Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 37988, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.213.75.78')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Авторська проза

Думки заміжньої жінки. ... в веснянім ложі втішнім

© Світлана Кедик, 07-03-2014
Мій  перший  "ліричний підсніжник" після патріотичної зими. А попереду літо. Адже сила Любові повсякчас і повсюди перемагає найморозніший холод, найтемнішу ніч... Світ треба рятувати Любов' ю!


... в веснянім ложі втішнім

Він спить.
Тільки подумати, як я сильно люблю цілувати вуста. Так, аби торкатись злегка, а потім ковтати ніжний дотик чи то меду, чи то втіхи бажаючої жінки.
Крадькома торкнулась кутиків губ своїм диханням. Та вир мовчазних слів не стерпів близькості обожненої суті і тієї ж миті накинувся з усією повнотою пристрасті. Щоки порожевіли, стали гарячими, мої щоки. А його - відійшовши від сну, легким теплом перекотились на мої груди, встромили мову язика у райдужну м'якуш відчуттів, що посипались градом над нашим ліжком. З таким трепетом кульки льоду кипіли на животі, на спині... вимальовуючи смужки ідей, дарованих мрій. Мрій ні звідки, ні з усюди. І лише злегка вітер наспівував мелодію через відчинене вікно:

Здіймаю ніч з твоїх повік,
Цілунком цноти в вранішній зорі,
Здіймаю тишу приспаних тривог,
І в самоті між нами тільки Бог.

Роса дзенькотом й розлуки втіх,
Лягає смужками чеснот твоїх
На тілі зліпленому мною,
З миттєвостей весни, з Любові.

А там, під ковдрою тепла,
Цвітуть поля, ліси... і небо
Згубивши дотики в вустах
Собою стелить пишно Землю.

Розніжена така, як мрія мрій лілова,
Читаю ранок у твоїх очах,
На тілі пишу мовчки Бога
Здіймаючи по спині втому,
А втіха пальцям біжить.

За горизонтом небесная десниця  двоє там впускаючи весну в свої щасливі лиця бавляться у розкоші зірок і сонячні бентежні прути скидають пасмами до низу, де смертні люди жертовно спалюють  мов замість хмизу і дим пускають догори. А ми... А ми, такі святі і грішні губимось, усе ще любимось в веснянім ложі втішнім.

Він спить.
Тільки подумати, як я сильно люблю цілувати вуста. Так, аби торкатись злегка, а потім ковтати ніжний дотик чи то меду, чи то втіхи бажаючої жінки.
Тс-с-с-с... він спить...





Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Шон Маклех, 10-03-2014

Вічна тема!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 08-03-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69070196151733 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …