Впродовж останніх 100 років поступове збільшення в атмосфері концентрації діоксиду вуглецю та інших парникових газів викликало зміни клімату планети. У результаті парникового ефекту середньорічні температури збільшилися на 4,8 градуса, що привело до танення льодовиків, підйому рівня Світового Океану, затоплення материків, негативно вплинуло на соціально-економічний розвиток багатьох країн.
Збільшення концентрації діоксиду вуглецю та інших парникових газів у перерозрідженій атмосфері планети майже не призвело до суттєвих змін клімату. У результаті слабкого парникового ефекту на 0,00003% збільшилася пропорція температур на денній та нічній сторонах, що призвело до уповільнення остигання розжареного залізонікелевого ядра.
Внаслідок збільшення парникового ефекту у атмосфері планети зменшилася частка енергії, що виділяється за рахунок гравітаційної диференціації речовини. Вкрите товстим льодом і глибоким шаром рідкого водню ядро з гірських порід і заліза не зазнало жодних хвилювань. Зненацька перетворені на пар декілька молекул рідкого водню перейшли у квазистійкий стан.
