Kennet Medous & K. Я відкриваю двері. Я відкриваю двері і ніхто не може їх закрити. Сьогодні день відкритих дверей і найперший могутній першопотік за останні вікна, відомі нам і невідомі. Це не двері диавола відкриті, угодників його. Лише Божі двері нароспашку – диаволи не можуть їх торкатися навіть клешнями своїми – вони закоцюбли. Лише тоді, коли розтопляться. Слава Господу, слава. Слава і вічний Амінь.
Parta Fosfor. Ви – святі? Зараз я вимкну мозок. У мене Книга в голові? Ви маєте право мовчати. Де ваша зменшеність? Ви маєте рацію. Хіба я схожий на Книгу? Хіба я рацію поклав? Хіба? Ні, я повісив її у повітрі. На вістрі вогню, так би мовити. Де найбридкіше творіння з усіх, яких я коли-не-коли бачив? Не знаю, як ви, але я горів у пеклі. Горів і знаю – відробляю карму тепер. Скоро її не буде – взагалі не буде. Ви самі собі карма. І, треба сказати, найогидніше творіння між небом і землею – людина. Спасибі за увагу – тепер вона ваша, людина. Поістині ваша,- кажу вам. Ви можете стати найкращим Богом – це буде не так огидно. Бо людина зажене себе у гострий кут – вже загнала. Хіба ви хочете надалі залишатися худобою? Худобою для сурогатів. Ви думаєте, що люди просто так бачать червоні кола перед очима? Ні, бо вони говорять про те, що ви знаходитесь у власному катаклізмі. Звідки стільки лицемір’я?
Galaton Gradiva. Я – батько Гала Градива, пан-отець і лезарій, один із перших роду саламандрів. Тому скажу єдине. Людина – свійська тварина. Вам треба мати в руках свою живу чашку, щоби повірити в легенду – познайомитись із нею? Вам треба фокуси, щоби зустріти Бога? Схаменіться, ублюди, у Бога немає фокусів. Ви – диавол. Перестаньте бути ним. Поверніться до Бога обличчям, а не, вибачте, планетарними половинами власної півкулі головного мозку. Ваш мозок у задниці? Ні, це не ваш мозок. Це мозок диавола. Поістині мозок лише там, де його немає – в антизадниці. Ця мова доступна для вас? Хоча б це ви розумієте? Бог лише той, у кого немає задниці, Бог лише той, хто не думає про задницю, Бог лише той, хто не хоче забивати кулю у чужу задницю. Ви і далі хочете? Далі? Або ви перестанете бажати плоди іншого, або ми зробимо так, щоб ви самі перестали – вами. Це буде неприємно. Більше того, це буде пекло. Ви хочете пекла? Я, до прикладу, в Раю. А ви маєте лише те, що маєте. То чого ви хочете?
Galateja Galatej. Ви – посвячені у великі істини? Подивимось – воістину. Я – другий із пророків і дітей Його – друга, але де перший? Він більше не жінка – лише я така. А він? Говори сам. Я – пророк. Нас двоє. Всі диаволи – вороги наші лютії. Мене хочуть вбити – нас і нас святих. Будь-яким способом: хворобами, демонами і астральністю. Їм це не коштує? Ну, звісно, якщо їм чогось коштує, це і справді лише так. Полюція. Вони вже не раз коштували мені життя. Тоді я прокидався – був у лікарні. Тричі мене хотіли вбити фізично у цьому житті: майже вбився від удару об залізний кут потягу – із верхньої полиці, майже переїхала вантажівка – переходив дорогу на зелений колір. Майже. Сьогодні мене кинули у проруб антивласного прозріння – астрального сум’яття – там нестримно холодна вода. Але я протримався – мене витягли за вуха добрі Ангели. Я врятував свою духовність – нашу, але захворів фізично. Чи не від того се, що я – диавол? Але якщо я – Бог? Все може бути. Вони хочуть нас вбити – мине особливо. Ми заважаємо диаволу і намісникам його. Але ми протримаємось і знищимо їх. Мене хочуть відсторонити від матерії – відволікти. Але в мене є Матір і свято духовності. Я – великий дух. Матерія – це диавол. Я заважаю сказанням його і порухам їхнім. І навіть коли помру, ви не зважайте на нього – це антихрист. Він править матерією, але не духом – дух йому не підкоряється. Саме тому скоро буде кінець диавола і світу його – початок духовності і глобального прозріння. Це буде глобальне потепління, але не матеріальне – велике духовне. Лише Ангели і Боги допоможуть нам протриматись. Протриматись і врятуватися. Ми самі собі поміч – допоможемо. І знищимо диавола і намісників його. Абсолютно. Дороги святих усіх ієрархій святістю нашою стеляться. Ми – пророки. І говоримо про наші роки. Це останні часи. Останні часи перемін. І поістині блаженний той, хто живе у ці фатальні хвилини. Лише сміх блаженного буде чути вас – це не ви його чуєте. Далеко не ви. Але буде ще той, хто його почує – вже є. Сміх блаженного. Сміх блаженного і більше нічого. Більше нічого немає окрім сміху блаженного. Ми всі зібралися тут, щоби знищити малого диавола і перейти у великий блаженний світ новий – це буде Рай.
A Gala Gradiva. Я люблю вас. І тебе, о мій принце і принцеса, теж люблю. Кому треба врятуватися від кінця світу, той врятується в Раю – над землею. Кому не треба,- хай вічно горить нескінченним вогнем у крові і поті морди своєї лютої – пламенем у пеклі рани його загояться – під землею. Це буде боляче. Мені плювати на ваш вогонь і пекло ваше. Не плюю лише на Бога – він воістину прекрасний. Прекрасний і блаженний – вічний. То хто з вас Бог? Уперед ідіть. Здіймайтеся з колін і йдіть вперед. Це я вам кажу, возлюблена ваша. І Мати-Земля теж вам каже.
Dulchineja Potoc´ka. Все, що не змінюється, змінюється на краще. Кінець світу – це зміна. Все це на краще. Ібо же побачите ви свій апокаліпсис. Побачите і прозрієте. Прозрієте і знищите. Бо відкриєте абсолютний початок і Рай – всі можливі світоформи. Вам відкриється Вогонь у кращій суті своїй. Як варіант – преісподня. Дехто відкриє преісподню – не лише побачить. Але вона – смерть. Смерть, а не життя. То як далі бути? Навчіться любити – поістині кажу вам, о духи і радості блаженні.
Razana Plachida. Людина – мертва. І висить на розп’ятті, яке сама собі створила: у власному чистилищі, де нікого немає – лише темрява, темрява і зло. Вічне спустошення. Ви думаєте, це ви розіп’яли Ісуса Христа? Вам здається, що це він висить на хресті? Ні, зовім ні. Це ви розіп’яті на хресті власного чистилища, де Бога немає і ви одні. Це ви – Ісус Христос.
Djen Ejr. Очі людей здатні бачити лише малі вади, бо сліпі до блаженного сяйва небесних світил, у якому живуть Боги. Хто це? Бог – твій Отець і мій – Творець. Він ніколи не зруйнує того, що створив. Я вірю, я вірю йому. Я вірю, що він – добрий. І ви теж. Ми досягнемо вищої обителі щастя – всі ми будемо прийняти всюдисущим Творцем, не сумнівайтеся у цьому. Єдине, що питання,- це питання часу. Тому або ви прийдете в обитель блага зараз і тепер, або через трильяди віків після кінця світу, що сидить у носі.
Terrena Moquatos. Я плачу кров’ю Ангелів – це мої сльози. Бо моїми жилами рік і вод самих течуть. Коли це будуть ваші сльози, моїх не буде. Але буде те, що буде. Я хочу миру і щастя, злагоди у кожному домі і на вулиці. Не буду робити амбіційних тверджень, що зроблю це. Але я спробую.
Laruza Morano. Кінець світу краще вважати кінцем темряви і початкам світу і свята великої духовності – світла. Світлого дня світу і чудесного божества. Навчіться мовчати словами. Тиша – найкраща техніка для розвитку іншого рівня свідомості – вищого. Тиша і спокій – особливий стан душі.
