Сьогодні в мене промайнула дивна думка, яка навіяна мені скорботою за однокласником Олегом.
А чи страшно помирати молодим?????????
Напевне не страшно а шкода, що так мало побачив в цьому світі, так мало встиг зробити, що так багато людей залишаться без подарованого тобою щастя..... Та напевне найстрашніше те що куди б не відправилася після смерті твоя душа , вона побачить як плаче то горює твоя мама...
.... як вона ридає, падає на коліна та голосить до Господа : - Чому моя дитина, моя кровинка, а не я?????
а у відповідь буде німа чорна тиша криво посміхатися, та йти під землю з тілом найдорожчого скарбу в всесвіті... так страшно чути ридання та бачити почорніле обличчя з посивілими висками горем вбитої матері... ці істеричні конвульсії в яких здригається її тіло...
так важко душі напевне дивитися з місця де вона зараз перебуває на ці муки... та зразу стискається душа та бухкає від думок чому ти був таким неуважним до того хто тобі подарував найдорожче, до того хто переживав за тебе, не спав ночами, плакав та радів разом з тобою, хто носив тебе в своєму серці все життя та хто носитиме й надалі та при кожному спомині плакатиме та ридатиме бо тебе не те що не буде поруч тебе взагалі не буде... ти полетів від неї назавши так і не обнявши в останнє та не сказавши на скільки вона тобі дорога та невимовно безцінна... вона та хто для тебе був всім на світі..
МАМА пробач мені!!! говоріть це частіше...
обіймайте,цілуйте ,
та моліться за своїх матерів вони в вас
НАЙКРАЩІ....
БО ЄДИНІ!!!!!
Нехай Господь благословить кожну маму в світі....
