Гімн у перекладі Миколи Вороного. Цей гімн відомий різними мовами, російський варіант
для нашого випадку звучить, здається, найкраще (витримка):
Никто не даст нам избавленья:
Ни бог, ни царь и ни герой.
Добьёмся мы освобожденья
Своею собственной рукой.
Чтоб вор вернул нам всё, что взял он,
Чтоб дух тюрьмы навек пропал,
Ковать железо будем с жаром,
Пока горяч ещё металл.
Держава — гнёт, закон лишь маска,
Налоги душат невтерпёж.
Никто богатым не указка,
И прав у бедных не найдёшь.
Довольно государства, право,
Услышьте Равенства завет:
Отныне есть у нас лишь право,
Законов же у равных нет!
Хотілося сміятись і плакати, коли слухав тих, хто так гаряче закликав недільним ранком 19 січня, українців на Майдан. Вони прийшли. Сотні тисяч. Залишивши негайні справи, бо вірили, тут, нині, врешті визначиться єдиний лідер Майдану, який візьме усю відповідальність на свої плечі. Люд Божий не мав би нічого проти того, аби ним став один із трьох лідерів опозиції - вони легітимні. Їх обирав народ. Уважно слухаю - кому з опозиціонерів випала така честь. Відповідь Арсенія Яценюка на вимогливі заклики народу визначитися з лідером спротиву, уводять мене у ступор - набравши духу він патетично заявляє, що "лідером є український народ"... І це не тільки його відповідь, а групова... Хіба в ту мить кожна людина, що має трохи оливи в голові зрозуміла: "лідери" знову не домовились. Кожен надалі буде використовувати Майдан для особистої передвиборної агітації. Звісно й мови не могло бути про якусь стратегічну мету. У кожного своя стратегія: хоч чимось сподобатись, запам'ятатись. Плюнув зі злості. Дружина іззаду скрегоче зубами.
Майдан, який зібрався стихійно, який усьому світові засвідчив воле вияв українського народу виставлено на посміховисько. Знову все пущено, як повідають у Львові, на "пац блін"! Такого терплячого люду шукай - не знайдеш - другий місяць на Майдані фактично немає жодного проводу, а він стоїть! І з тижня у тиждень, з дня у день вірить: палкі глашатаї (які ж до того всенародно обіцяли, що виберуть єдиного лідера від опозиції), навіть у критичний для країни час того не зробили. Відкрили широченне поле діяльності як для провокаторів режиму, так і для фонтанування народного гніву. І чого більше – сказати важко.
Усю ніч із завмиранням серця спостерігаю, як розливається море людського насильства. Зі скількох боків підживлюють його гранатами та славнозвісними "коктейлями молотова" з екрану монітора важко розгледіти. Та не з одного - ТОЧНО!
Розумію й Президента. Йому дали час оговтатись. Перший щенячий страх минув і Віктор Янукович не забарився руками підневільних із Партії регіонів ухвалити закон, яким Україна опустилася до рівня демократичної деградації Білорусії та Росії.
Великий блок покарань - упав на голови "мирних зборів", які вже скоро як два місяці не дають Януковичу насолоджуватися владою. У Кодексі про адміністративні правопорушення значно суворішим визначено покарання за недотримання "порядку" проведення мітингів – тепер за це можуть давати півтора тижні арешту замість штрафу.
Але серед найперших задач Януковича була нейтралізація клятого Авто Майдану - групи мобільного реагування на порушення прав людини. Після голосування 16 січня до Кодексу про адміністративні правопорушення внесено статтю, яка забороняє синхронне пересування більше ніж п’яти автомобілів. Посміявся на Майдані наш народ, що добре знається на гуморі, над тим законом. Дехто навіть встиг замовити міліційний супровід їхньому кортежу, який складається більше аніж з п'яти машин, у суботу, коли вони поїдуть у лазню паритися...
Та як каже мудре прислів'я: "Добре сміється той, хто сміється останній"... Підозрюю, що не Майданівські жартуни будуть останніми...
Закон міцно закрутив тиск на організаторах нинішніх а й майбутніх протестних акцій. Так, тепер будуть карати будь-яку особу за надання приміщень, транспорту або технічних засобів, які було використано для "проведення з порушенням установленого порядку мітингів". Раніше ж ця норма стосувалася лише "посадових осіб". Крім того, в переліку покарання з'явився "адміністративний арешт на термін до десяти діб", тоді як раніше все обмежувалося лише штрафом.
Не забув Янукович й про тих, хто бодай зближався до його священного обійстя - у Кримінальний кодекс введено покарання за "блокування доступу до житла, будівель, споруд чи іншого володіння осіб, підприємств, установ чи організацій". За це він хоче виписувати – не багато не мало! - обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк від 2 до 6 років. Тепер маєток став більш неприступним аніж Шамбала, її бо захищають лише духи померлих...
Дядечки й тітоньки що прибрались мов на великосвітську забаву, яким запропонували згадати школу, дерли обидві руки догори й називали це новим у Верховній Раді словом: "прозоре прийняття законів".
Так само прозоро прийняли закони із таким ось формулюванням: "організації, які отримують фінансову допомогу з-за кордону, відтепер "іноземні агенти";
– усі інформаційні інтернет-сайти автоматично отримують статус "інформаційне агентство" і підлягають реєстрації;
– для повідомлень у ЗМІ, у тому числі в Інтернеті, вводиться таке загальне поняття, як "наклеп";
– збирати та зберігати інформацію про суддів та правоохоронців – заборонено;
Таким бавом легенько, із завченими посмішками "команда професіоналів" в один день змінили існуючий лад у країні. Хіба не смішно? Дарма що крізь сльози... Вбивча іронія полягає в тому, що цього разу українців окупувало їхнє минуле. Минуле, з рудиментами якого вони довгий час мирилися, сподіваючись, що час зробить свою справу. Тут слід віддати належне політичному генію Януковича - він зміг за відносно короткий період не тільки повернути в політику лексику та "командний дух" 90-тих, але й гальванізувати майже усі суспільні практики УРСР, та відчути важливість softpower у вигляді міфів про ВВВ та "людину праці". Мислячий індивід повість: АБСУРД!!! Адже квазідержавне утворення УРСР не має ні сенсів, ні ресурсів для існування поза межами СРСР.
Вочевидь тому, ЧАС ПРОТЕССТІВ для нас минув. Настав час СПРОТИВУ. Передовсім маємо подумати про свою безпеку. Створювати загони самооборони, й інші системи колективної безпеки; обрати на тому ж Майдані Народний уряд, Установчі збори, альтернативну Київраду, ЦВК.
Узяти на озброєння старе добре українське гасло: "свій до свого по своє", продовжувати економічний – бойкот товарів та послуг підприємців-регіоналів.
Інформаційний – бойкот глядачами та ігнорування опозиційними політиками провладних ЗМІ, пропаганда та фінансова підтримка незалежних ЗМІ;
Правовий – поширення інформації про не легітимність конституційних змін 2010 року та "репресивного пакету" у ВР сьогодні і, відповідно, усіх державних інститутів, опанування вже існуючих чи створення паралельних органів влади, в першу чергу, представницьких та судових;
Зробити це вдасться лише у випадку, коли людина, що потягне на себе плащ лідера, не буде таким же імпотентом як ті, що писалися в лідери попередньо.
