Якщо ти хочеш змінити світ, то починай із себе. Проста істина.
Безліч риторичних питань відповіді на які не дають вільного видиху – минулося, все добре. Але за час минання проблеми, що живе у власному тобі, свідомість дивним чином викарбовує слід в історії… а тоді, десь, колись, потім… хтось надумає створити пам’ятник загиблим героям Української Національно-визвольної боротьби від кримінальної окупації.
А сьогоденному пафосу немає межі, і лицемірство наглим псом лягає в Душі щоб перепочити, а далі кусає – боляче. Боже мій, як боляче віднаходити в собі Людину, терзаючи змучену Душу закляклими догмами безглуздого світу. Знаєш, у цьому світі просто неможливо жити! Але іншого світу у нас немає. Є тільки єдина Земля, єдина Україна.
Мені б хотілося махом чарівної палички змінити цей неможливий світ на краще. Та правда в тому, що у кожного своє поняття «краще». І хтось вирішує, як нам – народові, жити краще.
Коли Творець заповідав Людині оволодівати Землею, панувати над усіма земними істотами Він мав на увазі – Любити та примножувати Любов. Та ми відмовились від Божої уваги і стали жити за поняттями. Бо насправді боротьба добра і зла ведеться тисячоліттями не на Землі, а в Людині, бо те що на Землі тільки проекція душевних переживань. Ми кожної миті виборюємо право на достойне існування під Сонцем, бо розмір розкоші має значення. Коли насправді єдиною людською розкішшю була, є і буде Любов. Любов до себе, своїх близьких, оточуючих, Любов до своєї країни, до Землі. Так зникають політичні догми, а боротьба з собою набуває розуміння – мій єдиний ворог це убогість Душі. І тільки, коли я народжую у собі Бога, оту часточку величної Любові, риторика зникає, порожні речі відступають кидаючи щит байдужості на землю тієї самої єдиної України.
Ти чуєш, ЄДИНОЇ. Суть Людини – єдність, бо саме синтез(єднання) Духу і тіла народжує Душу. Суть державності – єдність, бо саме синтез народу і людяності народжує Націю. Суть Землі – єдність, бо саме синтез Мудрості та Гармонії народжує оазис Всесвіту. Суть Всесвіту – єдність, бо саме Логос(Слово) і дія народжує Творця.
Тільки вдумайся, ми мріємо Раєм тим, котрий перетворили у Пекло. І це провина не Лукавого, бо не має найбільшої лукавості в людській подобі, як тваринний інстинкт самозбереження. І ось, ти стоїш на порозі розколу себе тримаючи в серці збережену самотність. А це вже насправді страшно. Страшно жити без Бога! Ти чуєш, страшно жити без Бога! Єдина релігія, що охарактеризує тебе істотою найвищою це не владний вінець покладений на голову, а причастя істиною – якщо хочеш змінити світ, то починай із себе. Адже ти і є частина того ЄДИНОГО світу у якому просто неможливо жити.
Коли Христос ходив по Землі, Його не визнавали Сином Божим. І тільки розіп’яття Ісуса спонукало нас – Людей, бути Християнами. Тоді Він приніс дуже важливу звістку – «Усі ви є Діти Божі, певною мірою маєте принести власну жертовність перед Собою, аби не увірувати в Мене, а відродити в собі Мене – Бога».
У кожного з нас не тільки своє призначення на цій Землі, а й свій діагноз. І якщо призначення можна віднайти у дотику долі писаною Небесною Канцелярією, то діагноз можна тільки набути. Ось які вони плоди самобутньої людської подоби в уособленні чоловіка та жінки, тоді, як єдиний дар Господа – Життя. Озирнись і скажи – я достойно зацінив Божий дар і примножив народженням найщиріших емоцій дарованих мені, тобі, їм, кожному…
А на дворі майже весна, я дивлюся у просторе вікно, відчиняю його і виходжу, виходжу у свій маленький, затишний світ СВОБОДИ І ВОЛІ. От-от заквітують дерева, дорогим пишним килимом з трави встелиться земля… І я вірю, розтануть барикади загублених в байдужості сердець.
