Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46989
Рецензій: 91403

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фентезі

Річ

© Olex Tron, 05-11-2013
В шибку вікна стукала вишня, хизуючись своїми стиглими плодами. Невже надворі літо. Сергій заплющив очі, голова несамовито боліла, як і вчора, як і позавчора. Декілька днів тому його виписали з лікарні. Додому - вмирати. Ну це на краще, дім є дім. Та й людям він звітність не погіршить. «Безнадійний. Рак», - випадково почуті слова лікаря, змінили все його життя, розділило на «до» і «після». Учень випускного класу, мрійник і бешкетник – за кілька місяців перетворився на пасивний кістяк, обтягнутий шкірою земляного кольору. Майже весь час він перебував в полоні безпам’ятства, приходячи на короткий час до тями, щоб знову поринути в світ, де нема нічого.
- Як ти, сину? - До кімнати зайшла мати.
- Нічого, сьогодні краще, - він знав, що мати йому не вірить, але що він міг казати.
- Зварити вареників з вишнями?
- Зваріть.
- Там до тебе дядько Петро прийшов. Каже поговорити хоче.
- Мамо, може скажете, що я сплю, - Сергій важко переносив візити. Друзі, знайомі, всі залишились там – «до»….
- Він вже другий раз приходить.
- Гаразд.
Мати вийшла тихенько, причинивши двері. Голова нещадно боліла: здавалося, що в ліву скроню закручували розпеченого шурупа, а в лоба хтось щодуху гамселив зсередини.  Навіть за кожен рух руки, доводилось розраховуватись нападом болі, та запамороченням.
Зайшов дядько Петро нестарий, але вже сивий чоловік з обвітреним обличчям та зморшками навколо очей. Точнісінько; хлібороб з радянських плакатів.  Він жив по сусідству і Сергій добре його пам’ятав, ще з того свого життя, «до»…
- Доброго дня, заходьте, дядьку Петре.
- Доброго,- дядько зам’явся, дивився на Сергія і мовчав.
- Що? Я дуже змінився?
- Так, - дядько сів на стілець, поклав руки на коліна і почав уважно їх роздивлятися. - Я не знаю з чого почати, - мовив він нарешті. – Та це неважливо. Ти ж знаєш, коли я служив в армії, то потрапив в Афган, - продовжив він. – Там прийшлось повоювати… та яке там воювати, першого ж дня «Урал», в якому нас везли, підірвався на міні, з усіх вижив тільки я. Прийшов до тями вже в госпіталі, в Ташкенті. Лікарі поставили хрест на мені: в череві нічого цілого не залишилось. Чекали, коли помру. Тоді і завітав до мене дід Гнат, земляк, з сім’ї розкуркулених. Він приніс цю річ, - дядько зняв з шиї кулон на звичайній нитці. – Сказав, що коли зустріну того, куму вона буде потрібніша, щоб віддав, - з цими словами він нахилився і повісив кулона на шию Сергія.  Простий рух - підняти голову, щоб дати змогу нитці опинитися на шиї, викликав новий напад болю. Сергій закрив очі, звично затримав дихання, чекаючи поки вгамується біль.
- Коли зустрінеш того, кому вона буде потрібніша – віддаси, - мовив дядько. - Вже піду… не буду заважати.
Сергій чув як дядько Петро розмовляв, з матір'ю та сестрою в сусідній кімнаті. Як до хати зайшла Галина Миколаївна - дільнична медсестра. Йому не хотілося ні думати про щось, ні чекати чогось, ні сподіватись на щось.
- Ну, що тут наш козак? Доброго дня, - до кімнати зайшла медсестра.
- Доброго дня, - відповів Сергій, не відкриваючи очей.
Сергій  не відкрив очей ні тоді, коли медсестра зробила укол, звично в ногу, щоб не  турбувати, ні коли вона, склавши свій інструмент, вийшла, ні коли мати занесла вареники.  Медикаменти робили свою справу, він провалювався в той стан, коли біль не зникала, ні, вона, ніби відокремлювалася від нього, ставала десь тут, поряд, але таки окремо. Приходило оніміння, даруючи безпам’ятство – спокій.
Він прокинувся, саме прокинувся, а не прийшов до тями, від голоду. Майже забуте відчуття. Ранок. Незвично яскраво світить сонце. На столі стоять вчорашні вареники, трішки присохли, але надзвичайно пахучі. Сергій рвучко сів в ліжку, простягнув руку і схопив вареника. І завмер з переляку, очікуючи покарання за свої рухи. Болю не було. В голові відчувалась якась порожнеча - відлуння від болю. Величезна слабкість в тілі.  Та ще хотілося їсти. Здавалось, йому ніколи так не хотілось їсти як тепер. Він вкусив вареника - незвичайно смачного та солодкого. Мама завжди замість цукру клала мед. Солодкий сік тік по руках, а він не помічав цього…
- Мамо, дядько Петро помер. Вчора все було добре. А сьогодні прокинулись, а він вже холодний. Вже швидка там і дільничний, - почувся голос молодшої сестри в сусідній кімнаті.
-  Ой лишенько! - Сплеснула в долоні мати. – Він же вчора до Сергія приходив, поговорити. Як же це так?
- Мам, а як там Сергій? – спитала сестра.
- Спить ще, - зітхнула мати. – Ти йому нічого не кажи. Я зараз піду до сусідів, може чим допомогти треба.
Сергій взяв кулон в руку і притиснув до грудей. «Коли зустріну, кому буде потрібніший, обов’язкову віддам. Чуєте, дядьку Петре? Обов’язково!».

  
30/09/2013

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 7

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анізія, 13-11-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ольга Ярмуш, 13-11-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов , 09-11-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Шон Маклех, 09-11-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 08-11-2013

Прочитала, а потім

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Nina, 07-11-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олеся Гулько-Козій, 07-11-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 12.553556919098 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …