Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2433
Творів: 43500
Рецензій: 84750

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Не кидайтесь словами

© Елен Тен , 01-08-2013

Біду не потрібно кликати. Вона завжди приходить сама. Але не кидайтесь словами, про які потім шкодуватимете. А раптом їх хтось почує…
У квартирі неприродно тихо, і ця тиша лякає сильніше за різні шорохи і дивні звуки. Тіні малюють на стінах пейзажі з минулого, близького, і в той же час неймовірно далекого. І пейзаж за спітнілим вікном чорний, порожній. Як усе всередині. Зірки згасли, відвернулися від мого вікна. Певно, мені більше не бачити білого світу.
Світлом для мене завжди була моя єдина онучка Маринка. Шкода, що я так пізно це зрозуміла…
«Бабуся! Бабусенька!» Ці стіни пам’ятають її дзвінкий, веселий голосок. Він більше ніколи не лунатиме у моїй квартирі. Його поглинула вічність: темна і безжальна. Якби я мала магічні здібності, усе б віддала, щоб змінити те, що сталося, або хоча б свої останні слова…
Зачиняю старий, потертий молитовник. Заплющую втомлені очі. Вони бачили життя, але так і не розгледіли головного.
Я завжди вірила, що ми з Маринкою – команда. Після загибелі її батьків я взяла на себе виховання дівчинки. Маринка була тихою і слухняною дитиною. Але онучка росла і наші погляди на життя почали розходитись. Я, як і переважна більшість вчителів, страждала надмірною впевненістю у своїй правоті. Там, де не допомагали переконання, доводилось насаджувати свою думку, ламати. А вона чомусь ніяк не ламалася…  
Ми знову посварилися через не варту уваги дрібницю. Нічого серйозного. Я не мала  причини так говорити, але , за звичкою, кинула патетичне: «У мене більше немає онучки!», і гордо відвернулася.
Цього разу Маринка не просила у мене пробачення. Просто зібрала речі і пішла з дому. А через два дні моєї дівчинки не стало. Вона була однією із пасажирок маршрутки, водій якої не зміг впоратися з керуванням.
«Тримайтеся. Це був нещасний випадок», - пояснювали мені в міліції. А мені ніяк не вдавалося забути нашу останню розмову.
«Як я могла сказати, що у мене більше немає онучки? - Ті слова, злетівши з вуст, впали тяжким, непідйомним каменем на мою душу. Хотілося кричати, і з криком випустити назовні увесь свій біль. – А якщо там, нагорі, хтось мене підслухав і вирішив так жорстоко пожартувати?»
«Ти помиляєшся!» - ніколи більше не крикне Маринка. А я не відповім: «Ти нічого не розумієш у цьому житті!» Лише холодна, всепоглинаюча тиша. І ехо порожньої квартири з іронією нагадує: «Все так, як ти хотіла…»




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Марія Берберфіш (Мері), 05-08-2013

слова завжди важливі

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анжела, 03-08-2013

Життєво

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 03-08-2013

Слова й те, що за ними...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Галина Михайловська, 03-08-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 01-08-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Мессіна, 01-08-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Анатолій Азін, 01-08-2013

Чому мініатюра, Елен?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юрій Кирик, 01-08-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.3555428981781 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …
Свято на вулиці книголюба: 10 найочікуваніших новинок весни
Українські видавці вже звично, і це прекрасно, не припиняють тішити книголюбів все новими й новими перекладами …
Матриця як вона є: Відгук на нон-фікшн книгу Манфреда Лютца
Скажіть чесно, хто за нинішніх обставин для країни важливіший — солдат чи митець? Певно, дехто одразу …
Білл Гейтс про “Коли подих стає повітрям”: Ця книга зворушила мене до сліз
Всі життя мають рівну цінність. Але деякі випадки смерті здаються особливо жорстокими. Полу Каланіті …