Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44528
Рецензій: 87078

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

БЕРЕЗОВИЙ СІК ТА ІНШІ СУВЕНІРИ

© Росткович Олег, 18-07-2013
       Любі наші брати та сестри, дорога родино! Нелегко нам писати цього листа з поганими новинами. Та все ж, аби не бути зарахованих до пропалих без вісті на просторах Галактики та не бути викресленими з ваших заповітів повідомляємо, що ми живі-здорові, але наша космічна мандрівка триватиме довше запланованого часу. Тому вибачаємося, що так очікувані вами сувеніри не будуть отримані вчасно. Прекрасно розуміємо, з яким нетерпінням ви чекаєте на свіжий березовий сік, дубові віники для сауни, сушені білі грибочки та липовий цвіт. На жаль, навіть простого сіна нам поки що не вдалося заготувати. Також не виконано прохання про дві тачки піску дітям для пісочниці. Та ж ситуація з в’язанкою дров для ввогнища. Обіцяємо, що поки не виправимо становище та не заготуємо усе замовлене, не покажемося вам на очі. Ганьба нам та сором. Не вартуємо ми повернення до рідної домівки. Не гідні ми носити славні, відомі на всю Галактику, прізвища Непсуйвакуумів та  Шляхбимолочнийтрафенків. Не здивуємося, якщо за таку злочинну непунктуальність, та, відверто зізнаємося, недбальство при виконання важливого завдання присудите нас до занурення в бочку з антиматерією. Все таки це гуманніше аніж найстрашніша кара у всесвіті, якої ми, сподіваємося, не заслужили: довічного розгадування сенсу буття. Попри всі наші помилки та упущення, сподіваємося, на ваше терпіння та гуманізм. Добре пам’ятаємо, як були покарані наші старші брати, котрі не привезли три стіжки сіна для худоби, мотивуючи тим, що дощило, а тому все сіно змокло і зігнило. Якщо вважатимете за потрібне, готові бути пожиттєво відстороненими від збору сувенірів. Тільки б не в бочку. Від тієї антиматерії потім повік не відмитися. Як і від ганьби за таке покарання. І тільки б не розгадування сенсу буття. Немає у всесвіті нічого жахливішого. Хто хоч раз бачив істот приречених на це – і сам ніколи не забуде і дітям заповідатиме.

При винесенні вироку, просимо також врахувати наше тривале та майже бездоганне, аж до цього прикрого випадку, служіння на благо суспільства. Вважаємо, що набутий нами (хоч значною мірою і негативний) досвід у боротьбі з паразитами прислужиться іншим дослідникам.

А для того, щоб ви мали змогу об’єктивно оцінити причини затримки нашої експедиції, прочитайте наступні виключно правдиві пояснення.

Просимо зважити, що під час збору сувенірів, ми самі піддалися смертельній небезпеці та тільки дивом вціліли. Зізнаємося, що виявили злочинну халатність, вирішивши збирати сувеніри силами одних лише роботів та ще й не виходячи із стану гібернації. Все-таки, така метода приносила успіх при минулих відвідинах час минулих наших візитів цієї планети для збору сувенірів. Зрештою, якщо робити все самотужки, без допомоги роботів, то збір замовленого переліку сувенірів займе прірву нашого індивідуального часу, який, як відомо, не поновлюється.

Ото ж, як усе відбувалося. Прилетіли ми до нашої планети і, як зазвичай, планували розпочати зі збору березового соку. Згідно з попередньо затвердженим планом штучний інтелект нашого космочовна вибрав оптимальну ділянку для приземлення – неподалік від березового лісу. Про всяк випадок ввімкнули генератор невидимості. Розрахунки нас не підвели, прилетіли ми вчасно – сік тільки з’явився. Погода, як для пори збору березового соку, була чудова. А то інколи буває роботи грузнуть у багнюці, особливо при перевезенні наповнених соком бідонів. Ото ж, звечора виїхали роботи, понасвердлювали в березах дірок, вставили кілки, розклали баклажки. Зранку приїжджають – баклажок нема. Що за мара? Звечора повторили процедуру. Результат той же. Далі – гірше. З’ясувалося, що запас баклажок для соку майже закінчився. Штучний розум вирішив, що ситуація є надзвичайною і вивів нас, збирачів сувенірів, зі стану гібернації. Спостереження за допомогою прихованої камери дозволили з’ясувати, що баклажки з соком, на світанку, цинічно крадуть двоногі паразити.

На основі цих спостережень було зроблено наступні взаємопов’язані висновки:

– хочеш поласувати березовим соком – прийди за баклажкою першим;

– не хочеш відчути темний бік часу в бочці з антиматерією – не запізнюйся.

Сподіваємося, ці настанови  допоможуть наступним поколінням збирачів сувенірів.

Та повернемося до наших паразитів. Всім відомо, що проблеми з шкідниками на цій планеті траплялися і раніше. Але, так чи інакше, вдавалося вберегти такі любі нам ресурси від винищення. Найпростіше було з ящерами.  Їх ми позбулися раз і назавжди. Але прийшли інші шкідники. Досконаліші. Двоногі. Їх ми спробували позбутися виморожуванням. Однак, ефект виявився нетривалим. Паразити знову розплодилися. Звісно, ви скажете, що погано розрахували температуру. На своє виправдання можемо надати результати розрахунків. Зниження температури ще хоча б на частку градуса призвело б до знищення так любих нам дерев.

Ви будете сміятися, але комп’ютерне моделювання показало майже стовідсоткову вірогідність самознищення цих клятих паразитів на протязі найближчого століття за їх літочисленням. Але чекати сто років, нехай і за місцевим часом неможлива розкіш як для нас, так і для вас. Адже час, як відомо, не поновлюється. Слід також врахувати, що в процесі свого самознищення паразити можуть знищити і таку любу нам унікальну флору цієї планети. Тому, поки ви читаєте це послання, ми наполегливо працюємо. Докладаємо усі зусилля аби розробити вірус, який раз і назавжди очистить планету від ненависних нам двоногих паразитів. Вже маємо деякі успіхи в цій справі. Та хвалитися вирішенням проблеми вирішено, ще передчасно. Дуже вже ці істоти виявилися живучими. Дивовижним чином знаходять способи нейтралізації усіх наших підступів. Виробляють речовини, які знешкоджують наші віруси. Вживають заходи для профілактики та обмеження розповсюдження інфекції. Відверто кажучи, нам іноді здається, що ми спостерігаємо на цій планеті зачатки інтелекту, ознаки розумного життя. Але якщо це й так, то це специфічна збочено-паразитична, небезпечна для всього космосу форма життя, яка заслуговує на негайне знищення.

Отже, ще раз вибачаємося за затримку з сувенірами та сподіваємося на швидку зустріч після успішного виконання польотного завдання. Добре розуміємо, як важко відчувати ще один темний бік часу – набридливе чекання, але потерпіть ще трохи: ми робимо усе від нас залежне.

З повагою, збирачі космічних сувенірів Восьминіжко Шляхбимолочнийтрафенко 15834736-ий та Десятилапко Непсуйвакуум 1290434-ий.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

Відповідь паразита

© , 29-01-2017

А дзуськи!

© Інна, 25-07-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Марія Балук, 21-07-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Не роздушити комаху... :), 20-07-2013

Легкий твір

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Гошилик, 20-07-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Елен Тен , 19-07-2013

Весело і дотепно

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анатолій Азін, 18-07-2013

А що? -

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© В'ячеслав Імамов, 18-07-2013

Фантастичний гумор

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Наталка Ліщинська, 18-07-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.70406293869019 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Дівчина, яку забрало море
Була собі дівчинка, і звали її — Ірина Кулянда. У шість рочків вона зробила мамі подарунок — першу написану …
«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …