Того дня їжачок, якого звали Собачка, вирішив почати нове, ще цікавіше життя. Вчора він покинув отчий дім, бо вже став дорослим, великим та розумним. Ніч довелося перечекати під трухлою колодою. Сяк так він передрімав чекаючи сходу сонця.
Всі дорослі і великі їжаки мають свій куток і їжу, і подружку. Ці обставини спонукали його швидше діяти. Собачка знайшов пристойне нору. Очистив її, збільшив в об’ємі. Не довго думаючи, наносив туди падалошніх лісових фруктів. Всі вони були гнилими, тому по оселі розповсюдився кисло-солодкий аромат. Собачка задоволено вдихав пахощі. Тепер йому залишилося знайти собі подружку і все буде добре.. Перед тим, як вирушити він добряче вивалявся у гнилих фруктах для насичення й без того дуже специфічного аромату
Не встиг він відійти на метр від свого лігва, як на нього напала лисиця з вовком. Він скрутився в неприступний клубок. Ці хижаки хотіли поласувати його тілом. Але це було ой як не просто, бо нашорошені голки добре захищали Собачку від пащек цих хижаків. Вони тільки накололи свої язики. Після трьох невдалих спроб відступили в гущавину лісу, злизуючи з губ сік гнилих фруктів.
Їжачок Собачка випростався та рушив далі назустріч новим пригодам. Цього дня на нього чекало б ще багато випробувань, аби він візьми та піди через лісову галявину де пустували кроти. Прикинувши можливі варіанти все ж пішов іншим шляхом і правильно зробив.
Собачка все ж не йшов навмання. З самого початку він мав на меті знайти їжачиху на ім’я Кішечка. Вона теж мала вчора покинути свою батьківську опіку. Колись він її краєм ока бачив уві сні. Вони трохи порозмовляли і домовились зустрітися біля лісового озера. Туди він і попрямував
Біг манівцями, оминаючи можливі стреси і небезпеки, бо дуже вже йому хотілося швидше знайти Кішечку та поєднатися з нею у романтично-любовному вихорі. Нарешті він дістався заповітного місця. Він не повірив своїм очам. Біля Кішечки юрмилося з десяток молодих їжаків. Вона, як могла всім давала відкоша, хоча ті наполягали по черзі і всі в купі.
Собачка не міг довго дивитися на це неподобство. Чимдуж він побіг до місця події, бо якраз один з нападників майже заволодів Кішечкою Ще б трохи і йому не треба було поспішати.
Він встиг! Добре натренованим прийомом: кидок через стегно, відкинув залицяльника аж у озерце. Той ледве не втопився. Всі інші ошелешено застигли в невимовних позах. Собачка зашипів і став у загрозливу стійку. Ті, не довго думаючи, взяли лапи в лапи і дали навтьоки в різні сторони.
Кішечка пригорнулася до Собачки, відчувши звабливий запах його тіла, підсилений ароматом гнилих лісових фруктів і пристрасно понюхала його. Їхні носи ніжно торкалися. Невдовзі вони ніжилися в своїй норі на почавлених від любовних утіх плодах. Все й далі у них складалося добре, як годиться.
