Алльо! Це Чорненька Марія Іванівна? Вас турбує податкова… З області… Ви всі налоги сплатили?.. О! Трубку кинула… Нервенна якась…
Алльо! Гражданочка! Не кидайте трубку, не балуйтесь з органами. Так я питаю, чи всі налоги сплатили? Нічо не утаїли від государства?.. О, знову кинула… Ох і нервенна!
Альо, кума, Ви мене чуєте? То це ж я! Не впізнали? Ха-ха… То я шуткую… Для поднятія вашого тонуса... Не сердьтеся! Здоровенькі були. Як Ваше здоров’є, як кум? Нормально? Ну і «гут», як кажуть наші друзі-європейці. Бажаю вам, щоб після важкої праці не боліло ні в спині, ні в с… Ну, цей… В попереку. Ха-ха-ха! То я так жартую! Ха-ха… Хоча зараз мені зовсім не до шуток. Як чому? Ви телевізор дивитесь?.. Ну, і як Вам вчорашні новини? Не чули?.. Не бачили?.. А чого це Ви не інтересуєтесь судьбою страни? Чого це Ви така пасівні? Як це воно вам не нада? Всім нада, а Вам, бачите, - не нада! Всім хочеться в Європу! Як це Вам не хочеться? Вам і тут добре? Ну, канєшно… Канєшно… Земельки нагребли… Забагатіли… Та не прибідняйтесь, не прибідняйтесь! Чого Ви? Он у Вірки Костенчихи, аж шість тракторів, а на концерт ходить в спортівних брюках і калошах… Прибідняється!.. Чи ви, кума, боїтеся, шо у вас ту земельку буржуї того?.. Та не сердьтеся… Ви, якась не-е-ервенна… А шо ж тут доброго, шо Вам так добре? Га? Покажіть мені де воно лежить. Може і я на те розживуся на старості…
А я про Паріж завжди мічтала. Можна сказать - ідея фікс. Фікс, Вам кажу, а не фіг. Та я й сама не знаю, шо воно таке… Ну, всі так балакають. Да-а-а… А може б з мене модель вийшла?.. В телевізорі показували б… Як це тоді телевізорів не було?! Шо Ви, кума, таке мелете? Не така я вже й древня! Я молодою була красіва… Не то, шо нєкоторі… Чого це я товста?.. Де я жирна? Я в тє-є-лє! Не то, шо нєкоторі… Та які, Ви кума, стройні? Ви тощі-і-і! Як шпилька! Ну, добре, добре… От нерв енна! Кинула трубку…
Альо, кумасю!.. Не сердьтеся. Ну, а скажіть мені на милість, якби я була така, як тут… Нєкоторі, чи могла б я витягти з ополонки кума?.. Грицька вашого… Як це, коли було? Ви, що забули, як вони з Кандибою отмічали день моряка?.. Після Водохрещі… Ну й що ж, шо зимою?.. Кум Грицько так і сказав: «Випили сьогодні, бо, не дай Боже, завтра війна – ніколи буде». Кум льотчик?.. Ну й, що з того?.. Кандиба, ондечки, кульгавий з дєтства… В армії взагалі не був. А випити за моряків – це ж святе діло! Ая-я-кже!.. Льотчик… І як же це він до вас у піке залетів? Га? Чим це Ви, кумасю, його збили? У Вас же боєкомплект ду-у-же слабий!.. Його й зблизька не розсмотриш, а не те, шо з неба… Ха-ха… От нерви у людей!.. Нікудишні… Кинула трубку.
Альо, кумонько!.. Та не сердьтеся… А нащо ж Ви, кумонько, свого льотчика так розгодували? Не менш, як на півтора центнера!.. Їй Бо’ вам кажу… Як він з таким пузом в ополонку протиснувся?.. Загадка вєка!.. Ну, ладно, ладно… Ви, кумасенько, не сердьтеся… Душа в мене болить. Що воно робиться в світі… Ох! Одні тягнуть сюди, другі тягнуть туди… А з нас люди сміються. Нікому цей люд простий не нужний, я Вам скажу. В Росії синочок мій… Аж на Камчатці. П’ятнадцять годочків не бачилися… … Не наїздишся… Вже й правнук в мене є… Ні, я не плачу… То в мене щось… В горлі… А меншенький онучок теж далеко… В Німеччині… Працює в баура… Це куркуль по нашому… Ну такий оце як і ви… Та не сердьтеся ви... Свиней він там пасе… Аякже – заробляє… Платять справно… Довольний. Тільки ото він поки їздив по Німеччинах, Лєнка його заміж вийшла… За мусульмана. Ото так… Розбігаються – розлітаються наші діточки по світу білому, по чужині. Чому ми такі безталанні? Ох… Дивись так увесь люд і поїде… Не поїде? А чого ви так думаєте? Ну...
А я ж до вас, кумасю, чого добивалась... Трагедія у мене велика… Мені онучок отой, що в Германії, крем привіз… Шо бородавки зводить. Ну я собі і той… Намазала під носом… Та яка вона в мене велика? Це ви, кума, мене хочете розстроїти на ночь? Обикновенна у мене бородавка… Була… Ну от… Як рукою зняло, скажу вам! На третій день і сліду не стало. Все було б добре… Так воно чогось той… Вуса почали рости. Ви ж тільки, кумонько, нікому ні-ні… Боже борони! Це ж по секрету… Тільки Вам… Кумонько-голубонько… Може ваша Галя посовітує… Якусь пілюлю чи каплі… Вона ж у вас розумниця… На лікаря вчилась… Як поїхала? Куди? В Італію? Ой-йо-йой, що ж воно робиться в державі?! А я на вас, кума, так надіялась… Так надіялась! Ну, Ви ж нікому ні-ні! Ну, бувайте… Куму Грицьку привіт… Пламєнний…
19.12.2013р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design