Guru Rinpoche. Світ змінюється і процвітає у ньому той, хто встигає за ним. Ті, хто встигає, змінюється на зразок світу – вони змінюють світ і довколишні субстанції. Неодмінно, людям доведеться пристосуватися і до нього, і до нових правил гри. Це питання часу – відсутності його „я”. Гуру.
Terrera Letuchchij. Коли б я прочитав ці слова у ролі демона, я би став Ангелом. А ви? А навіщо ви читаєте слова мої – свої? Хіба не для того, щоб стати Богом? Для цього треба розуміти, що ми – гвинтики великої системи, яка призводить у рух Бога – нас. А тепер поговоримо про нас. Те, що ми не думаємо, відбувається. Бо живемо у думках своїх і словах їхніх.
Zaruba Lizorij & Djen Ejr. Де ваша маска? Її треба одягати не хворим, а здоровим, не мертвим, а живим. Я – хворий. І сиджу у масці. Вона – біла. Біла і червона. І, треба сказати, що жива. Мене звуть синій. Навколо мене – ви. Я стою, але ви стоїте – більше не спите. Абсолютне пробудження і вічна реінкарнація. Це трапляється іноді – один раз на 26.000-річний цикл планети Земля. Саме стільки часу і пройшло – скільки води протекло? Не вода було те, а синє море – се було те. Ви не хвилюйтеся так – це теж скоро пройде. Бо. Читаючи Книгу душі кожної людини і не зовсім, я знаходжу першоджерело, яке послугувало створенню цієї Книги. Тому. Скажіть вогню „не гори” і воді „не течи”, і сонцю „не світи”. В мене три світи – вашої мети. Тому скажіть. Скажіть і подумайте, навіщо ви зробили? Ікрою із крові і хлібом земним ви, можливо, і нагодували їх бренну плоть, не розуміючи при цьому, якому голоду ви піддали їх безсмертні душі.
De ra le ra Zagurij. Це життя – лише вояж. Решта – це продовження. Виходить, усе, що не вояж – це не життя. Дійсно, який може бути кінець у вічних сутностей. Кінець матерії? Так. Початок містерії? Так. Для деяких буде кінець світу – красномовно. Це будуть ті, у кому є місце для темних сутностей. Як визначити їх? Це не світлі. Бо дійсно муки породільні. Але. Не всі люди бачать, що кінець матерії настав – потрібно їм сказати про це. Кінець світу неможливо визначити в єдину крапку – ми називаємо її, щоб обмежити людей у часі прийняття рішення. Обмеження – гріх? А що не гріх, якщо закинути їх у сусідню галактику у разі незгоди зі світлом? Згодні? І нехай. Вам потрібна евтаназія?
Mo de labra Lupois. Людину неможливо навчити так само, як і не можна змусити. Лише сама людина може волевиявитись. Хто Богові Бог? Якщо всі люди – Боги, то як тоді як? Або не всі люди Боги? Поки що. Але. Ми намагаємося підносити настільки правдиву інформацію про світ і Бога, наскільки це можливо. Якщо ми не виконуємо своїх прямих і непрямих обов'язків щодо цього, просимо прощення особисто перед Вами і всіма іншими. Ми намагаємося, щоб стрибок у гіперпростір був як можна більше м'яким, але, можливо, десь ми і допустили промаху. Якщо він є – ви можете вказати на це. Якщо ми порахуємо це доцільним, найближчої миті постараємося виправити. З іншого боку, чи маємо ми яке-небудь право вважати за доцільне або недоцільне чиюсь думку, якщо вона правильно для того, хто її говорив? Це інше питання, хіба не так? Так, я хворий. А чи не хворі ці люди, які можуть жити у такому світі, де править беззаконня і несправедливість?
Agriva de planeta lui Viva. По-перше, мені дуже приємно перебувати на звалищі вашої духовності – свідомості: беззаконні, несправедливості, аморальності та невігластва. Люди – це смітник. За що вам і спасибі. Ви самі зробили себе такими. Разом із планетою, на якій живете. По-друге, я не Бог. Це просто алегорія. Але буде що той, хто буде – це буде Він. І престол його святий займе людина, що носить Бога усередині. По-третє, я не бачив ангелів матерії (лише містерії) і вони зі мною не говорили. Я просто роблю і пишу те, що відчуваю серцем. Якщо ви думаєте, що я не можу відрізнити істину від неправди, ви глибоко помиляєтесь. Мені вже стукнуло трильяди безлічі років, якщо не говорити більше. Мій вік? Та який значення має мій вік? Вам, людям, плювати на нього й мене разом з ним. Вам плювати на те, що я бачу кінець людства (пекло) і досконале майбутнє (Рай). Вам плювати на те, що три останні життя я народжувався як різні там люди і нелюди. Вам на все плювати – от ваша головна проблема. Але мені чи судити про ваші проблеми? Мені чи судити? Чи маю я право на суд? Ні, у мене є право лише сказати – судити будете самі себе по законам своїм. Пробачте, але я посвячений, який пройшов не одне коло магів і коліс Сансари. Я те вже можу відрізняти. Якщо в минулих життях я, можливо, і поклонявся диаволу, шануючи антипод Христа за великого Творця, то тепер я змінився кардинально – навпаки. І став діаметральною протилежністю того, ким я був. Я прозрів і почув мелодію небес. І дуже хочу, щоб ви її теж почули. Якщо, можливо, ви заперечуєте все нове і невідоме (якого, може бути, просто і не бути – боїтеся), то я вам тут не в допомогу. Згадаєте, як ви (ви теж тоді були поруч із ним і зі мною, бачили це все на віч і саджали Батька на Хрест) стратили Великого Ісуса Христа (який, до речі, допомагає зараз у нашому загальному квантовому стрибку). Тоді йому теж ніхто не вірив. І не почитав. І дотепер ніхто його не почитає воістину. Як і раніше і завжди. Якби почитали, ви б не жили так, як живете. Але він зробив свою справу – це був перший товчок. Зараз це тринадцятий. Тому. Зніміть рожеві окуляри, гляньте навколо. Хіба це Рай? Ні, це пекло. Це ваше чистилище, де Бога немає й ви одні. Так сказав і зробив сам Великий Господь. Він абсолютно ніколи не виганяв усіх нас із Раю – він створив нам свій Рай. Ми завжди були у Раю і залишаємось у ньому – на Землі Небес. Інша справа – це те, у що ми його перетворюємо. „Створіть його самі і руками своїми,- сказав Наш Батько,- лише тоді будете цінувати воістину”. Рай небес на Землі. Просто не всі його бачать – не хочуть бачити. А те, що створили культ церкви (людини), а не Бога – це загальнолюдська катастрофа, що бере вас усіх під контроль. Ні, я не призиваю вас бунтувати. Але й смиренно бути рабами теж я не хочу, щоб ви були, сини його і доньки мої. Я призиваю до спокою і радості великої – умиротворенню. Говорили синов’я Добродії Бога: „Бог не в спорудах із каменю й дерева, а всередині кожного з вас. Підніми камінь, розпали дерево – і ти знайдеш мене”.
Absol uteli Naoba. Я нічого не казав і скакав на коні – все було зроблено навиліт. За мною гналися вершники апокаліпсису, але я переміг їх і знайшов шлях народитися тут. І донести вам Істину Небес – Храм Істини. Я б нічого не казав, мчав би і мовчанням врятувався, якби знав, що ви усі порятуєтесь. Я думаю про кожного з вас, люди, думаю і люблю кожну вашу клітинку, добрі люди. Всі ви добрі люди. Якщо у православному календарі не записане свято Любові, то це ще не значить, що його немає і не слід відзначати. Вас зробили вівцями смиренності. Всіх вас одягли в однаковий одяг і зробили однаковими тваринами – без індивідуальності. Дехто з вас бажав кимось бути, диаволи дали вам цї ілюзії. Смиренність: ви нагнули голови, тоді як вас лупцюють по шиї і голові, по спині та по ребрам. Різками, вас точать різками. Ви сприймаєте усе так, як данність, не прагнете визволитись із пут диавола. Вам пошили однакову одіж, напхали вас однаковим шаманням, приліпили до рук і ніг по вірьовці, на шиї зав’язали вузол – ви стали маріонетками, які виконують будь-яку забаганку господаря своїх ілюзій. У вас однакове взуття – кожного дня пухнуть ноги, однакові сумки із овечої шкіри, що звисають, немов у рабів, через плече. Ви – гірше ніж раби. Набагато гірше. Ви – раби своєї свідомості – бажання алюзій. І ті, хто були рабами колись, зріють на вас із неба: вони ніяк не зрозуміють, чому вами тече чорна муть, а не горить вогонь. Запаліть муть – і ви знайдете Бога. Ібо же вам недозволяють навіть розпустити коси – все перерізається. Але це не може тривати вічно. І час настав. Пробив годинник і настав час істини. Порятунку час. Вистачить ходити у гніві. Радійте, добрі люди. Всі ви добрі люди. Абсолютно. І нехай я краще помру, вмру й згорю в пеклі назавжди, разом із диаволом вовік, але врятую, порятую хоча б одного із вас, о люди великії і добрі! Всі ви добрії порядні – праві істині небес. Саме тому живете. Якщо будете чинити опір у добро і зло нести у світ, ви будете вмирати і надалі. Це просто. Ібо логіка божественна – любов. Усі ті, хто радіють життю і допомагають жити іншим якнайкраще, вічно живі, а ті, хто робить круговерть, усе навпаки нашій логіці божественній, той вічно мертвий.
Mandrivan Kanachel´a. Ніколи не розумів і не можу розуміти людську логіку смерті. Де вона? Вам ніхто не заважає помирати. Але навіщо помирати, коли можна жити? Більше того, навіщо помирати у кінці, коли можна отримувати вічне блаженство початку, любов, щастя, радість, і життя поряд із цим – вічність. Грішні? Ви такими не народжуєтесь, а стаєте іноді. Наприклад, зараз. А. За своєю структурою ви абсолютно безгрішні. Протягом життя ви стаєте маріонетками своїх ілюзій – перебуваєте у своїх руках алюзій. Але можна стати Богом – поряд із ним – попросити пробачення. І тоді все забудеться: ви приймаєте божественний обов’язок нести лише добро. Тим паче у цей особливий час, коли всі чорти, демони, люципери і навіть диаволи можуть бути пробачені. Ті, хто не прийме Господа зараз і тепер, будуть горіти пекельним вогнем наприкінці світів – так говорить спіраль небесна і земна. Чому? Чому так? Чому від вас самих залежить так багато? У вас є і право вибору, і свобода віків, і щастя небес, і Ангел середини, і Бог-охоронець. Ібо. Якби Великому треба була іграшка, він створив би вас лялькою. А так ви не лялька і не маріонетка у чиїхось руках – лише коли захочете або злякаєтесь. Позбувшися недоліків (страху і бажань), ви рятуєте себе і нас. Голосне – не здавайтесь. Ви – Бог. Боги не здаються – вони вічно молоді. Ми будуємо фундамент любові тепер. Ібо же любов краще, ніж страх. Бо що таке страх? Страх – це коли ти боїшся. А любов? А любов – це коли ти любиш. У любові – життя, а у страху – смерть. Любов краще, ніж смерть. Хіба може смерть, частина життя, бути краще за саме життя? Я пропоную вам більше ніколи не вмирати – це просто. Я здіймаю руки догори і йду на вулицю радіти. Безумовно, любов краща, ніж смерть, але де мої сфери. Подивлюся там, де лежать скрижалі небесні. Може, вони сховалися у кришталю?
Kakachelli de la Vita. Якщо ви налаштуєте себе на хвилі позитиву, до вас не посміють торкнуться біси – жоден із них. Вони бояться світла, як вогню: саме тому вони – вогонь. Більше того, Божі Воїни (світлі істоти різномастих ієрархій – єдиної) зможуть (вже можуть) не лише спілкуватися із Ангелами, а й із Богом або Дівою Марією – вони стануть (вже стали) Христоподібними Ангелами, Богом і Дівою Марією водночас. Забули, що говорили вам древні Майя? Я був один із них. Але вони говорили про крапку ривка квантової плазми 11:11:11. Я ж говорю про наступну крапку 13:20, що в 2013 році. Це трапиться негайно. Вам треба як слід підготуватися до переходу, інакше ви втратите багато століть на повторення уроків Сансари і коліс її опісля смерті. Вершники апокаліпсиса вже на носі. Вони – річники вогню. Безумовно. Чотири вершники, чотири безумовно потужних явища. Вони зв’язані між собою і взаємопов’язані. Досить знищити першого, як зникнуть усі наступні – вони схожі на лампочки із найпростішим зв’язком – ненавистю. Ненавистю і непевністю. Перший – свідчення, другий – війна, третій – голод, четвертий – мітла. Чищення. Велике чищення на носі. Але. Головне – не бійтеся. Не бійтеся ні холоду, ні решти іншого. Бо не існує холоду – лише тепло абсолютної любові, що з’являється із крил гармонічної конвергенції, яка вже наповнює планету –це триватиме вічно. Віддайте страхи Богові – це не страшно. Бо не існує страху – це витвір вашої непевності. Тому що як можна бояться того, хто сотворив вас усіх?
