Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2599
Творів: 47335
Рецензій: 92092

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Сюрреалізм

Казкова історія про синього коня

© ХЮ, 25-12-2013
Наводячи лад в оселі, Ганна мимохідь зазирнула в люстерко. З блискучої поверхні на неї дивилося вродливе обличчя,красу якого сковувала злісна печать років. Старість вже почала готувати плацдарм для свого вторгнення, розкинувши на помарнілій шкірі жінки сітку мімічних тріщин.
Від дзеркального одкровення новорічний настрій жінки вмить накивав п’ятами, на заміну залишивши в її душі  тяжкий печальний осад. Звісно, з своїм відображенням наша героїня була  добре знайома, побачене не було для неї несподіванкою, але саме зараз, коли в її серці жевріла така важлива для неї надія, нагадування про бальзаківський вік було особливо болісне.
«Цікаво, що краще: ніколи не бути привабливим, чи повільно в роках топити свою вроду?» - подумки питала себе Ганька, взявшись закутувати всі хатні люстри шматами, аби паралізувати їх властивості. Відповіді вона не знала. Зате достеменно була певна в тому, що губити красу між зморщок - це дуже важкий  і затяжний в часі процес.
Про Ганну на хуторі ходили різні розмови. Одні вважали її по-життєвому розсудливою,інші остерігалися її і лихословили в її сторону. Однак, і ті й другі сходились в єдиному: звичайною простою сільською жінкою Ганна не була ніколи. Щось таки вона більше від усіх відала, щось передчувала, щось вгадувала, так недарма хазяйство у неї, одиначки,велося невідмінно.
Винуватицею неоднозначного ставлення краян до своєї односельчанки була  прабаба  по-батькові, котра, за спогадами старожилів, була відьмачою. Перед своєю кончиною нещасна з пів року корчилась від пекельних мук. Її страждання супроводжувались неймовірно гучними криками, які  наганяли ляк на мешканців хутора. Стомлені неспокоєм сусіди проламали дах, аби нечесть, що сиділа в бабі, могла швидше дістатись додому, в пекло. Та все марно, зла сила не поспішала покидати свою невільницю.
Зрештою, після тривалих тортур страждальниця таки віддала дух (чи то богу чи то чорту). А невдовзі по тій події  зявилась на світїї правнучка, Ганнуська.
Всі б помалу забували про нечисту на душу бабу, коли б пам'ять про неї не воскрешала новонароджена.  Мала Гануся капля в каплю обличчям нагадувала відьмачку. «Щось не те, -перешіптувались між собою люди. Найчастіше дитина на батьків схожа, рідше - на друге сиве покоління, але щоб маля аж в третє генетичне коліно пішло – то дивина».
Ганні на людські пересуди було начхати. Вона знала собі ціну та мала свою правду. "Хай пліткують, бо що ще робити на маленькому хутірці в десяток хат, як не вправляти язика в брехні" -. так вона вважала, а ще свято вірила в те, що розумна від бога, від істини, що талановита особливим даром розуміння природи. Іншим дозволяла міркувати так, як думка на розум ляже.
У цей передноворічний період Ганна була вся в очікуванні. Вона знала, що рік 2014 - неординарний. Саме в цей передсвятковий час, вона може отримати те, що бажало все її єство найбільше – омолодження її тіла та відновлення вроди.
Про особливість саме 2014  року Ганька дізналася зовсім випадково. Влітку вона самотужки збиралась «підлатати»  дахівку, аби прихід холоду не заскочив її зненацька. Дах був дуже старим і частенько приносив клопіт своїй хазяйці. Місцина, де колись була пробита дірка(для звільнення душі), щорічно вимагала наліплювання, переклеювання. Намагаючись підрихтувати покрівлю будинку, жінка несподівано наштовхнулась на  підшивку старого паперу. Цікавість змусила її підняти ту знахідку.
То була багатолітня саморобна книжечка. Сіро-жовті, вицвілі від вологості, листки густіли занотованими словами. Почерк був розбірливим і Ганна пробігла очима кілька рядків. Писалось староукраїнською мовою, але ,незважаючи на це, зміст наполовину піддавався розумінню. Йшлося про що, передноворічний час є енергетично багатий.
Від поверхового ознайомлення інтерес Ганни примножився.Ганна взялась розшифровувати збірочку письмового послання: випитувала у старців значення певних слів, прохала  допомоги у філологів, навіть підручник зі старослов’янської словесності купила та прийнялась вивчала тонкощі мовної науки. Манускрипт наче почепив її на невидимий гак, бо майже зовсім не відпускав від себе.
День за днем вона все більше втаємничувалася в послання баби. В письмі йшлось про те, що кожен з років має свого тваринного власника, у передноворічний час спускається та істота з Всесвіту й поки не вступить в свої права снує по землі. Спіймати ту тварину-покровительку  – означає неймовірну удачу. Однак вловити магічну звірину треба саме у передвірї Нового року, бо щойно стукне перехідне 00:00 годин - тварина набуде такої сили, що не дастся  в людські руки.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

© Олена , 27-12-2013

....

© Володимир, 26-12-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87141489982605 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …