Ліс дрімав. Густий та мовчазний, він великою темною плямою вирізнявся серед занесеного снігом поля. Сіре небо, ніби шапкою, накрило голі дерева.
Злетіла з гілки сполохана пташка, струсивши з неї сніг. Несподівано з’явився вітер, ніби забув розповісти щось важливе. Дерева підтримали розмову, на знак згоди почали гойдати гілками.
Мовчазний ліс раптом перетворився у велику капелу, яка басом почала співати. Пісня ця була велична, гучна. Навіть не пісня, а гімн!
Гімн зимі серед засніженого поля.