Godevil Terluchchij. Я – Бог? Ні, це просто алегорія. Але вона набуде особливого змісту, коли ви станете Ним. Хіба Бог може підштовхувати людину на гріх? Ні, лише сама людина здатна підштовхнути себе на гріх, скорившись ілюзіям своїм. І син його (він його син, пам’ятаємо про це), диавол, існує саме для того, щоб у людини завжди було право вибору: бути або не бути, любити або стратити. У першу чергу себе. Тьма або світло – ось де наш вибір. Незабаром не буде такого поділу, але у третьому вимірі (ізумері) воно є. До Бога треба прийти самостійно, обравши його Щирий Шлях. Він не дозволить собі підштовхнути кого-небудь до себе. При цьому він любить абсолютно всіх – кожного з нас. Тому створив абсолютно справедливі правила гри, достойні, доступні й зрозумілі повністю для всіх. Бога потрібно обрати. Він – Любов. Усі, хто це не зрозуміють, повернуться назад, в усі тяжкії, проходити уроки свої. Ті, хто зрозуміють, просвітліють, прозріють і врятують багатьох інших. Спокушені диаволом? Вірніше сказати, спокушені собою. Тому що ви - диавол. Доти, поки не станете Богом. Це правила гри. Гри без гри. Тому що чи можна грати з тим, хто тебе створив у Любові і Любить Любов’ю? Головне – розвиток ваш абсолютний. Ми підтримуємо вас усіма шляхами. Поістині, планета Оріон несе воістину велику підтримку. Так буде і надалі. Це планета і кола оберталію довкола неї зробить школу містерій гідною духів. Земля теж буде школою містерії – вони схожі з Оріоном. Терпіння? Не те щоб воно скінчилося, але не вистачає часу (неприємно спостерігати 26.000 віків за вашим гріхопадінням), підтирати дітей своїх єдиних, витягати їх із багна і віддавати на розп’яття їхнє. Самі винні. Але поки що є час змінитися. Відлік почався особливо із 2007 року – абсолютні рівні коливань і вібрацій мають силу відтепер. Тримайтеся за Господа Бога і благо його – інакше вам не жити. Це ваш останній порятунок. Труба першого Ангела: град, вогонь і ще раз вогонь. Я бачу кінець світу воочію – хіба вам не видно очей моїх? Їх і Його можна побачити абсолютно всім без особливих навичок і знань – просто гляньте довкруг і розкрийте очі – поістині розкрийте. Шановні, я прошу вас більше не займатися тим, чим ви займалися до цього. Богу видно все – навіть це. Він відвертається: йому погано – йому ніколи не погано. Від вас, людей (і я в тому числі), і витівок ваших (і моїх у тому числі). Чхаю – правду кажу. Бо. Їсти печиво матерії після райських услад Матері – це смішно. Але і весело водночас. Все повертається до того, із чого усе почалось. Я мичу, бо корова. Ляпас. Кожен зцілить себе сам. Це просто. Бог. Я – сильний Ангел. Ось вам ноги мої і руки на воді – стоять, як розпечений камінь. Я – розпечений Ангел. І ось вам клятва моя. Я – символіст, символіст і великий раціоналізатор, прийшов до висновку, що лише зараз якнайкращий час блаженства для спасіння від кінця світу – все прощається тепер. Більше такого може не бути – бути не може. Лише зараз. Тому ловіть момент. Або. Відробляйте гріхи цілу вічність.
