Жив собі Василько.І він не вірив у Миколая. Мама з татом намагалися йому розповісти про Миколая. Але він сірівно не вірив.
Вже перед святим Миколаєм, коли був лапатий сніг, Василько пішов надвір. Він зустрів там Оленку. Василь сказав:
- Я йду по санчата і буду кататися. А ти?
- Я теж.
І побігли вони. Прийшли і почали кататися. А потім через 1-2 години вирішили загадки загадувати. Оленка сказала:
- Можна я перша?
Василько подумав і сказав:
- Можна.
І вона почала: Що це за вигадка – купа зірочок і один місяць?
Василь подумав і сказав:
- Не знаю.
А Оленка сказала: Це Миколай і багато подарунків.
Тут Василька покликала мама. Через пару днів ходив Миколай. Він поставив подарунок і записку : Вір у мене.
І Василько задумався:
- Як він приніс подарунки?
А мама сказала:
- Бо він святий.
І Василько почав вірити у Миколая, тільки він про це нікому не казав. І він ходив на канікулах з Оленкою на санчата.
От скінчились канікули. Всі однокласники пішли до школи. На перервах вони розказували про свої зимові канікули. Кожен свою історію.
