За день до життя…
***
Ей! Е-е-е-е-й! Хто небудь! Ну і темрява. Де це я? І, взагалі, хто я?
***
Що за звуки? О, цей приємний, лагідний. Постійно щось говорить до мене. Так затишно робиться, коли чую його.
***
Кажеш, що ти мама. А я тоді хто? Чому тут так темно? Чому ми не можемо побачитись? Говориш тільки ти, а я не можу. І що то ще за голос чути? І що таке аборт? Мені після цього слова якось не добре… І ти кажеш, що плачеш…
Я не знаю, що таке – плакати, але коли ти це робиш – мені дуже погано.
***
Тепер зрозуміло. То я маленька дитина, а ти моя мама. І я у тебе ще в животику. Але що таке аборт? І чому його так хоче зробити той, з «грубим» голосом і так не хочеш ти? Ти знову плачеш? Не роби цього! Не роби!!!
***
Якісь нові голоси. І такі схожі на твій. Там напевно теж мами?
Що ти кажеш? Лікарня? А що це? Мамо, я не знаю, що означає «бути на підтримці»?! І, взагалі, я не маю сил…
***
Тепер краще. І голоси ті зникли. Ми вже не в лікарні? Вдома, кажеш. Не знаю, що це таке, але тут добре. І що це за нові відчуття? Як би це сказати..? Вони виникають після того як ти кажеш: «…а зараз ми смачненько поїмо…»
***
Ти пояснюєш, що ці відчуття - це смак? І що це для мене добре і корисно? Але я не хочу цього! І оце мені не подобається! Не хочу! Не буду!
Мама, а що таке «вирвало»?
***
Ау! Що там за шум? Я сплю, взагалі-то!
Та що там в тебе відбувається?! Стільки різних голосів і звуків. І чого ми сьогодні так рано прокинулись? А що таке зачіска? А фата? І чому її так довго кріпили до зачіски? Ну з цим ще куди не йшло, а це що таке!? Чому так тісно стало!? Я не знаю, що таке корсет і для чого він тобі, мамо, АЛЕ МЕНІ МАЛО МІСЦЯ!!!
Зараз я вас там попхаю. Розбудили рано! Голодом морять!
Я протестую!!!
***
Отак краще. І місця як завжди, і їсти дали.
Але, що таке «вирвало»?
***
О-о-х! Та скільки ж можна?! То трясе, то десь ідемо, то стоїмо, то знову біжимо, то відчуття ніби я у «центрифузі»… Звідки я це слово знаю???
Так стоп! Мені треба відпочити! Сидіти! А ще краще, лежати!
І з ким це ти так говориш? Так лагідно ти тільки зі мною розмовляла. І чому ти її теж мамою називаєш?
О ні! Знову цей гул. Чому після слів: «…грай, музико!», - голова обертом іде? І чому всі так радіють коли оце все «бемкати» починає?
Що то за таке «гірко», що всі так часто кричать, і чому мені від цього смак не приємний відчувається? Та і взагалі, чому весь той час я вниз головою!? Я так не хочу!
***
Нарешті все стихло. Спати. Солодко спати.
Що таке? Чому не спати? Знову цей голос. Як тільки він з’являється, одразу починаються неприємності. Що він хоче? Е! ти куди!? Тут я, взагалі-то!!!
***
Дякую, мамо. А то я вже думав, що доведеться самому розбиратись… І поясни мені, що таке цей аборт?
***
Добре, що ти мені все розповідаєш. Я тепер багато нового знаю. Багато людей по голосу впізнаю. А ще ти казала, що у мене є тато. Я його теж впізнаю по голосу, але мені від нього якось не по собі… Коли чую його, скручуюсь «калачиком» і лежу тихо-тихо. А от як ти заговориш, то тут аж «танцюю» від радості.
Говори зі мною частіше. Я хочу все знати: де ми гуляємо, що одягаємо, що робимо, що їмо, з ким розмовляємо і про що…? Словом, говори зі мною про все.
***
Знову не знайомі слова: «УЗІ», «УЗД»… Якісь ці слова не дуже… Ти краще розкажи, що таке «дівчинка» і «донечка». І чому, коли говориш ці слова, знову плачеш? Але цього разу мені не погано, а навіть приємно…
***
Зрозуміло. Отже, оте з «грубим» голосом – це хлопчики, а ми з тобою дівчатка. Я не знаю як виглядають хлопці – в мене тут темно – але я дуже хотіла б подивитись на тебе. Ми напевно схожі?
***
Що це було? Чого ти знову злякалась? І що мені ще рано? Я ж хотіла тільки подивитись на тебе…
Та ну тебе! Знову щось не зрозуміле говориш. Я не знаю, що таке місяць і, що таке сьомий. Та і знати не хочу. Ти краще поясни, чому така проблема, що я собі тут комфортно «сиджу». Ти сама вниз головою пробувала?
***
Ну ти вмієш вмовляти. Хоч я і не розумію, що таке «родити» та «правильне положення», але ти так гарно про це все розповідаєш, що неможливо тобі відмовити.
До речі, що таке день народження? Останнім часом ти часто говориш про це з іншими. Казала, що це буде перший день мого життя. Хм. А зараз тоді який? Щось ти не те рахуєш, мамо.
***
Оце так новина! Такого я почути не очікувала! То от, чого він хотів! Я, звичайно, мало що розумію, але, мама, як!!!??? ЯК МОЖНА ХОТІТИ ВБИТИ ВЛАСНУ ДИТИНУ!!!??? Тримайся, колего. Сподіваюсь, моя мама відмовила твою, і ми ще зустрінемось.
***
Не знаю, чи я плачу від того, що ти плачеш, чи ти – від того, що я…? Та краще б я нічого і не дізналась…
***
Перейми? «Схваткі»?
Мам! Я тільки недавно про аборт дізналась. Тому, що означають ці слова, знати не хочу.
Я тут трохи поміркувала і тепер маю, що вам всім сказати. От тільки не знаю слів, якими мала б висловити своє невдоволення вашою поведінкою, але я щось придумаю. Трохи посплю і обов’язково придумаю…
