Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44636
Рецензій: 87354

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Постмодерн

Пане сотнику!

© Артур Сіренко, 21-02-2014
Пане сотнику, так, я маю зброю – старенький, але надійний «Вальтер», дідівський обріз – старіший за діда батька Махна та автомат Калашнікова. Обріз дістався мені у спадок від діда, «Вальтер» колись купив у зброярні після того як зграя негідників, що дуже нагадувала нинішніх «тітушок» побила мене до стану клінічної смерті. Так, пане сотнику, я бачив тунель і світло в кінці тунелю, потім я бачив Бога. Він цікавий співбесідник і дарувальник мудрості. Він тоді мені сказав повернутись назад і писати вірші і новели. «Вальтер» довго був моєю улюбленою іграшкою, яку я постійно тягав з собою але так ніколи і не стріляв. Бо я буддист і створювати собі погану карму не можу. Ні, пане сотнику, тепер стріляти буду, якщо на то не буде іншої ради і Бог з нею з тою кармою. Якщо виживу після цієї заворухи, що дуже сумнівно, то я тричі обійду навколо гори Ігровище, бо то наш український Кайлас і моя карма обнулиться. Як в мене в голові сумісні оці різні релігійні погляди – я не знаю і це мені, зрештою, байдуже. Обріз це символ і талісман – його освятив у 1920 році священик автокефальної церкви в Переяславі, він стріляв за землю і волю ще в часи батька Махна. Ні, це не сувенір. Він добре змащений і є до нього вдосталь набоїв. Не стріляв з 1933 року, але надійний. Калашнікова я конфіскував у міліцейській дільниці коли ми її захопили. Поверну їм після нашої перемоги бо мені він теж не потрібен, як зрештою і моє власне життя. Зброєю поділитися не можу бо кожна з цих залізяк має для мене сакральне значення. Так, буду стріляти тільки тоді коли на то нема ради. Ні іншої, ні взагалі. Так, пане сотнику, я вже був колись на війні, хоча і там ніколи не стріляв в людину, тільки тягав два роки оту залізяку на плечі – мене двічі розстрілювали, але щоразу невдало. Щоразу не влучали. Потім ще колись труїли – теж не здало, бо смак чаю одразу здався мені підозрілим. Певно так судилось. Фатум чи ще якась там біда. Судилось, напевно, померти саме сьогодні і саме отут. Сам я родом з Донецького краю – краю махновського, степового. Не всі ж там яничари. Звідти ж і Стус, і Сосюра. Та й полк гайдамаків, що був до кінця вірний Петлюрі був набраний саме там – у степах біля Дінця, отого що Сіверський. Та біля Кальміусу, отого що Юзівки без нього і не було. А дід, взагалі, з Полтавщини. Прадід був козаком армії УНР. Так, пане сотнику, маю двох діток про яких, сподіваюсь, потурбуються коли мене вб’ють. Вони все зрозуміють. Мав двох жінок, але одна захворіла і померла, а друга втекла з коханцем за кордон. Так, пане сотнику, я виконаю будь-який наказ, буду сидіти біля цього вікна і не лізти зі зброєю на видноту. Пане сотнику, я дуже сподіваюся, що влучать мені прямісінько в серце, бо хочу піти у потойбіччя з ясним розумом і знову поспілкуватися з Богом.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Власнику "Вальтера"...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 23-02-2014

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ХЮ, 22-02-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.43301391601562 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Маеліс де Керанґаль «Ладнати живих»: коли смерть набуває сенсу
Частини мертвих можна використати, щоб ладнати живих. Так раціоналізується смерть. За таким принципом …
Петро Яценко «Нечуй. Немов. Небач». Український паровий панк
Кінороман «Нечуй. Немов. Небач» заснований на реальних подіях і біографії українського письменника Івана …
«Північний вітер». Роман в електронних листах
Чи може бути цікавою книга, що складається із самих діалогів? Так. І ще й якою! Роман «Північний вітер» …
Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …