Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2513
Творів: 45344
Рецензій: 88729

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Силуетниця

© Олександра Стеблюк, 18-02-2014
Прогулянки містом… От-от має випасти сніг на землю і обійняти своїми м’якими обіймами. Дощі вже давно змили осінні фарби і привнесли свої кольори у місто. Я намагаюся помічати яскраві «фарби» буденності.
Ну от, вже і пішов перший сніжок. Закружляв у повітрі і не встигнувши впасти на землю,  швиденько розтанув. Це ж був його перший привіт! А вдома так затишно, так тепло… Приємно споглядати снігопади взимку крізь вікно, особливо з кухликом чогось гаряченького.
Взимку я кавоманка, бо постійно хочу спати і завжди прагну чогось тепленького.  Теплі обійми, теплі книжки, теплі листи, теплі ковдри, теплі погляди, теплі серця…
Поки ці думки кружляли у мене в голові, я згадувала весняно-літній період, бо він також теплий. Згадалася мені одна жіночка років п’ятидесяти, яка на Узвозі вирізала силуети людей. Вона також здалася мені тоді такою теплою. Назвала я її «Силуетниця».
Ми з моїм чоловіком тоді ще зустрічалися і прогулювалися романтичними місцями. От і натрапили на цю чарівницю. Біля неї завжди були люди, діти і, навіть молодята в українському вбранні. Всі вони хотіли від неї дива, маленький подаруночок. Вона  за лічені хвилини так вміло ножицями вирізала силуети, що  здавалося ніби вона малює їхні портрети у повітрі. Це було дивовижно!  Ми також підійшли. Спочатку «вирізали»  мене… потім – мого коханого. І, дійсно, наші силуети так схожі на справжніх нас! За десять гривень отримали тааакий шедевр! Вона вправно підписала. І ми щасливі та задоволені пішли далі  Узвозом.
Я про неї думала ще довго… Вона проста… зі щирою посмішкою… Її просте вбрання свідчило, що у неї не так багато коштів. Але те для неї не головне! Головне з нею – її чарівні ножиці та папір. А ще доброта в серці, яку вона вкладає у ці силуети. Що таку талановиту людину  змусило  заробляти таким чином? За таку мізерну ціну вирізати «шедеври»? Можливо вона прагне зробити людям приємне, подарувати їм часточку свого  таланту, часточку свого серця та тепла. Такі люди – це така рідкість у наш час! Вони потрібні нам. Вони надихають…
Тепер  подумки я  повертаюся додому. Ця історія дуже зігріла мене в цей холод. Дивлюся знову  у вікно… вже посипав лапатий сніжище. Ну от, сьогодні точно замете! Я заварюю собі гарячий чай з молоком і продовжую зігрівати свої пальчики  та думки.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

Приємна замальовка.

© Юрій Кирик, 26-02-2014

[ Без назви ]

© Артур Сіренко, 22-02-2014
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.81950187683105 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …