

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	827
Творів:	12503
Рецензій:	19365

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Сатира й гумор

Глава 6 Операція Нассрединус

© Олександр Халва, 23-02-2007
17.07.2001. Квартира Білозерських. 11:45. Коли Толик Шевченко прийшов до Ігоря, він застав його зосередженим за вивченням товстого журналу, коричнева палітурка якого свідчила про повну відсутність в ньому фотографій оголених дівок. На столі також лежали якісь брошури і книги. - Я теж вчора увечері ніяк не міг одне слівце в кросворді розгадати. Що шукаєш? Острів з семи букв, чи рослину з шести? - Толя, які ще кросворди? Це стаття Конрада Лоренца про агресивну поведінку тварин. Почувши таку відповідь Толик Шевченко нахмурився і почав перебирати книги і журнали, уважно вивчаючи їх назви. Передивившись половину книг, Толик накинувся на друга: - Ти що вивчаєш психологію тварин? - Звичайно. Я ж зоопсихолог. - Відповів Ігор, не розуміючи гніву Толі. Толик почувши таку простодушна відповідь просто затрясся від обурення: - Я повинен був здогадатися, що ти утнеш щось подібне. Сьогодні ти читаєш статті, завтра напишеш підручник , а післязавтра навчиш говорити корів і свиней. - Толик схопився, забігав по кабінету і на другому колі «спікірував» до столу, - Ось через таких як ти, ми коли-небудь таки побудуємо розвинений соціалізм, не встигнувши насолодиться загниваючим капіталізмом. Ну нічого, я цього так не залишу. Толик Шевченко витягнув з кишені пару квитків, сунув їх в руку Ігорю і знову закричав. Цього разу, це був не потік гнівних тирад, а вимога, що не терпіла непокори. - Галя!!! - Галина відгукнулася і Толик скомандував: - Галя, негайно вдягай своє найкраще плаття. Ви підете в ресторан. А потім в театр. Всі витрати я беру на себе. З цими словами висипав Ігорю весь дріб’язок з свого гаманця. - Я не можу. До мене зараз повинна клієнтка прийти. - Почав протестувати Ігор. - Нічого. Я її прийму. –швидко знайшов вихід Толик. Випровадивши з квартири Білозерських, Толик Шевченко, аби згаяти час, вирішив продивитись записи Ігоря. Слід визнати робив він це завзято, бо терміни з психології також зустрічаються в кросвордах. Але він і подумати не міг, що знайде в них таке, що примусить його вигукнути: - Лоренц отримав нобелівську премію за книгу про агресію у тварин!!! В цей момент кожна клітка в мозку Трохи Шевченко запрацювала і він, сповнений натхнення (думкою про майбутню нобелівську премію), дістав чистий лист паперу і розмашисто написав - А.А. Шевченко «Маніакально-депресивний психоз бурих водоростей». - Ось так. Для початку добре. Пора і Неньці-Україні стати батьківщиною нобелівських лауреатів. – промовив Толик милуючись написаним. В цей момент захоплену промову Толика обірвав дзвінок. Толик відкрив двері і перед його очима постала найсексуальніша блондинка, яку він коли-небудь бачив. Розкланюючись, як ніколи в житті, Толик проводив клієнтку в кабінет. І так захопився білявкою, що навіть не звернув увагу на мармурового дога, який послідкував за ними. Коли клієнтка представилася Марією, заворожений Толик повторив слід за нею: - МАРІЯ. - Як? - Здивувалася Марія, бо вперше почула, щоб так звали чоловіка (а особливо такого поважного доктора). - Анатолій Шевченко. Можна просто - Толя. Доктор Білозерський зараз на симпозіумі в Гонконзі. Отже замість нього вашим песиком буду опікуватись я. – знову вклонився Толик, - Які скарги? Депресія? Безсоння? Неврози? - Доктор, допоможіть мені, мій Гарі - поводиться як нікчемний кабель. - Відразу перейшла до справи Марія. - Коли ми гуляємо з ним по вулиці, він завжди норовить злигатися з першою ліпшою сукою. Толик Шевченко уважно подивився на Гарі. Дійсно кобель. - Ну знаєте, це властиво для його статі. Тим паче він молодий пес. - Компетентно заявив Шевченко. - Доктор, мене це не обходить, Я ЙОГО не ЗБИРАЮСЯ ДІЛИТИ НІ З ОДНІЄЮ СУКОЮ. Розумієте. Я хочу, щоб наш союз з ним був повністю моногамним. Від почутого у Толика вмить почастішало серцебиття, а долоні спітніли. Завжди багатослівний Толик вперше не знав, що йому сказати. Більше того, він навіть не намагався видавити з себе ті прутковскі афоризми, які його мозок за звичайних обставин міг виробляти в незлічимих кількостях. Мовчання Толика, Марія зрозуміла, як вимогу докладніше описати її статеве життя з Гарі. - До того ж, він не проявляє в наших іграх ніякої винахідливості. А я мені не до вподоби стояти весь час рачки. Тепер Толика почала бити пропасниця. - Мені звичайно подобається, коли він шматує зубами мою нижню білизну. Толик аж ледве стримав себе, щоб не застогнати. - І потім у нього ж крім всього є язик. Щоб хоч якось заспокоїться, Толик вирішив думати про зникнення китів, глобальне потепління і озонові дірки. Якусь пару хвилин це допомагало, але потім Толик уявив як він підглядає крізь озонову діру за Марією і Гарі і таки тихенько застогнав. - Нещодавно він мене навіть спробував вкусити. Не те щоб мені було боляче, я просто не люблю грубощі. Крім того в мене тепер синці. Ось подивіться. Коли Марія почала оголяти своє тіло, Толик зомлів. 03.09.2001. Квартира Білозерських. 14:00. З перших хвилин перебування Марії і Гарі в кабінеті, Толик повів себе рішуче. Він мовчки взяв повідець і прив'язав дога до батареї. Пересвідчившись, що повідець міцний і в разі чого пес не зможе накинутись на свого психолога, Толя підійшов до Марії і пристрасно поцілував її. - Ми повинні примусити цього пса ревнувати. Моя професійна етика вимагає від мене допомогти вам в цьому. – і з цими словами Толик пристрасно поцілував Марію. Перш ніж Толик розстібнув на Марії блузу, вона поцілувала його у відповідь і прошепотіла: -Толя. Я хочу, що б Ви знали: Ви мій перший чоловік. 15.08.2006. Київський зоопарк. 09:30. - Ігор Сергійович, спасибі, що Ви погодилися приїхати. Якщо Ви нам не допоможете буде скандал. У Чака за два тижні день народження, будуть спонсори і можливо мер. А він зараз п’є... – голосив директор зоопарку Олексій Германович Козачок. - Заспокойтесь. Всі знають, що наш мер п’є. І Ви тут не до чого. – спробував заспокоїти директора Ігор. - Ви мене не зрозуміли. А втім Ви зараз самі побачите. - затнувся Олексій Германович. Ігор і Толик підійшли до вольєра. Коли вони зупинились, їм здалося, що вони почули стогін. Ігор і Толик переглянулися. У вольєрі лежав величезний ведмідь. Не лишалося жодних сумнівів, що стогнав саме він. - Похмілля? – в один голос запитали друзі. - Так! - зітхнув Олексій Германович і неохоче почав розповідати. - Ми хотіли поправити матеріальну базу зоопарку і здали Чака в оренду одному кліпмейкеру. А коли нам повернули Чака, він зовсім змінився. Почав буянити. Ми спершу подумали - стрес. Але одного разу він вичекав момент, коли доглядач відкрив вольєру і втік. Уявіть, які ми були шоковані, коли знайшли Чака в кафе. Він випив ящик пива і танцював на столах. - Пробачте і давно він п'є? - перебив директора Ігор. - Третій тиждень. А найголовніше, поки літр горілки не вип'є - не заспокоїться! - зізнався Олексій Германович. - Що ж, зробимо все, що в наших силах. Тим більше мої діти дуже люблять ходити в зоопарк. – підбадьорив Ігор директора. - Я так на Вас сподіваюся. - зрадів директор і потиснув Ігорю руку. - А зараз прошу вибачити мене, але я просто змушений Вас покинути. У мене дуже важлива зустріч. Тому кліпмейкеру так сподобалося працювати з тваринами що він хоче орендувати слона. Всі питання, які у Вас виникнуть, Ви можете поставити нашому ветеринару - Єлизаветі Павлівні Цеголко. Олексій Германович кивнув жінці, яка стояла весь час слідувала за ним, і та привіталась з Ігорем і Толиком. - Дуже приємно. - закивали всі. Коли Олексій Германович відійшов, Ігор і Толик почали перемигуватися між собою. Адже вперше вони зіткнулись з людиною, яка знає про тварин більше ніж вони. Друзі відчули, що їх афера ось-ось буде розкрита і запанікували. Коли ж обидва неначебто заспокоїлися, то раптом помітили, що Єлизавета Павлівна їм теж підмигує. Тепер Ігор з Толиком запанікували ще більше, адже вони вирішили, що Цеголко просто знущається над ними. Їм і невтямки було, що ветеринарка нервує ще більше. Щеб пак її статус сильно похитнувся, коли вона заявила дирекції, що їй не під силу вилікувати Чака від алкоголізму. І тепер її кар'єра знаходилась в руках цих більше ніж дивних докторів. Толик з Ігорем ще раз перемигнулися і ледве-ледве видавили з себе: - Єлизавета Павлівна, ми з колегою для успішного кодування Чака повинні ретельно дослідити східну частину вольєри. Ми повинні з'ясувати чи зручно Чаку з вольєру спостерігати за сходом сонця. Ви ж розумієте, від цього залежить, як довго буде тривати лікування Чака. Єлизавета Павлівна кивнула і Толик з Ігорем попрямували до іншої сторони вольєра. - Ігор, бачиш поворот метрів через двадцять. - прошепотів Толик. - Так. - відповів Ігор. - Ну так тікаємо тудою. - вигукнув Толик і кинувся утікати. - Нам зараз головне вирватися звідси... А потім ти зателефонуєш і скажеш Козачку... що злі підступи ворогів... навели порчу... наврочили... і так далі... повинен терміново летіти... спочатку Голлівуд... потім на собачих упряжках через Антарктиду і на Марс... нам зараз головне... вирватися звідси непомітно... Саме пі ці слова Толик з Ігорем повернули за ріг, де їх засліпили пару десятків фотоспалахів. - Ігор Сергійович, Анатолій Анатольович, скажіть чи є надія на одужання Чака. - оглушили друзів репортери.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.0156309604645 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design