Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2574
Творів: 46730
Рецензій: 91114

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Один епізод

© Ольга, 01-03-2014
Що вам подарували на Новий рік? О, ні, не відповідайте! Можливо вам подарували те, чого до нестями хотілося мені. На мою ж долю перепали туфлі на високих підборах. На дуже високих підборах, з дуже сумнівного матеріалу типу замша, з кокетливими темно-зеленими стрічечками. Куплені вони на якомусь різдвяному розпродажу за грандіозною ціною, тобто за копійки. І ось дивлюсь я на ці мешти, і думаю, чи я витримаю в них всенький робочий-преробочий день у офісі?

Тренуватися слід почати вже зараз. От яка я там не стомлена в п’ятницю ввечері, а все ж вдягну їх і походжу. Відчую як вони на нозі сидять. Я ніколи не скиглю щодо жіночої звички носити взуття на високих підборах. Коли його одягнеш отримуєш і рівну спину (шпичаки по 12 сантиметрів таки добре піднімають п’яту точку), і плавну ходу (ану спробуй побіжи!), і гордість за себе (а ти зможеш 10 годин в такому стані?).

Так, а на носочки ці черевички не налізуть, треба наближатись до польових умов і одягнути тоненькі лайкрові колготи. Стоп! Раз вже сьогодні п’ятниця, то чом би з буденної справи не зробити собі маленьке свято? Колготи міняємо на чорні панчохи з широким ажурною резинкою, і обов’язково пояс для панчох. Все інше геть! Геть я сказала! Це я до білизни, що не зовсім зрозуміла мій намір її позбавитись. Залишилось розпустити волосся і одягнути братову сорочку, що вже давно набула статусу «хтось з коханців покинув». Байка для подруг.

Ввімкну музику і зварю кави, трошки коньяку туди додам.

- Hit the road Jack and don't you come back no more, no more, no more, no more,- бач як виспівує, тільки отого Джека треба замінити на Олега і співати, щоб провалював і не повертався Олег. Втім кожна хай підставить своє ім’я. Отак думала, коли лізла за коньяком на верхню полицю. І чи я не розрахувала своїх зусиль, чи уявила, що моя старенька полиця на старенькій кухні і є Олег, але полиця з усим начинням впала.

Що змогло - розлетілось на друзки, що не змогло - розлилось, інше розсипалось. Я стояла поміж цих уламків остовпіло декілька хвилин, з нерухомості мене вивів дзвінок у двері. Сусідка знизу напевне прибігла розбиратись. Хоч ми і не в конфронтації, але відчуваю: вона постійно мені хоче сказати, що не слід танцювати ритуальні танці племені тумба-юмба. Особливо ввечері. А зараз така нагода трапилась.

Я начепила винувату посмішку і пішла відкривати двері.

    - Добрий вечір! Я з п’ятого поверху, брат вашої сусідки. У вас щось трапилось…

Мова чоловіка, що стояв на порозі моєї квартири уповільнювалась від здивування, ніби у касетному магнітофоні почало заїдати плівку.

    - Доброго вечора! Мене підвела моя власна полиця на кухні, взяла і впала. В самий відповідальний момент, коли я збиралась дістати з неї коньяк,- швидко відрапортувала я, радіючи, що це не сусідка прибігла.

Я відвела очі від незнайомця і зрозуміла, чого з його мовою відбулися такі зміни, я вибігла до нього в панчохах і сорочці на голе тіло. Зойкнувши, я відступила у квартиру за халатом, коли повернулась, щоб закрити двері, знайшла свого візаві, що чатував побіля дверей.

  -  Можливо вам потрібна допомога?

Я ще не оцінила збитків, тому не знала, яка б допомога мені знадобилась. Незнайомець оцінив моє мовчання, як згоду про надання екстреної експертної допомоги, і легенько відсторонивши мене від дверей, пройшов на кухню.

Експерт з’ясував , що полиця ціла, лиш відлетіли кріплення, які легко змінити, що він зараз і зробить, лиш спуститься вниз за викруткою. Я поки ще перебувала в шоковому стані, тому серйозного опору не чинила, до того ж полицю таки нікому причепити. Поки я змітала, збирала, витирала, викидала, сумувала за втраченим коньяком, повернувся сусід.

