Гемінґвей, Бредбері та Стейнбек
Всі ми не раз переконувались у тому, що книга може суттєво вплинути на життєвий шлях і світогляд. А як щодо …
Що почитати, коли в тебе важкий тиждень
Кожна людина має такі дні, коли відчуває, наче життя випиває з неї останні соки. Іноді навіть немає …
Огляд щоденника литовського повстанця: Приклад для наслідування
Боротьба з совєцьким режимом в середині ХХ століття набула широкого розмаху на окупованих територіях. …