   -  Вибачте, забув представитись – Олег!

   -  Вікторія, тобто Віка!- відрекомендувалась я у відповідь, теж Олег, який збіг обставин!

   -  Я був вражений вашим сексуальним образом, в якому ви мене зустріли,- промовив він досить щиро і навіть жартівливо.

    - Це я спеціально так виряджаюсь і гупаю полицями обапіл, викликаю мужчин для задоволення. По п’ятницям спрацьовує. Сьогодні от ви прибігли,- вирішила відповісти і я жартом.

   -  Тааак! А чого ж я тут з полицею займаюсь? Коли буде задоволення?

  -  Так зазвичай чоловіки навіть халат мені не дають вдягти, а полицю вже потім ремонтують, коли зовсім знесиліють, от вона кожної п’ятниці і падає, а Ви все навпаки вирішили зробити, навіть не знаю, чи сьогодні сімнадцята п’ятниця, чи просто зірки в сузір’ї альдебарана встали в один ряд і дивляться як альдебаран на нову полицю. От зараз відремонтуєте мені полицю і що потім робити мушу?

Олег навіть завмер від моєї наглості. Чи обдумував, як реагувати на альдебарана. Але напевне в нього був добрий настрій, а може весела вдача.

   -  Пора припинити влаштовувати своє особисте життя за рахунок дерев’яної полиці, вона хоче висіти спокійно, і я їй допоможу.

   -  А от я нікому не дам висіти спокійно! Життя – це рух! Це - підйом!

Отакими милими жартами перекидались ми, сидячи на кухні. Олег полагодив ті кріплення, залишилось повісити втікачку поличку на місце. Я завбачливо підставила Олегові табуретку, він намагався повісити полицю, щось не розрахував з кріпленнями, гукнув мені, щоб я подала викрутку, так я і опинилась на новому рівні цього вечора, на рівні олегового члену, який також не підтримував думки про спокійне висіння, а прагнув до підйому. Я здогадуюсь, що чоловіків не слід чіпати, поки вони тримають важку дерев’яну поличку. Але я не пожалкувала, що не стрималась, бо поличка миттєво повисла там де їй і слід бути, а я опинилась на своєму ж кухонному столі. Халат капітулював відразу, щоб дати змогу зняти сорочку. Все інше, в тому числі і я, не чинило опору діям Олега. Мій мозок збуджений такою здавалось би тривіальною і розтиражованою ситуацією, екстрено вмикав все моє тіло, роблячи сьогодні кожну зону ерогенною. Я стогнала і здригалася від його поцілунків, всі мої думки пішли за порухом його пальців у моєму лоні, я була теплою хвилею, що то набігає на берег, то відкочується від нього, я була сонячним променем, що заблукав у густому листі, я була легким вітерцем, що смішно і тепло дмухає. Але терпіти стільки стихій у собі дуже довго не сила. І я почала шукати те ,що задовольнить моє бажання. Знайшовши товариша, що не бажав висіти я почала ніжно стискати його, міряючи чутливим кінчиками пальців, притік крові. Стискати і направляти.

   - Чекай!

І мій партнер продемонстрував справжню готовність до контакту, видобувши звідкись презерватив. Я на мить стала собою - яка висока свідомість, яка підготовка! Але сказати нічого не встигла, бо отримала те, чого власне хотіла. Проникнення! Рухи стали ритмічними, підносячи мене все вище і вище, моє підготоване тіло було винагороджено досить швидко і за стисканнями м’язів, за кульмінацією прийшла черга тихих зорепадів, коли ти стікаєш тонкими струмочками довершеної насолоди. Я відчула, як Олег, почав стискати мене сильніше, руки його намагалися притягнути мене ближче, стиснути. Прийшла і його черга отримати задоволення.

Через декілька місяців потому мій стіл розвалився. Це сталося в п’ятницю. Але ніхто не прибіг до мене на шум.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© ХЮ, 01-03-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.73962807655334 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …